вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6575/21
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро
до Закритого акціонерного товариства "ЗЕЛЕНБУД", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за Договором про постачання теплової енергії № 050029 від 01102013
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представників сторін
Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Зеленбуд" про стягнення заборгованості за теплопостачання в розмірі 20 929, 66 грн, з яких: 19 297, 15 грн - основний борг, 546, 73 грн - інфляційні збитки, 188, 61 грн - 3 % річних та 897, 17 грн - пеня.
Ухвалою суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 26.07.2021 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49030, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 15А.
Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 26.07.2021, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 050029 від 01.10.2013 в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.10.2013 між Міським комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі" (далі - енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством "ЗЕЛЕНБУД" (далі - відповідач, споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 050029 (далі - Договір).
За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби);
гаряче водопостачання - протягом року;
технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою;
кондиціонування повітря - по мірі необхідності.
У відповідності до пункту 3.2.2 договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору.
Так, за умовами пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт (в двох екземплярах) на відпуск-отримання теплової енергії за формою, визначеною сторонами в додатку № 4 договору.
Споживач зобов'язаний не пізніше 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку № 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує (пункт 7.3 договору).
Пунктом 7.4 договору визначено, що кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Згідно з пунктом 11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016 року.
Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (пункт 11.3 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. По узгодженню сторін оплата за послуги теплопостачання буде здійснена з 01.10.2013 на підставі свідоцтва про право власності (пункт 11.4 договору).
Матеріали справи не містять письмових повідомлень сторін про припинення дії договору.
Згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 28/12 від 27.07.2016 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "ТЕПЛОЕНЕРГО" об'єктів і мереж теплопостачання”, акту приймання - передачі об'єктів і мереж: теплопостачання, КП "Теплоенерго" отримало від КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень Відповідача.
Згідно з рішенням Дніпровської міської ради № 24/23 від 19.07.2017 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "ТЕПЛОЕНЕРГО", КП "Теплоенерго" було передано право вимоги за заборгованістю, яка виникла перед КП "Дніпровські міські теплові мережі".
Тож, у зв'язку з неможливістю подальшого виконання обов'язків з теплопостачання об'єктів за договором № 050029 від 01.10.2013 Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та фактичним переданням функцій та засобів теплопостачання позивачу, між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та Закритим акціонерним товариством "Зеленбуд" 27.09.2016 укладено тристоронню додаткову угоду до договору № 050029 від 01.10.2013, яка за змістом є угодою про заміну кредитора у зобов'язанні.
Додаткова угода до договору № 050029 від 27.09.2016 відповідачем не підписана та на адресу позивача не повернута.
Відповідно до пункту 3.4 додаткової угоди, у разі неотримання новою енергопостачальною організацією підписаної угоди або обґрунтованих заперечень в її підписанні на протязі 30 днів з дня її отримання, Додаткова угода вважається погодженою.
Згідно пункту 1.1.1 додаткової угоди енергопостачальна організація передає новій енергопостачальній організації, а нова енергопостачальна організація набуває прав і обов'язків, належних енергопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за договором.
Права, зобов'язання та відповідність за основним договором переходять до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації (пункт 1.1.4. додаткової угоди).
Пунктом 1.1.6 додаткової угоди передбачено, що при наявності дебіторської заборгованості, енергопостачальна організація має право користуватися правами за основним договором.
З урахуванням вищевикладеного, додаткова угода до договору № 050029 від 27.09.2016 вважається погодженою, а КП "Теплоенерго" набуло усіх прав та обов'язків сторони-виконавця за основним договором.
На виконання умов договору Комунальне підприємство «Теплоенерго» поставило відповідачу теплову енергію за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року на загальну суму 19 297, 15 грн.
