Справа № 569/8741/21
21 вересня 2021 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 764389 від 11 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ГУНП в Полтавській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 764389 від 11 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позову посилається на те, що 11 квітня 2021 року рядовим поліції Солодовником І.О. винесено постанову серії ДП18 № 764389, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. 00 коп. Вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що відповідач позбавив його можливості користуватися правами передбаченими ст. 268 КУпАП, чим порушив його право на захист, оскільки при розгляд справи права йому ніхто не роз'яснював. Крім того, до постанови не було долучено скріншоту з відеоматеріалу приладу TruCam. Відповідач не зазначив в оскаржуваній постанові будь-яких фактичних даних на основі яких зроблено висновок про вчинення адміністративного правопорушення і вину позивача у його вчиненні.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2021 року замінено у справі первісного відповідача ГУНП в Полтавській області належним відповідачем Департамент патрульної поліції.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи. Судова повістка повернулася до суду не врученою з довідкою поштового відділення, де вказана причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення представником відповідача. У поданому до суду відзиві представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Заслухавши позивача, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11 квітня 2021 року рядовим поліції 1 взводу 1 роти батальйону УПП в Полтавскій області ДПП Солодовником І.О. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 764389 відносно позивача.
Як зазначено у оскаржуваній постанові 11 квітня 2021 року о 09 год. 15 хв., Полтавська область, Полтавський район, с. Циганське, вул. Київська, буд. 22, позивач будучи особою позбавленою права керування, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 34 км, а саме рухався зі швидкістю 84 км/год., швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI20/20 № ТС001013, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та п. 12.4 Правил дорожнього руху.
Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що позивач скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.1. а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З оглянутого судом фотоматеріалу з приладу TRUCAM серійний № ТС001013 (Дата: 11.04.2021, Час: 09:45:35, Полтавський район, с. Циганське, Oператор ID: 12715, Ліміт швидкості: 50 км/год., Швидкість: 84 км/год., Дистанція: 268,3 м, файл 1618134335_rF000_0411_094535.jmf) судом встановлено, що на останньому зафіксовано саме автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував позивач. У п.7 оскаржуваної постанови вказано, що до постанови додаються фотоматеріали. Вказане підтверджує, що позивачем здійснено перевищення допустимої швидкості в населеному пункті та порушено п. 12. 4 Правил дорожнього руху.
Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, затверджений сертифікатом № UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29 серпня 2012 року.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20580, виданого ДП «Укрметртестстандарт», від 01 грудня 2020 року та чинного до 01 грудня 2021 року лазерний вимірювач швидкості руху TruCAM LTI 20/20 №ТС001013 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.
Можливість використання пристрою ТruСАМ виробництва Lazer Тесhnology Іnс. також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 11 червня 2020 року № 04/03/02/-1452, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/ІЕС 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Крім того, з оглянутого в судовому засіданні відеозапису ВК - 0016, судом встановлено, що на вимогу інспектора пред'явити посвідчення водія, ОСОБА_2 повідомив, що позбавлений права керування транспортними засобами. При розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач роз'яснив позивачу права, що спростовує твердження ОСОБА_1 про порушення поліцейським вимог ст. 268 КУпАП.
Відповідно до постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2018 року по справі №569/7114/18, яка внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та набрала законної сили 08 травня 2018 року, ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 10 років.
Як слідує з витягу із Єдиного Державного реєстру МВС ОСОБА_1 з 08 травня 2018 року позбавлений права керування транспортними засобами на 120 місяців.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 12.4 ПДР України,ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», що свідчить про обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 764389 від 11 квітня 2021 року.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосовуючи ч. 2 ст. 36 КУпАП правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн., а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд доходить висновку щодо безпідставності позовних вимог і тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 764389 від 11 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складене 21 вересня 2021 року.
Суддя О.О. Першко