Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/917/21
Номер провадження: 2/511/381/21
21 вересня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Іванової О. В.,
секретаря судового засідання Кирилової І.В.
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради про поновлення батьківських прав,
14.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона являється матір'ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.06.2019 року її було позбавлено батьківських прав та дитину було передано під опікунство її рідній матері ОСОБА_3 . Опікун оформила допомогу на дитину. Зазначає, що на даний час змінилися обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, а її поведінка відповідає критеріям прав, передбаченим ч. 4 ст. 169 СК України. До того ж, вона радикально змінила умови свого життя, веде добропорядний спосіб життя, працює та отримує заробітну плату, матеріально утримує доньку, цікавиться її життям та здоров'ям, має можливість забезпечити доньці нормальні умови для життя, навчання та повноцінного розвитку. Враховуючи викладене, просить поновити її в батьківських правах відносно малолітньої доньки.
Ухвалою суду від 18.05.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 15.06.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 28.07.2021 року було здійснено процесуальну заміну первісної третьої особи: - Служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації на належну - Службу у справах дітей Роздільнянської міської ради по вказаній цивільній справі та постановлено подальший розгляд справи проводити за участю Служби у справах дітей Роздільнянської міської ради.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що з 2019 року намагалася встановити контакт з дитиною, однак відповідачі перешкоджали цьому, посилаючись на те що позбавлена батьківських прав, вона любить свою дочку та бажає брати участь у житті та вихованні своєї дитини. Через певну низку обставин вона не мала можливості належним чином приділити увагу своїй дитині, вона шкодує про свої помилки минулого, просить поновити її в батьківських правах. З батьками дуже напружливі відносини, вони і досить не можуть її простити за помилки, але впевнена, що доведе батькам, що своїми діями усунула усі обставини, які стали підставою для позбавлення її батьківських прав. Вона перестала вживати алкогольні напої та вести сумнівний спосіб життя, проживає з донькою в будинку своїх батьків, постійно піклуючись за доньку, після роботи вона проводить з нею весь свій час, а у вихідні дні вони подорожують містом та вивчають природу, має постійне місце роботи, заробітну плату та налагодила стосунки з донькою.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні спочатку пояснили, що підставою позбавлення прав ОСОБА_1 відносно батьківський прав у відношенні доньки ОСОБА_5 була погана поведінка доньки, при цьому позивач покинула дочку та протягом року не бачилася з нею та не піклувалася про неї.
В подальшому відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, надали заяви у відповідності до яких позовні вимоги визнали, не заперечували проти поновлення ОСОБА_1 в батьківських правах відносно її малолітньої доньки, просили проводити розгляд справи за їх відсутність.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Роздільнянської районної міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, попередній висновок органу опіки та піклування про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 підтримав.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.2 п.4 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Роздільна, Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 14.02.2011 року (а.с.4).
Позивач є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області від 03.06.2014 року (а.с.16).
19.06.2019 року рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітної плати та інших доходів відповідачки щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду - 22.03.2019 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.13-15).
З довідки Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби за № 27464 від 27.10.2020 року вбачається, що у відділі відсутні виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 аліментів за період 2019-2020рік.(а.с.19).
Позивач ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться, що підтверджується довідками КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради. (а.с.22;23), офіційно працевлаштована у Роздільнянській районній державній адміністрації на посаду головного спеціаліста відділу фінансово - господарського забезпечення апарату, отримує стабільні доходи у вигляді заробітної плати, позитивно характеризується за місцем роботи, що підтверджується довідками про доходи та копіями характеристик.(а.с.20;21; 24;25).
04.11.2020 року та 13.05.2021 року родину позивача ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_1 , було обстежено представниками органу опіки та піклування, під час обстеження встановлено, що у будинку є окреме ліжко для дитини, місце для підготовки до уроків, у помешканні чисто, охайно, створені належні умови для проживання та її всебічного розвитку, що підтверджується копіями актів обстеження умов проживання. (а.с.17;18;27-28).
Із висновку служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації вбачається, що з метою захисту законних прав та інтересів дитини, служби у справах дітей вважає за доцільне поновити батьківські права позивача ОСОБА_1 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає, що з висновком служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації варто погодитися, оскільки дійсно змінилася поведінка ОСОБА_1 та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Так, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо поновлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи .
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч.ч.1-6 ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» статтею 169 СК особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття або була усиновлена й усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом можна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Судом встановлено, що до суду звернулася позивач, яка є матір'ю малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.06.2019 року її позбавлено батьківських прав та стягнуто аліменти на утримання дитини, з позовом відповідно до ст.169 СК України про поновлення батьківських прав на дитину, з підстав того, що її поведінка та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав - змінилися: вона працює, має стабільний дохід та постійне місце проживання, наркотичної та алкогольної залежності не має, з 2019 року спілкується з донькою, надає їй матеріальну допомогу.
Так, судом встановлено, що підставою позбавлення позивача батьківських прав відповідно до рішення суду було те, що остання не дбала про майбутнє своєї доньки, про її розвиток, не піклувалася про її виховання, не цікавилася її здоров'ям та життям, матеріальної допомоги не надавала, мала алкогольну залежність.
Після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд доходить висновку, що позивач свідомо змінила свою поведінку та змінилися обставини, що були підставою для позбавлення позивача батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_5 .
Так, позивач на час розгляду справи судом на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться; офіційно працевлаштована отримує стабільні доходи у вигляді заробітної плати, позитивно характеризується за місцем роботи; цікавиться життям та здоров'ям доньки, надає матеріальну допомогу грошима, одягом, медикаментами та продуктами харчування; виявляє зацікавленість у розгляді справи на її користь: вказала на те, що забезпечить якомога сприятливі умови для налагодження контакту з дочкою та не наполягатиме на різких змінах у житті дитини.
Крім того, родину позивача за адресою проживання, було обстежено представниками службою у справах дітей, під час обстеження встановлено, що у будинку є окреме ліжко для дитини, місце для підготовки до уроків, у помешканні чисто, охайно, створені належні умови для проживання та її всебічного розвитку. Зі слів опікуна ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_2 , позивач фактично проживає за місцем реєстрації та не зловживає алкогольні напої.
Також суд враховує, що на час розгляду справи судом дитина ОСОБА_6 , не була усиновлена та не досягла повноліття, крім того, батько дитини записаний у відповідності до ст.135 СК України.
Тому, суд дійшов висновку про те, що позивач проявляє батьківські почуття до своєї дитини і вчиняє дії для забезпечення їй необхідних умов проживання, намагається виконувати обов'язки матері щодо виховання та розвитку дитини, що відповідає вимогам ст.150 СК України.
Таким чином, за встановлених обставин, приймаючи до уваги повне визнання відповідачами позовних вимог, суд погоджується з висновком служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації щодо доцільності поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , та вважає, що поновлення матері батьківських прав не буде суперечити інтересам дитини.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, визнаними відповідачами, а тому вони підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позивач питання щодо стягнення з відповідачів судові витрати не ставила, то судовий збір у сумі 908 грн., який сплачено нею при подачі позову, суд залишає за позивачем.
Керуючись ст. 169 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 229, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради про поновлення батьківських прав - задовольнити в повному обсязі.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьківських правах відносно її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 22.09.2021 року.
Суддя О. В. Іванова