Справа №464/2748/15-ц
пр № 6/464/79/21
21 вересня 2021 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.
секретаря судового засідання Гринюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
10.03.2021 представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа виданого 08.08.2019 Сихівським районним судом м.Львова №464/2748/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заборгованості в розмірі 24951,91 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Заяву мотивує тим, що його обов'язок за зобов'язаннями, а саме кредитним договором №1301/0908/88-164 ICKGVCG.9581/003 від 27.10.2018 відсутній у зв'язку із його добровільним погашення у розмірі 34 433 грн. На думку заявника, існують матеріально правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки в іншому випадку, не визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, матиме наслідком подвійне стягнення заборгованості, що суперечитиме самій суті зобов'язання.
Заявник (боржник) та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник боржника адвокат Масюк М.В. подав до суду заяву в якій просить розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню здійснювати без його та його довірителя участі. Заяву підтримує повністю та просить її задовольнити.
Стягувач участі у судовому засіданні явки уповноваженого представника не забезпечив, в своїй заяві просить проводити розгляд заяви у їх відсутності.
Від представника Сихівського відділу ДВС у м.Львові до суду поступила заява про слухання справи у їх відсутності та винести рішення у відповідності до чинного законодавства.
За загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 статті 223 ЦПК України).
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а також наявні матеріали справи вважає, що подана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 ст. 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, припинення зобов'язань за рішенням суду, неможливістю виконання) та
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17) від 16 січня 2018 року).
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» 51 678, 78 грн. заборгованості за кредитним договором № ІСКGМСG.9581.003 від 27 жовтня 2008 року, яка утворилася станом на 25 березня 2015 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», правонаступником якого є ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія», 24 951,91 грн., з яких: 10 790,26 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 14 161,65 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, яка утворилася станом на 25 березня 2020 року.
В матеріалах справи наявний договір № 103 від 6 лютого 2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги з протоколом електронного аукціону, укладений між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія».
Виконавчий лист для пред'явлення до примусового виконання виданий судом 8 серпня 2019 року, у якому стягувачем виступає ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», правонаступником якого є ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія», розмір заборгованості становить 24 951,91 грн.
З квитанції та виписок про сплату коштів вбачається, що таку сплату здійснено у 2016 році, після рішення суду першої інстанції та до винесення постанови судом апеляційної інстанції.
Виплата коштів мала місце до видачі виконавчого листа, а тому не на рахунок стягувача ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія».
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином(стаття 599 ЦК України).
Враховуючи зазначені обставини справи, суд робить висновок про припинення зобов'язання за кредитним договором № ІСКGМСG.9581.003 від 27 жовтня 2008 року, боржника ОСОБА_1 , в частині стягнення із нього заборгованості в сумі 24 951,91 грн. у зв'язку із його виконанням, оскільки такий добровільно погасив заборгованість, виплата коштів мала місце у 2016 році на рахунок ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» до видачі виконавчого листа та не на рахунок стягувача ТзОВ «ФК «Довіра та Гарнтія», що підтверджується довідкою виданою ПАТ «ВБР» та відомостями ТОВ «Українське бюро кредитних історій».
Крім цього, суд зазначає, що і до такого висновку прийшла колегія суддів палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у своїй постанові №464/2748/15 від 11.02.2021.
Керуючись положеннями ст. 509, 526, 527, 546, 553, 554, 598, 599, 1049, 1054 ЦК України та ст. 432 ЦПК України, суд,-
постановив :
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Виконавчий лист № 464/2748/15-ц виданий 08.08.2019 Сихівським районним судом м.Львова визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду відповідно до положень ч.2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку визначеному ЦПК України протягом 15 днів з часу її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чорна С.З.