61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
21.09.2021 Справа № 905/1212/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Зеленському Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали
за позовом: Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678, адреса: 87547, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Карла Лібкнехта (Митрополитська) 177а) в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 35397811, адреса: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 11)
до відповідача: Державного підприємства "Мирноградвугілля" (код ЄДРПОУ 32087941, адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 1)
про: стягнення 530.955,76 грн.,
представники сторін не з'явились, -
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Мирноградвугілля" заборгованості у розмірі 530.955,76 грн., з яких: основна суму боргу - 494.288,20 грн., сума інфляційних збитків - 28.954,72 грн., сума 3% річних - 7.712,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №13 від 27.12.2019 про надання послуг з централізованого питного водопостачання.
На підтвердження вимог надано суду: договір від 27.12.2019 № 13 про закупівлю послуг з централізованого питного водопостачання за результатами переговорної процедури з додатками; акти звірки про заборгованість за воду станом на 31.03.2021, акти поданої води: №№13, 13/1 від 25.10.2020, №№13,13/1 від 24.11.2020, №№13, 13/1 від 25.12.2020; рахунки-фактури №7/6561 від 25.10.2020, №7/6598 від 24.11.2020, №7/6635 від 25.12.2020; акт заліку зустрічних однорідних вимог від 30.11.2020; виписки банку від 19.02.2021, від 27.04.2021, від 21.05.2021, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.08.2017 №1014, розрахунок позовних вимог, статутні документи підприємства, копії яких долучено до матеріалів справи.
Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи №905/1212/21 та, за наслідками автоматизованого розподілу справ між суддями, передано на розгляд судді Величко Н.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021).
Ухвалою від 09.08.2021 відкрито провадження у справі 905/1212/21; постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання; визнано явку уповноважених представників позивача та відповідача у судове засідання не обов'язковою; встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру.
Ухвалою від 26.08.2021 відкладено розгляд справи на 21.09.2021; визнано явку уповноважених представників сторін в судове засідання не обов'язковою; запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали про відкриття провадження у справі № 905/1212/21.
У судове засідання від 21.09.2021 представники сторін не з'явились. Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, про причини суд не повідомлено.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.2, ч.4 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.ст.113, 118 ГПК України).
Відповідно до приписів частин вісім та дев'ять статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у цьому судовому засіданні за наявними матеріалами без присутності належним чином повідомлених представників позивача та відповідача.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
27.12.2019 між сторонами був підписаний договір №13 про закупівлю послуг з централізованого питного водопостачання за результатами переговорної процедури закупівлі (договір), за умовами якого позивач (виробник) зобов'язується впродовж 2020 року надавати послуги з централізованого питного водопостачання, зазначені в п.1.2. цього Договору, а відповідач (споживач) зобов'язується прийняти і оплатити надані виробником послуги.
Згідно п.1.2 договору з урахуванням доповнень викладених в додатку №3 до договору найменування (номенклатура, асортимент) послуги: на основі Єдиного закупівельного словника ДК 021:015-65110000-7 визначається по категорії Розподіл води (централізоване водопостачання). Кількість послуг зазначається у Додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною. За розрахункову одиницю послуг з централізованого технічного напірного водопостачання приймається 1 куб.м.
За змістом додатку №1 до договору №13 про закупівлю послуг з централізованого питного водопостачання від 27.12.2019 виробник надає послуги з централізованого технічного водопостачання споживачу в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно в обсязі 334,423 тис.куб.м.
Ціна цього договору (сума визначена у договорі на дату його укладання) становить 4.402.344,37 грн., у тому числі ПДВ 733.724,06 грн. (п.3.1 договору).
Згідно п.3.3, п.3.4 договору, викладеного в додатку №3 до договору, на час підписання договору сторонами тарифи складають: на централізоване водопостачання споживачем, які не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення за 1 куб.м питної води 10,97 грн. (без ПДВ). Ціна за одиницю предмета закупівлі визначається тарифом на послуги з централізованого водопостачання, встановленим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.08.2017 №1014 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 червня 2016 року №1141".
Відповідно до п.4.1. договору згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює плату за тарифами в такі строки:
- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду;
- до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду;
- до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду.
Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно, на підставі підписаного сторонами акту про отримання води, платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.4.2 договору).
Відповідно до п.5.1 договору строк надання послуг з централізованого технічного водопостачання становить 01.01.2020 по 31.12.2020 включно.
Згідно з п.5.2 договору місце надання послуг з централізованого питного водопостачання: Донецька область, місто Мирноград. Місцями передачі послуг централізованого питного водопостачання є узгоджені сторонами точки розмежування балансової належності мереж водопостачання та експлуатаційної відповідальності сторін. Виробник надає послугу шляхом транспортування води до місця встановлення комерційного засобу обліку. Перелік місць передачі послуг визначено у додатку 1.
Згідно п.5.3 договору, викладеного в додатку №3 до договору, точки передачі послуг з централізованого технічного водопостачання, в яких здійснюється передачі послуг від виробника споживачеві, визначаються схемами балансового розмежування мереж водопостачання з позначенням меж обслуговування, складеними і підписаними уповноваженими представниками виробника і споживача, а також завірені печатками сторін.
У разі не своєчасної оплати послуг водопостачання Споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня.