На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано наступні документи:
1) підписані позивачем в односторонньому порядку акти прийому-передачі теплової енергії № 050029 (арк. с. 59 -65):
- від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 1 798, 52 грн з ПДВ;
- від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 3 855, 52 грн з ПДВ;
- від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 4 852, 796 грн з ПДВ;
- від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 5 380, 79 грн з ПДВ;
- від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 4 307, 22 грн з ПДВ;
- від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 1 676, 14 грн з ПДВ.
2) рахунки № 050029 (арк. с. 52-58):
- від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 1 798, 52 грн (отриманий відповідачем 26.01.2021);
- від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 3 855, 52 грн (отриманий відповідачем 26.01.2021);
- від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 4 852, 796 грн (отриманий відповідачем 23.02.2021);
- від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 5 380, 79 грн (отриманий відповідачем 21.03.2021);
- від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 4 307, 22 грн (отриманий відповідачем 20.04.2021);
- від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 1 676, 14 грн (отриманий відповідачем 09.06.2021).
Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із обсягами поставленої йому теплової енергії листопаді, грудні 2020 року та у січні-квітні 2021 року, вартість яких включена до актів прийому-передачі теплової енергії та рахунків за відповідні місяці. При цьому, у відповідності до умов договору підставою для здійснення оплати за відпущену теплову енергію є саме рахунок енергопостачальної організації.
Для досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена досудова вимога б/н від б/д про сплату боргі за поставлену теплову енергію (арк. с. 51).
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 19 297, 15 грн, просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 897, 17 грн, 3% річних у розмірі 188, 61 грн та інфляційних втрат у розмірі 546, 73 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 та № 2189-VIII від 09.11.2017, Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо суми основного боргу
Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.
Нормами чинного законодавства в сфері житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017) встановлено обов'язок споживача здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги в строки, визначені договором.
Позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором із поставки відповідачу теплової енергії у період з листопада, грудня 2020 року та січня-квітня 2021, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Отже, у відповідача виникло зустрічне зобов'язання з оплати вартості отриманої ним теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення укладеного сторонами договору та дати отримання відповідачем рахунків на оплату, строк виконання ним зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв'язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно з викладеними у позові обставинами у відповідача за договором залишилась неоплаченою заборгованість за відпущену йому протягом листопада, грудня 2020 року та січня-квітня 2021 теплову енергію в розмірі 19 297,15 грн.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 19 297, 15 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо суми пені
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2.3. договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 897, 17 грн, з яких за період з 27.01.2021 по 09.07.2021 у розмірі 111, 57 грн, з 27.01.2021 по 09.07.2021 у розмірі 194, 79 грн, з 24.02.2021 по 09.07.2021 у розмірі 231, 37 грн, з 23.03.2021 по 09.07.2021 у розмірі 204, 96 грн, з 20.04.2021 по 09.07.2021 у розмірі 133, 82 грн, з 10.06.2021 по 09.07.2021 у розмірі 20, 66 грн.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати виконаних робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Однак, перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що він є невірним. Позивачем при нарахуванні пені не враховані положення пункту 7.4 договору в якому передбачено, що кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Оскільки, у суду відсутні докази отримання відповідачем вищезазначених рахунків, суд з врахуванням положень пункту 7.4 договору та Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, здійснивши перерахунок зазначає, що позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме:
- за рахунком від 30.11.2020 за листопад 2020 року нарахування пені розпочинається з 30.01.2021, останнім днем оплати є 29.01.2021 (оскільки, 21.02.2021 відповідний рахунок направлено відповідачу, при розрахунку враховуємо пункт 1 частини 1 та частину 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, де місцевий поштовий перебіг становить 3 дні та положення пункту 7.4 договору) .
- за рахунком від 31.12.2020 за грудень 2020 року нарахування пені розпочинається з 30.01.2021, останнім днем оплати є 29.01.2021 (оскільки, 21.02.2021 відповідний рахунок направлено відповідачу, при розрахунку враховуємо пункт 1 частини 1 та частину 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, де місцевий поштовий перебіг становить 3 дні та положення пункту 7.4 договору) .
- за рахунком від 31.01.2021 за січень 2021 року нарахування пені розпочинається з 27.02.2021, останнім днем оплати є 26.02.2021 (оскільки, 18.02.2021 відповідний рахунок направлено відповідачу, при розрахунку враховуємо пункт 1 частини 1 та частину 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, де місцевий поштовий перебіг становить 3 дні та положення пункту 7.4 договору) .
- за рахунком від 28.02.2021 за лютий 2021 року нарахування пені розпочинається з 25.03.2021, останнім днем оплати є 24.03.2021 (оскільки, 16.03.2021 відповідний рахунок направлено відповідачу, при розрахунку враховуємо пункт 1 частини 1 та частину 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, де місцевий поштовий перебіг становить 3 дні та положення пункту 7.4 договору) .
- за рахунком від 31.03.2021 за березень 2021 року нарахування пені розпочинається з 23.04.2021, останнім днем оплати є 22.03.2021 (оскільки, 14.04.2021 відповідний рахунок направлено відповідачу, при розрахунку враховуємо пункт 1 частини 1 та частину 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, де місцевий поштовий перебіг становить 3 дні та положення пункту 7.4 договору) .
- за рахунком від 30.04.2021 за квітень 2021 року нарахування пені розпочинається з 15.06.2021, останнім днем оплати є 14.06.2021 (12.06.2021 є вихідним днем) (оскільки, 04.06.2021 відповідний рахунок направлено відповідачу, при розрахунку враховуємо пункт 1 частини 1 та частину 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, де місцевий поштовий перебіг становить 3 дні та положення пункту 7.4 договору) .
Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 876, 32 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 20, 85 грн слід відмовити.
Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 188, 61 грн за період з 27.01.2021 по 09.07.2021 у розмірі 24, 24 грн, з 27.01.2021 по 09.07.2021 у розмірі 42, 31 грн, з 24.02.2021 по 09.07.2021 у розмірі 48, 94 грн, з 23.03.2021 по 09.07.2021 у розмірі 42, 23 грн, з 20.04.2021 по 09.07.2021 у розмірі 26, 76 грн, з 10.06.2021 по 09.07.2021 у розмірі 4, 13 грн та інфляційних втрат у сумі 546, 73 грн за той самий період.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично вірним. Тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 546, 73 грн.
Здійсненням перевірки розрахунку 3 % річних судом встановлено, що він виконаний неправильно, а саме при розрахунку позивачем використано неправильні початкові дати періодів нарахування на заборгованості на поставлену теплову енергію за вищевказаний період.
Позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано наведених вище положень договору щодо кінцевого розрахунку за поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим помилково визначено кінцеві дати виконання відповідачем грошових зобов'язань та початкові дати періодів нарахування 3 % річних на заборгованість за поставлену теплову енергію.
Після здійсненого судом перерахунку 3 % річних за період з 30.01.2021 по 09.07.2021 у розмірі 23, 80 грн, з 30.01.2021 по 09.07.2021 у розмірі 41, 54 грн, з 27.02.2021 по 09.07.2021 у розмірі 47, 86 грн, з 25.03.2021 по 09.07.2021 у розмірі 41, 46 грн, з 23.04.2021 по 09.07.2021 у розмірі 25, 78 грн, з 15.06.2021 по 09.07.2021 у розмірі 3, 44. Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 183, 88 грн. У позовних вимогах про стягнення 3 % річних у розмірі 4, 73 грн слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 267, 23 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зеленбуд" (49030, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 15 А; ідентифікаційний код 03329752) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 37; ідентифікаційний код 32688148) 19 297, 15 грн суму основного боргу, 876, 32 грн пені, 183, 88 грн 3% річних, 546, 73грн інфляційних втрат та 2 267, 23 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20, 85 грн та 3 % річних у розмірі 4, 73 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко