36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
21.09.2021 Справа № 917/1278/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1278/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область,39610
до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вул. Миру, 9а, м. Кременчук, Полтавська область,39600
про стягнення 465 908,41 грн. заборгованості
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Полтавської області 10.08.2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 465908,41 грн. заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії №5055 від 15.03.2021 року в частині своєчасності оплати спожитої теплової енергії.
Ухвалою суду від 12.08.2021 року було задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 917/1278/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
01.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов. В поданому відзиві відповідач посилається на те, що є неприбутковою бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування, своєчасність виконання договірних зобов'язань безпосередньо залежить від надходжень бюджетних коштів з міського бюджету, проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів. Також відповідач вказує на те, що акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 30.04.2021 року та від 31.05.2021 року не підписувались відповідальною особою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
06.09.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, зазначив, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань з оплати теплової енергії та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Щодо посилання відповідача на не підписання ним актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 30.04.2021 року та від 31.05.2021 року, то позивач вказує на те, що відповідно до п. 3.5 договору у разі неповернення споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками виконавця. Вищевказані акти були отримані відповідачем, проте не були повернуті останнім у встановлений договором строк. Отже, у відповідності до умов договору є дійсними, оскільки підписані трьома представниками виконавця.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (позивач) з 25.04.2019 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".
15.03.2021 pоку між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (позивач, виконавець) та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (відповідач, споживач) укладено договір №5055 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі-послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Інформація про споживача: 1) адреса: вул. Миру, 9-А, м. Кременчук Полтавської області Дошкільний заклад №70; Опалювальна площа будівлі 2 007,70 м2; теплове навантаження будівлі: теплова енергія для опалення - 0,273500 Гкал/год; у будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт; будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії (п.1.3. Договору).
Відповідно до п. 3.5. Договору облік теплової енергії, що постачається на об'єкт споживача визначається за приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленого на даному об'єкті. Споживач щомісяця до останнього для включно розрахункового місяця подає виконавцю інформацію про фактичне споживання теплової енергії згідно показників приладу комерційного обліку теплової енергії. При відсутності даних показників комерційного обліку теплової енергії до останнього дня включно розрахункового місяця кількість спожитої теплової енергії визначається виконавцем розрахунковим методом. До обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку або розрахунковим способом, додаються теплові витрати, згідно п. 1.3. даного Договору.
Зняття споживачем показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії оформлюється Відомістю про фактичні покази розрахункових приладів обліку на підставі якої здійснюється розрахунок, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії. Акт про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками виконавця.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що ціною послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на послугу.
Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1 774,60 грн. за 1 Гкал з ПДВ.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену послугу виконавець у строк, що не пізніше 15 днів з дати введення їх в дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідних органів.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Згідно пункту 4.3 Договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з першого по останнє число місяця, але не може перевищувати місяць.
Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що виконавець формує та надсилає (надає) не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, рахунок на оплату послуги та Акт про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії.
Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків споживача (необхідне підкреслити).
Рахунок на оплату спожитої послуги надсилається (надається) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно, п. 4.5 Договору, споживач здійснює оплату за цим Договором за спожиту послугу протягом (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Згідно з п. 23 Правил - розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" від 31.12.2020 року №330 "Про введення в дію скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для споживачів" відповідно до Закону України "Про теплопостачання" на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №116 від 24.12.2020 року "Про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ"скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для споживачів" ввів в дію наступні тарифи для потреб бюджетних установ - 1774,60 грн./Гкал (з ПДВ).
На виконання умов Договору, позивач з березня 2021 року по травень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 457 428,74 грн., що підтверджується копіями актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 31.03.2021 року, від 30.04.2021 року та від 31.05.2021 року.
В дотримання умов Договору позивачем було надано відповідачеві вищезазначені акти та відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії, що підтверджується реєстрами про надання рахунків та актів про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії за березень, квітень, травень 2021 року. Акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 30.04.2021 року та від 31.05.2021 року не були повернуті відповідачем позивачу у встановлений договором строк. Дані акти підписані трьома представниками виконавця, отже, у відповідності до умов договору дані акти є дійсними з дати їх виписки.
Відповідач у визначені в договорі терміни оплату за теплову енергію, не здійснив. На момент звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з березня 2021 року по травень 2021 року складає 457 428,74 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача:
- 457 428,74 грн. заборгованості за спожиту та не оплачену теплову енергію за період з березня 2021 року по травень 2021 року;
- 3 169,27 грн. 3% річних, за зобов'язаннями, які виникли в березні, квітні, травні 2021 року, нарахованих за періоди: з 21.04.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за березень 2021 року); з 21.05.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за квітень 2021 року); з 18.06.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за травень 2021 року);
- 5 310,40 грн. інфляційних втрат, за зобов'язаннями, які виникли березні, квітні 2021 року, нарахованих за періоди: з 21.04.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за березень 2021 року); з 21.05.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за квітень 2021 року).
Позивач як докази обґрунтованості позовних вимог надав копії: договору з власником (користувачем) будівлі про надав послуги з постачання теплової енергії № 5055 від 15.03.2021 року; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року; детальний розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію; розрахунок суми нарахованої інфляції за несвоєчасну оплату теплової енергії; розрахунок суми нарахованих 3% річних за несвоєчасну оплату теплової енергії; рахунки за період з березня 2021 року по травень 2021 року; реєстри про надання рахунків та Актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з березня 2021 року по травень 2021 року; актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з березня 2021 року по травень 2021 року; наказу ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» від 31.12.2020 року № 330 «Про введення в дію скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для споживачів»; витяг зі Статуту позивача; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача (оригінал є у Позивача).
Відповідач як докази обґрунтованості своїх заперечень проти позовних вимог надав копії: кошторису на 2021 p.; плану асигнувань 2021 p.; статуту дошкільного закладу; розпорядження про призначення директора.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі Закон України "Про теплопостачання") тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором, надав відповідачу послуги з енергопостачання з березня 2021 року по травень 2021 року на загальну суму 457 428,74 грн. (копії актів та рахунків залучені до матеріалів справи).
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України оплату отриманих послуг не здійснив.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 457 428,74 грн. основного боргу за період з березня 2021 року по травень 2021 року підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач заявив до стягнення 3 169,27 грн. 3% річних, за зобов'язаннями, які виникли в березні, квітні, травні 2021 року, нарахованих за періоди: з 21.04.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за березень 2021 року); з 21.05.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за квітень 2021 року); з 18.06.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за травень 2021 року) та 5 310,40 грн. інфляційних втрат, за зобов'язаннями, які виникли березні, квітні 2021 року, нарахованих за періоди: з 21.04.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за березень 2021 року); з 21.05.2021 року по 22.07.2021 року (за зобов'язаннями за квітень 2021 року).
Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю. Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".
Заперечення відповідача щодо відсутності вчасного належного фінансування з місцевого бюджету не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на Договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України). У зв'язку з цим застосування бюджетного законодавства до відносин юридично рівних учасників є неприпустимим. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання за договором, яке не припинилося відповідно до приписів глави 50 Цивільного кодексу України.
Таким чином, умови договору не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії з причин затримки фінансування.
Крім того, за змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, тому відсутність у відповідача необхідних коштів не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
Щодо посилань відповідача на не підписання ним актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 30.04.2021 року та від 31.05.2021 року, суд зазначає наступне.
В пункті 3.5 договору сторони погодили, що у разі неповернення споживачем належно підтвердженого Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками виконавця.
Вищевказані акти надавалися відповідачу, що підтверджується реєстрами про надання рахунків та актів про обсяги спожитої (поставленої) Споживачу (субспоживачу) теплової енергії за квітень, травень 2021 року. Зазначені акти не були повернуті останнім у встановлений договором строк. Дані акти підписані трьома представниками виконавця, отже, у відповідності до умов договору дані акти є дійсними з дати їх виписки.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 457 428,74 грн. вартості спожитої теплової енергії, 5 310,40 грн. інфляційних втрат та 3 169,27 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 9а, м. Кременчук, Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 25166606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 42225136 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м. Полтава, МФО 305749) 457 428,74 грн. вартості спожитої теплової енергії.
3. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, 9а, м. Кременчук, Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 25166606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 42225136, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м. Полтава, МФО 305749) 5 310,40 грн. інфляційних втрат, 3 169,27 грн. 3% річних та 6 988,63 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 21.09.2021 року
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М.Тимощенко