Цей договір набирає чинності з 01.01.2020 і діє по 31.12.2020 включно (п.10.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що в період жовтень 2020 - грудень 2020 року на виконання умов цього договору між сторонами підписані без зауважень акти надання послуг з централізованого водопостачання №13 від 25.10.2020 на обсяг - 7411 куб.м, №13/1 від 25.10.2020 на обсяг 900 куб.м, №13 від 24.11.2020 на обсяг 13052 куб.м, №13/1 від 24.11.2020 на обсяг 1350 куб.м, №13 від 25.12.2020 на обсяг 22608 куб.м, №13/1 від 25.12.2020 на обсяг 1800 куб.м.
Відповідно до рахунків-фактур №7/6561 від 25.10.2020 на суму 109.406,00 грн., №7/6598 від 24.11.2020 на суму 189.587,93 грн., №7/6653 від 25.12.2020 на суму 321.306,91 грн., вартість наданих позивачем відповідачу послуг по централізованому питному водопостачанню у згаданих вище місяцях споживання становить 620.300,84 грн.
Відповідачем факт отримання від позивача послуг водопостачання на вказану суму не спростований.
Заперечень щодо обсягу спожитої води, а також щодо нарахованої позивачем плати за надані послуги, відповідачем не заявлено.
Надані позивачем послуги оплачені відповідачем частково шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача в загальному розмірі 65.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а також актом заліку зустрічних однорідних вимог від 30.11.2020, який підписано між позивачем та відповідачем, відповідно до якого, на підставі ст.601 Цивільного кодексу України сторони здійснюють залік зустрічних однорідних вимог на суму 61.012,64 грн., а саме: частково погашається заборгованість відповідача перед позивачем за договором про закупівлю послуг з централізованого питного водопостачання за результатами переговорної процедури закупівлі №13 від 27.12.2019, укладеним з покровським РВУ КП "Компанія "Вода Донбасу, в сумі 61.012,64 грн. - заборгованість за послуги, надані у жовтні 2020 року (а.с.65-69).
Як стверджує позивач, сума заборгованості відповідача за договором №13 від 27.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання за жовтень - грудень 2020 року складає - 494.288,20 грн., що є предметом розгляду у даній справі.
Відповідачем, на час прийняття рішення у справі, доказів оплати заборгованості в сумі 494.288,20 грн., не надано.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, у п. 4.2 договору сторони обумовили, що остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно, на підставі підписаного сторонами акту про отримання води, платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок розрахуватися за надані послуги наступним чином:
- по зобов'язанням жовтня 2020 року на суму 109,406,00 грн. (рахунок №7/6561 від 25.10.2020, акти поданої води від 25.10.2020 №13, №13/1) у строк до 02.11.2020 включно (01.11.2021 - вихідний день);
- по зобов'язанням листопада 2020 року на суму 189.587,93 грн. (рахунок №7/6598 від 24.11.2020, акти поданої води від 24.11.2020 №13, №13/1) у строк до 01.12.2020 включно;
- по зобов'язанням грудня 2020 року на суму 321.306,96 грн. (рахунок №7/6635 від 25.12.2020, акти поданої води від 25.10.2020 №13, №13/1) у строк до 04.01.2021 включно (01.01.2021 - святковий день, 02.01.2021,03.01.2021 - вихідні дні).
За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 494.288,20 грн. за надані послуги за договором про надання послуг з централізованого питного водопостачання №13 від 27.12.2019 всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 494.288,20 грн. є доведеними позивачем, не спростовані відповідачем, відтак підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.11.2020 по 09.06.2021 в розмірі 7.712,84 грн. та інфляційні втрати за період листопад 2020 - червень 2021 року в розмірі 28.954,72 грн., розраховані по місяцях.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на встановлені судом обставини та вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про помилковість поданого позивачем розрахунку 3% річних в частині визначення початкового періоду розрахунку.
Здійснивши перерахунок за допомогою калькулятору штрафів програмного комплексу «Ліга: Закон» пред'явлені до стягнення 3% річних з урахуванням визначеного позивачем кінцевого періоду для розрахунку, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги у загальному розмірі 7.556,84 грн.
Щодо інфляційних нарахувань суд виходить з наступного.
Суд враховує, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат у відповідності до правових позицій Верховного Суду у складі об'єднаної палати касаційного господарського суду, викладених у постановах від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 25.08.2020 по справі №924/534/19, господарський суд встановив, що у вказаному періоді інфляційні втрати становлять у загальному розмірі 36.214,99 грн., що є більше ніж розраховано та заявлено до стягнення позивачем.
Позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді інфляційні втрати в сумі 28.954,72 грн., розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.
Відповідачем власний контррозрахунок пред'явлених до стягнення сум не подано, аргументів позивача не спростовано.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 78 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, за відсутності документального підтвердження виконання відповідачем добровільно взятих на себе зобов'язань у порядку і строки, встановлені договором №13 від 27.12.2019 про надання послуг з централізованого питного водопостачання, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Мирноградвугілля" (код ЄДРПОУ 32087941, адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 1) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678; адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта (Митрополитська), 177а) в особі Покровського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 35397811; адреса: 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 11) суму основного боргу у розмірі 494.288,20 грн. (чотириста дев'яносто чотири тисячі двісті вісімдесят вісім гривень, 20 коп.), 3% річних у розмірі 7.556,84 грн. (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень, 84 коп.), інфляційних збитків 28.954,72 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні, 72 коп.) та відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 7.962,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні, 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Повне рішення складено та підписано 22.09.2021.
Суддя Н.В. Величко