Справа № 308/10794/21
1-кс/308/3454/21
17 вересня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Ужгород, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12012070030000057 від 16.01.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 398 КК України,-
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи. Клопотання обґрунтовує тим, що з тексту отриманої ОСОБА_4 , але не врученої його підзахисному ОСОБА_3 підозри в кримінальному провадженні 12012070030000057 від 16.01.2021 року, за ч. 2 ст. 398 КК України, «…30.10.2019 близько 10:00 години адвокат ОСОБА_3 на другому поверсі адміністративної будівлі Закарпатського апеляційного суду Ужгород, вул. Довженка, 7, підійшов до ОСОБА_5 , де у них виник словесний конфлікт на ґрунті розгляду в суді цивільної справи № 308/290/90/19, пов'язаний із наданням адвокатом ОСОБА_5 правової допомоги у статусі представника відповідача ОСОБА_6 , у цивільній справі, в результаті чого ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним, про те, що ОСОБА_5 є адвокатом, який законно представляє інтереси відповідача ОСОБА_6 у цивільній справі № 308/290/90/19 в якості представника відповідача, наніс ребром долоні правої руки один удар в ліву ділянку шиї ОСОБА_5 » - його підзахисного.
Також захисник ОСОБА_4 зазначає, що з тексту цієї ж підозри вбачається, що: «Згідно висновку судово-медичної експертизи, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 заподіяно легкі тілесні ушкодження, без короткочасного розладу здоров'я чи стійкої втрати працездатності, у вигляді гіперемії та набряку м'яких тканин у ділянці лівої бічної поверхні шиї, забій м'яких тканин шиї».
При цьому, звертає увагу суду на те, що зазначений Висновок проведено 31.10. 2019 р. Ужгородським міжрайонним відділенням судово-медичної експертизи, Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи, однак номер та дату не зазначено, а також не зазначено прізвище експерта який написав про те, що ОСОБА_7 заподіяно легкі тілесні ушкодження, без короткочасного розладу здоров'я чи стійкої втрати працездатності, у вигляді гіперемії та набряку тканин у ділянці лівої бічної поверхні шиї, забій м'яких тканин шиї.
Адвокат ОСОБА_4 у клопотанні також зауважує, що відповідно до медичного довідника «гіперемія» або, так зване, «повнокров'я» являє собою патологію, яка виникає в результаті порушення водно-електролітного, або ж гормонального балансів організму. Іноді гіперемія виникає із-за істотного збільшення кількості міжклітинної або клітинної рідини, які надходять у кров, викликаючи тим самим повнокров'я. До гіперемії призводять наступні фактори: захворювання нирок, камені в нирках; збільшення передміхурової залози, прийом лікарських препаратів, які призводять до патологічних змін в нирках. До таких медикаментів відносяться: препарати від ревматизму, деякі проносні препарати, а також медикаменти, які знижують артеріальний тиск, отруєння організму важкими металами, ниркова або серцева недостатність, порушення відтоку лімфи, нервовий параліч; порушення в роботі ЦНС, запальні процеси у нирках, атеросклероз, нераірональне харчування, цироз печінки, тромбоз, алергічні реакції, укуси паразитів і комах, фізичне виснаження в результаті фізичних навантажень, переохолодження або перегрів організму.
Серед причин виникнення гіперемії відсутні заподіяння ударів кінцівками людини, але саме тілесні ушкодження у вигляді гіперемії на підставі висновку згаданої експертизи намагаються інкримінувати, як такі що начебто виникли від дій мого підзахисного.
Зазначені обставини свідчать про обґрунтовані, на сторони захисту, сумніви об'єктивності та правильності висновку зазначеної судово-медичної експертизи, а можливо і її фальсифікації.
У зв'язку з наведеним, адвокат ОСОБА_4 , керуючись Законом України «Про судову експертизу», та ст. 242-244КПК України, для об'єктивного та всебічного досудового слідства у клопотанні просить призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу в кримінальному провадженні № 12012070030000057 від 16.01.2021 року за ч. 2 ст. 398 КК України. Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який знаходиться за адресою: вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024, електронна адреса Indise@ukr.net, телефон НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . На вирішення експертів поставити наступні питання: чи виявлено у ОСОБА_5 під час обстеження в Ужгородській лікарні у тілесні ушкодження, якщо так, то які саме? Який їх характер, кількість, локалізація та механізм їх утворення? чи виявлено у ОСОБА_5 під час обстеження у Закарпатському обласному бюро судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, якщо так, то які саме? Який їх характер, кількість, локалізація та механізм їх утворення? тілесні ушкодження якого ступеню тяжкості виявленні у ОСОБА_5 .? чи підтверджується висновок експерта від 31.10.2019 року щодо заподіяння у ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я чи стійкої втрати працездатності, у вигляді гіперемії та набряку тканин у ділянці лівої бічної поверхні шиї, забій м'яких тканин шиї внаслідок нанесення ударів руками чи ногами людини у ділянку шиї? чи відповідають покази ОСОБА_5 ; надані ним у ході досудового розслідування, отриманим об'єктивним судово-медичним даним про час, кількість, локалізацію, механізм спричинення, послідовність встановлених у нього тілесних ушкоджень? чи відповідають пояснення ОСОБА_3 , надані ним у ході досудового розслідування, отриманим об'єктивним судово-медичним даним про час, кількість, локалізацію, механізм спричинення, послідовність встановлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень? чи відповідають покази свідків, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надані ними у ході досудового розслідування, отриманим об'єктивним судово-медичним даним про кількість, локалізацію, механізм спричинення, послідовність встановлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень? чи виключається можливість отримання тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_5 , з урахуванням часу їх заподіяння, механізму спричинення та локалізації, послідовності, утворитися від дій самого ОСОБА_5 , за інших обставин, в інший час, в іншому місці чи від дій інших осіб ніж вказано у показаннях ОСОБА_5 ? чи була можливість спричинення тілесних ушкоджень безпосередньо ОСОБА_5 в ході пересування у натовпі людей та/ чи під час штовхани у тісних коридорах приміщеннях або внаслідок нещасного випадку, зокрема самостійного падіння ОСОБА_5 з висоти власного зросту чи падіння на нього інших людей предметів? чи могли утворитися ці тілесні пошкодження у ОСОБА_5 в результаті тертя поверхні шкіри об елементи одягу, меблів, сидіння водія, тертя ним рукою чи предметами місця ураження внаслідок укусів комах, алергічних реакцій, пітнілості, захворювання шкіри, дії алкоголю, хімічних речових? чи могли утворитися у ОСОБА_5 ці тілесні пошкодження у вигляді гіперемії внаслідок захворювання нирок, каменів в нирках; збільшення передміхурової залози, прийому ним лікарських препаратів, які призводять до патологічних змін в нирках, або/та інші хвороби чи фактори, не пов'язані з нанесенням в ділянку шиї ударів руками чи ногами людини? чи відповідають дані відеозаписів з камер приміщення суду, одержані ним у ході досудового розслідування, отриманим об'єктивним судово-медичним даним про час, кількість, локалізацію, механізм спричинення, послідовність встановлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень?
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлялися вчасно та належним чином. Відповідно до ст.. 244 КПК їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
16.09.2021року до Ужгородського міськрайонного суду від захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_4 , надійшла заява про розгляд скарги у відсутності ОСОБА_4 за наявними документами .
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Слідчий суддя дослідивши подане клопотання з додатками, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Приписами ч. 1 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до п. 2 ч. 2 цієї статті слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Вимогами статті 243 КПК України передбачено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
З наведеного вище вимог КПК України, які регламентують порядок залучення експерта для призначення експертизи, випливає, що слідчий суддя може залучити експерта за клопотанням сторони захисту лише за наявності зазначених у ч.1 ст.244 КПК України обставин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу»).
Пунктом 1.2.3.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
У клопотанні адвокат ОСОБА_4 стверджує, що у кримінальному провадження № 12012070030000057 від 16.01.2021 року, за ч. 2 ст. 398 КК України, було проведено судово-медичну експертизу, однак, висновок такої є сумнівним, зокрема є сумніви у його правильності, суперечності, а також істотному порушенні процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, а тому, звернувся до слідчого судді із клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
При цьому, адвокатом ОСОБА_4 , до клопотання не долучено первинного експертного висновку, а відтак, слідчий суддя не в змозі встановити та перевірити, що саме було предметом дослідження первинної експертизи, які питання були поставленні на вирішення експертам, чи такі були такими самими, про які клопоче адвокат ОСОБА_4 у даному клопотанні, оскільки, повторна експертиза передбачає дослідження тих самих об'єктів і вирішуються ті самі питання, що були у первинній експертизі.
У відповідності до вимог ч.ч.1, 3 ст.101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
При цьому, вимоги щодо змісту висновку експерта містяться у ст.102 КПК України. Зокрема, у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені експертові; 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
Аналогічні за змістом вимоги щодо змісту висновку експерта містяться також і у Розділі IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Як зазначено в п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Однак, слідчому судді особою,що звернулася з клопотанням не доведено та не підтверджено жодними доказами, що у первинній експертизі були допущені порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, зокрема те, що первинний висновок не містить номер та дату, а також у ньому не зазначено прізвище експерта який написав про те, що ОСОБА_7 заподіяно легкі тілесні ушкодження, без короткочасного розладу здоров'я чи стійкої втрати працездатності, у вигляді гіперемії та набряку тканин у ділянці лівої бічної поверхні шиї, забій м'яких тканин шиї.
Відповідно до ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зазначена функція включає два основні напрямки діяльності слідчого судді: 1) охорону прав і свобод людини шляхом превенції, тобто недопущення протиправного та необґрунтованого обмеження прав людини; 2) захист прав і свобод людини, тобто їх відновлення у випадку порушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 244 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених частиною першою цієї статті.
Разом з тим, адвокатом ОСОБА_4 не наведено наявність підстав визначених ч.1 ст. 244 КПК України.
На переконання слідчого судді, викладені в клопотанні про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи доводи, не можуть слугувати достатньою підставою для його задоволення, оскільки, фактично зводяться до незгоди з висновком експерта за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.
Крім цього, висновок експерта не має наперед встановленої сили і переваги над іншими джерелами доказів, а навпаки підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності, з урахуванням інших досліджених під час судового розгляду доказів, зокрема показів потерпілих і свідків, письмових доказів.
Окрім того, захисником ОСОБА_11 не доведено неможливості призначення стороною захисту повторної комісійної судово-медичної експертизи самостійно.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 слід відмовити .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 101,102, 242-244,309,372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12012070030000057 від 16.01.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 398 КК України
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.09.2021 року о 16 год. 25 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1