печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35811/18-ц
08 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Козлова Р.Ю.,
при секретарі судових засідань - Іваненку С.С.,
розглянувши порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича Лобараторія Гранум» до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВГУМА», про визнання недійсним патенту України № 27690 на промисловий зразок «Грілка гумова» від 26 серпня 2014 року,-
23 липня 2018 року позивач ТОВ «Науково-виробнича Лабораторія ГРАНУМ» звернулося до суду з указаним позовом до відповідачів про визнання недійсним патенту України № 27690 на промисловий зразок «Грілка гумова» від 26 серпня 2014 року та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування чого позивач зазначає, що ОСОБА_2 є власником патенту на промисловий зразок «Грілка гумова», що засвідчується Патентом України на промисловий зразок № 27690, який зареєстрований Державною службою інтелектуальної власності України 26 серпня 2014 року. Проте, на думку позивача вказаний промисловий зразок на який було видано патент, став загальнодоступним у світі до дати подання заявки, що в свою чергу підтверджує ГОСТ 3303-94 та грілка гумова, виробництва 1998 року, яка повністю співпадає з описом та фотографіями зазначеними в Патенті № 27690. Отже, промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки. У зв'язку з чим, оскаржуваний промисловий зразок не відповідає положенням ч. 1 та ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки», оскільки він не відповідає умовам патентоспроможності, бо не є новим. У зв'яжу з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки рішенням у справі № 910/9433/17 позивачу заборонено ввезення та митне оформлення та продаж виробу «Грілка гумова» .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року відкрито провадження у цивільні справі.
23 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 22 лютого 2017 року між ним та ТОВ «Київгума» був укладеним договір про передачу виключних майнових прав на промислові зразки, зокрема на промисловий зразок «Грілка гумова». Більш того Господарським судом м. Києва було прийняте рішення у справі №910/9433/17 про заборону продажу ТОВ «НВЛ «Гранум» грілки з порушенням інтелектуальної власності ТОВ «Київгума», яке після перегляду справи апеляційним судом набрало законної сили 17.09.2018. Тому він на даний час не є власником патенту та виключних майнових прав промисловий зразок «Грілка гумова», та відповідно не є належним відповідачем. Додатково зазначив, що позовна заява має бути подана саме до ТОВ «Київгума», а сама справа має розглядатися в порядку господарського судочинства. У зв'язку з чим просив закрити провадження справі.
25 жовтня 2018 року у судовому засіданні представник відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що патент України № 27690 на промисловий зразок був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі, а Державна служба інтелектуальної власності, приймаючи таке рішення, не порушила жодної з вимог законодавства України, діяла відповідно до закону на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законом.
12 листопада 2018 року представник відповідача ТОВ НВЛ «Гранум» надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначає, що позивач дізнався про існування патенту на промисловий зразок № 27690 із судової справи №910/9433/17, під час розгляду справи ТОВ «Київгума» мало статус Позивача на підставі ліцензійного договору, укладеного між ТОВ «Київгума» та ОСОБА_3 . При цьому ТОВ «Київгума» заявляла що звертається в інтересах власника ОСОБА_4 , однак зміна власника патенту, на думку позивача, ніяким чином не впливає на суть спору та на визначення підсудності, оскільки належним відповідачем в даній справі буде саме ОСОБА_1 . Також представник позивача у відповіді на відзив просив залучити ТОВ «Київгума» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на боці Відповідача.
25 листопада 2018 року протокольно ухвалою Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання представника позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - ТОВ «Київгума».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року за клопотання представника позивача задоволено та судом призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, виконання якої доручено експертам Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13).
У зв'язку з призначенням судом експертизи зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.
У березні 2019 року на адресу Печерського районного суд м. Києва повернулись матеріали справи без виконання ухвали про призначення експертизи, оскільки як зазначено в листі за підписом заступника Міністра з питань виконавчої служби Світлани Глущенко, у Міністерстві юстиції України та Центральній експертно-кваліфікаційній комісії відсутні повноваження щодо виконання ухвали суду.
09.08.2019 у судовому засіданні представник третьої особи ТОВ «Київгума» надав письмові пояснення в яких він заперечує проти позову в обґрунтування чого зазначає, що належним відповідачем у справі про визнання недійним патенту на промисловий зразок грілка гумова має бути ТОВ «Київгума». Спори за позовом до юридичних осіб мають розглядатися в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року за клопотан¬ням представника позивача судом призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності виконання якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 501).
У березні 2020 року на адресу Печерського районного суд м. Києва повернулись матеріали справи з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року поновлено провадження в справі.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2020 здійснено заміну відповідача - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи ТОВ «Київгума» у судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи наявна заява відповідача та представника третьої особи про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в сукупності із поясненнями сторін, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Тобто, судовий захист можливий за наявності двох обставин у сукупності: наявності у особи прав та інтересів та порушення, невизнання або оспорювання таких прав та інтересів іншою особою.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 463 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України за N 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року (справа N 1-10/2004) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами формальної експертизи заявки, видало патент України № 27690 на промисловий зразок «Грілка гумова».
Згідно з ч. 1 ст. 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.
Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу (ч. 2 ст. 461 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції яка діяла на момент подання заявки) об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Обсяг правової охорони визначається зображенням промислового зразка. (ч. 1 ст. 462 ЦК України (в редакції яка діяла на момент подання заявки).
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції яка діяла на момент подання заявки), правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.
Відповідно до п. 1,2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції яка діяла на момент подання заявки), промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.
Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи свій охоронюваний законом інтерес позивач посилається на наявну невідповідність промислового зразка за патентом України № 27690 такій умові патентоздатності, як новизна.
З урахуванням матеріально-правового обґрунтування даного позову необхідно встановити, чи відповідає корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 такій умові патентоздатності, як новизна. Вказане питання належить до предмету доказування по справі, а для встановлення новизни корисної моделі необхідні спеціальні знання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до п. 1, ч. 1, ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У зв'язку з чим, ухвалою Печерського районного суду м. Києва 02.08.2019 було задоволено клопотання представника позивача про призначення судової експертизу у сфері інтелектуальної власності.
На виконання вказаної ухвали 03,03.2020, на адресу надійшов висновок експерта Чабанець Т.М. № 243/19 від 26.02.2020, за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. (а.с.54-77).
Як вбачається зі змісту висновку, на вирішення судового експерта було поставлене питання: «Чи містяться в матеріалах справи відомості про те, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Грілка гумова» за патентом України №27690 стала загальнодоступ¬ною в світі до дати подання ОСОБА_2 заявки про реєстрацію патенту?».
Відповідно до дослідницької частини висновку, для відповіді на поставлене перед експертом питання досліджувались відомість сукупності ознак незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № 27690 «Грілка Гумова», з ознаками грілки гумової, зображення якої наведено в ГОСТ 3303-94. Межгосударственный стандар. Грелки резиновые. Технические условия, Издание официальное Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации. ИПК Издательство стандарстное 2000.
У своєму висновку експерт вказав, що матеріали справи не містять відомостей про те, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Грілка Гумова» за патентом України № 27690 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки про його реєстрацію, а саме 02 вересня 2013 року.
З огляду на вищевикладене, експерт дійшов висновку, що матеріали справи не містять відомості про те, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Грілка Гумова» за патентом України № 27690 стала загальнодоступною у світі до дати подання ОСОБА_2 заявки про реєстрацію патенту.
Зі змісту наданого висновку вбачається, що експертизу проведено ОСОБА_5 , яка має вищу економічну освіту, вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, є атестованим судовим експертом V кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності за спеціальністю 13.4 «Дослідження, пов'язані з промисловим зразками» (свідоцтво Наукового-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 58 від 12.10.2016 року. Видане ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, дійсне до 12.10.2021 року), стаж роботи в сфері інтелектуальної власності з 2002 року та стаж експертної роботи з 2016 року. Про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експерт попереджений. Таким чином наданий позивачем висновок експерта у повній мірі відповідає вимогам процесуального закону.
Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Права інтелектуальної власності, зокрема на корисну модель, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції яка діяла на момент виникнення спору) патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом.
Оцінивши наданий Висновок в сукупності з іншими доказами в справі за правилами ст. 89 ЦПК України суд не знайшов обставин, які б давали підстави стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. За таких обставин він є належним та допустимим доказом у справі.
З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин та враховуючи, що судом не встановлено відповідність спірного промислового зразка за патентом України № 27690 умові патентоздатності «новизна», позов про визнання патенту недійсним не підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доводи позивача ТОВ «Науково-виробнича Лабораторія Гранум», стосовно того, що промисловий зразок на який було видано спірний патент є загальнодоступним у світі є безпідставними та недоведеними.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача ТОВ «Науково-виробнича Лабораторія Гранум».
На підставі викладено та керуючись ст.ст.5,7,25 ЗУ "Про охорону прав на промислові зразки", ст.ст.16, 461-463, 469 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича Лабораторія Гранум» до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВГУМА», про визнання недійсним патенту України № 27690 на промисловий зразок «Грілка гумова» від 26 серпня 2014 року, залишити без задоволення.
Повне рішення суду складено 19 липня 2021 року
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя