79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.09.2021 справа № 914/2062/21
За позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпро,
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів», м.Червоноград,
до відповідача 2: ОСОБА_1 , м.Червоноград,
про: стягнення 89775,27 грн.
Суддя І.Б.Козак
При секретарі Г.Гелеш
Представники сторін не з'явилися.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів», ОСОБА_1 про стягнення 89775,27 грн.
Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 07.09.2021. розгляд справи відкладався на 21.09.2021. Ухвалою суду від 07.09.2021 суд зобовязував позивача провести з відповідачами 1 та 2 звірку розрахунків з метою остаточного визначення суми основного боргу, однак, станом на дату винесення рішення ні від позивача, ні від відповідачів не надійшов розрахунок/контррозрахунок суми боргу.
Розгляд справи відбувається за правилами, передбаченими ст.ст. 247-252 ГПК України.
Позивач у судове засідання 21.09.2021 не з'явився. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 договору банківського обслуговування від 04.04.2017 в частині сплати заборгованості за отриманими кредитними коштами в розмірі 87158,95 грн, також позивачем нараховано відповідачу 2354,84 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 261,48 грн заборгованості з комісії за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язання відповідача 1 за договором 13.05.2019 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов'язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість по кредиту та штрафні санкції.
Відповідач 1 у судове засідання 21.09.2021 не з'явився, надіслав на адресу суду заяву (вх.№17960/21 від 02.08.2021), у якій повідомив про те, що заборгованість по кредиту станом на 13.07.2021 становить 81429,22 грн. Просив розтермінувати заборгованість до 31.12.2021 у зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства.
Відповідач 2 у жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.
Обставини справи:
04.04.2017р. на підстави заяви про відкриття поточного рахунку відповідач 1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» ПАТ КБ «Приватбанк», який в подальшому перейменовано на АТ КБ «Приватбанк» (надалі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування б/н від 04.04.2017 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати відповідні умови договору.
Відповідно до договору відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Приписами пунктів 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.4 та 3.2.1.6.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його поповнення, сплати процентів та винагороди.
Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).
Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка.
Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Позивач надав відповідачу 1 кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн.
13.05.2019 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов'язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору.
Як убачається з банківської виписки по рахунку відповідача 1, товариство здійснює періодичні часткові оплати кредитних коштів.
Станом на дату винесення рішення суду заборгованість відповідачами не сплачена.
Позиція суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634, ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктами 3.2.1.4.1.1-3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.4 Умов передбачено, що за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 64 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до пп. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.
З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, наданого в рамках договору, свідчить про погодження останнього з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує для відповідача 1 обов'язок по своєчасній сплаті процентів за користування кредитом та винагороди за його користування у повному обсязі згідно умов договору.
Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач 1 власні грошові зобов'язання за договором не виконав, заперечень та/або доказів на підтвердження протилежного не надав, визнач частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 87158,95 грн. заборгованості за кредитом є правомірною.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 та 2 своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідачів: 2354,84 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 261,48 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.
Водночас, в силу вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачам штрафні санкції за прострочення зі сплати отриманого кредиту: 2354,84 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 261,48 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем 1 подано клопотання про розтермінування суми боргу до 31.12.2021 у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства. До клопотання відповідачем 1 долучено копію довідки про поточний стан рахунку в АТ КБ «Приватбанк» з від'ємним балансом на рахунку.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічні положення містяться в статті 33 Закону України "Про виконавче провадження".
Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі. Крім того в даному контексті необхідно враховувати ухвалу про розстрочення виконання рішення суду у справі №1328 від 08.07.2019 року, якою вже було розстрочено виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами щомісяця та яка не була виконана.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.
Так, неможливість добровільного та негайного виконання рішення суду у справі № 914/2062/20 відповідач 1 обґрунтовує важким фінансовим становищем, однак для підтвердження такого становище не подає жодних належних доказів, наприклад: фінансового звіту за попередній/поточний рік, наявності/відсутності у нього рахунків в інших банківських установах (крім АТ КБ «Приватбанк»), не підтверджено та не конкретизовано, які дії на даний час відповідач 1 вживає щодо збільшення обсягів послуг та доходів і щодо погашення заборгованості за рішенням суду в даній справі.
Суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду не може не враховувати балансу інтересів обох сторін. До того ж, несвоєчасне виконання відповідачем 1 та 2 рішення суду в даній справі так само може мати негативний влив на інтереси позивача, в частині зарахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок з метою погашення існуючої заборгованості з кредиту.
Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п'ята, шоста статті 331 ГПК України). Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 р. у справі 905/2912/15).
Проаналізувавши заяви відповідача, суд доходить висновку, що стороною не доведено наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі, не підтверджено зазначених у заяві фактів. За досліджених обставин, розстрочення виконання рішення суду не забезпечить балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Відтак, суд зазначає про безпідставність заяви відповідача 1 про розстрочення виконання рішення суду.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідачів 1 та 2 солідарно у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (адреса: 80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул.Львівська, буд.36, код ЄДРПОУ 22405526) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 87158,95 грн. заборгованості за кредитом, 2354,84 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, 261,48 грн заборгованості з комісії за користування кредитом, 2' 270,00 грн. судового збору.
3. В задоволенні клопотання відповідача 1 про розстрочення виконання рішення суду у цій справі до 31.12.2021 відмовити повністю.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2021.
Суддя І.Б. Козак