іменем України
17 вересня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 730/365/21
Головуючий у першій інстанції - Данько О. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1163/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Харечко Л.К.,
суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року у складі судді Данько О.В., повний текст якого складений 03.06.2021 у м. Борзна Чернігівської області,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісяця, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання або до досягнення двадцятитрьохрічного віку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є його батьком. Позивач навчається на першому курсі у Національній академії внутрішніх справ на денній формі, у зв'язку з чим, не має можливості влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Витрати, які необхідні на навчання є значними, адже, передбачають придбання необхідних предметів та матеріалів (комп'ютерної техніки, побутової техніки, книг, підручників), харчування, одягу, витрат на дорогу, оплату зв'язку та інтернету.
Посилаючись на ст. ст. 199, 200 Сімейного кодексу України та зазначаючи, що він потребує матеріальної допомоги, а батько має можливість надавати таку допомогу, просив стягнути з останнього аліменти на свою користь.
Після уточнення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на свою користь в розмірі 2 000,00 грн. щомісяця, вказуючи на те, що саме ця сума буде достатньою для забезпечення витрат, пов'язаних з навчанням.
Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 800,00 грн щомісячно, починаючи з 06.05.2021 і до закінчення навчання, але не більше, ніж до 04.07.2024, за вирахуванням часу канікул. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позов, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи скарги зводяться до того, що суд залишив поза увагою, що відповідач на даний час неплатоспроможний через відсутність заробітку та проблеми зі здоров'ям. На своєму утриманні він має двох неповнолітніх дітей та дружину, яка не працює. Має двох батьків пенсіонерів, які проживають окремо, але також потребують допомоги.
Крім того ОСОБА_1 не надав суду належних доказів у вигляді відповідних розрахунків, які б підтверджували його позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 погоджується з рішенням суду, звертаючи увагу на те, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини. Це право закріплено статтями 150, 199 СК України, Конвенцією про права дитини.
Доводи, які виклав відповідач в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування рішення суду та визнання позовних вимог необґрунтованими.
Вислухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
В статті 199 СК України визначено, що у випадку, якщо повнолітні дочка. Син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 6).
Після досягнення повноліття ОСОБА_2 продовжує навчання у Національній академії внутрішніх справ на денному відділенні за державним замовленням з 01.09.2020. Термін закінчення навчання - 04.07.2024 (а. с. 12).
Позивач отримує стипендію, розмір якої за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 склав 1 780,70 грн.
Мати позивача - ОСОБА_4 протягом січня 2020 року по березень 2021 року отримала дохід в загальному розмірі 103 436,17 грн.
Відповідач ОСОБА_2 не працює, проте, є працездатною особою. Має дружину, двох неповнолітніх дітей 2004 та 2007 року народження, які знаходяться на його утриманні. Його батьки є особами пенсійного віку, проживають окремо, разом з ними проживає брат відповідача.
Так, відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на зазначене та беручи до уваги, що повнолітній син - ОСОБА_2 продовжує навчання і саме у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, зокрема, потребує коштів на харчування, придбання компютерної техніки, яка необхідна для повноцінного навчання, підручників, на оплату зв'язку та інтернету, витрат на дорогу до міста Києва, а його батько - відповідач по справі має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки він є працездатним та має можливість працювати, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обгрунтованими.
Також є вірним висновок суду в частині того, що аліменти підлягають стягненню з відповідача в розмірі 800,00 грн щомісячно, що відповідає нормам сімейного законодавства, якими встановлено порядок визначення розміру аліментів та обставинам даної справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості надавати матеріальну допомогу позивачу з підстав наявних у відповідача проблем зі здоров'ям, відсутності заробітку, утримання неповнолітніх дітей, дружини, яка не працює та інших обставин, які на думку відповідача, є суттєвими, не звільняє останнього від обов'язку, як батька, утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а лише дає підстави для визначення такого розміру адіментів, який би відповідав і інтересам повнолітньої дитини, і інтересам платника аліментів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином, повно та всебічно дослідив усі обставини справи, перевірив надані сторонами докази, дотримався положень матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування вірного і законного по суті рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, а тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча судді: