Справа № 761/14295/21
Провадження № 1-кс/761/8790/2021
18 травня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засідання скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 21.05.2020 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 620 201 000 000 051 11 від 30.07.2020,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернулась захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 зі скаргою на повідомлення про підозру від 21.05.2020 у кримінальному провадженні № 620 191 000 000 001 49 від 11.02.2019.
У подальшому - 30.07.2020 матеріали за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України виділені в окреме провадження за № 620 201 000 000 051 11 від 30.07.2020.
На обґрунтування скарги зазначено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620 201 000 000 051 11 від 30.07.2020 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України.
Повідомлення про підозру винесене слідчим ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ..
Водночас, захисник вважала повідомлення про підозру ОСОБА_4 необґрунтованим, що є підставою для його скасування слідчим суддею відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У судове засідання заявник, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду скарги, не прибула, про поважність причини неявки не повідомила.
Слідчий СУ ГУНП у м. Києві до суду також не з'явився, про поважність причини неявки не повідомив.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 303 КПК, на яку посилається заявник, обґрунтовуючи свої вимоги, передбачені рішення слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час провадження досудового розслідування.
Пункт 10 частини 1 статті 303 КПК надає право підозрюваному, його захиснику оскаржити повідомлення слідчого чи прокурора про підозру.
СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 620 201 000 000 051 11 від 30.07.2020 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України від 21.06.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру здійснюється у передбаченому КПК порядку та у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя бере до уваги, що обґрунтованість підозри згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З наведеного витікає, що, оскаржуючи повідомлення про підозру, її ініціатор має довести, що висунута підозра необґрунтована або таке повідомлення відбулося з порушенням визначеного КПК порядку.
Як вбачається зі скарги захисника ОСОБА_3 , заявник вважала повідомлення про підозру ОСОБА_4 необґрунтованим, оскільки у сторони обвинувачення відсутні неспростовні докази щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих його правопорушень, що спричиняє останньому душевну травму.
Водночас, заявником не доведено, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 620 201 000 000 051 11.
Крім того, у силу ч.6 ст. 22 КПК слідчий суддя зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У той же час принцип змагальності у силу ст. 22 КПК саме на особу, яка звернулася з скаргою, покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, слідчий суддя під час вирішення ініційованого заявником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду скарги.
Неприбуття заявника до суду унеможливило встановлення усіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для обґрунтованого висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної підозри, у зв'язку з чим, у задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене,керуючись ст. 277, 278, 303, 304, 395КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 21.05.2020 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 620 201 000 000 051 11 від 30.07.2020 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1