Головуючий І інстанції: Полях Н.А.
21 вересня 2021 р. Справа № 520/16271/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Чалого І.С.,
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021, м. Харків, повний текст складено 09.03.21 по справі № 520/16271/2020 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 29.06.2016 по 31.08.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 29.06.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 . АДРЕСА_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 29.06.2016 р. по 31.08.2018 р. у сумі 89 664 гри. 68 коп. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 29.06.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не враховано абзац 5 пункту 5 Постанови № 1078, яким встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Тобто, в разі підвищення або переміщення по службі, присвоєння чергових звань, підвищенням окладів тощо, базовий місяць у військовослужбовців починаючи з 01.12.2015 не змінюється.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у період з 29.06.2016 по 31.08.2018.
Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2018 № 182 (по стройовій частині) позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до пп. "й" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до проголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби під час особливого періоду) на підставі наказу військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.06.2018 № 156-РС.
З 31.08.2018 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Стверджуючи, що станом на день прийняття наказу про звільнення позивача в запас з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.06.2016 по 31.08.2018.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 520/2312/2020 від 18.03.2020 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.06.2016 по 31.08.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.06.2016 по 31.08.2018.
Згідно картки особового рахунку військовослужбовця позивачу було виплачено за рішенням суду індексацію грошового забезпечення у сумі 3021,46 грн.
Як зазначено в листі військової частини НОМЕР_1 індексація по рішенню суду виплачувалась не з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, а на момент збільшення заробітної плати.
З такими діями військової частини НОМЕР_1 позивач не погоджується через те, що при здійсненні розрахунку індексації грошового забезпечення відповідач не застосував місяці для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, а саме: в період з 29.06.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року згідно абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1078.
Не погоджуючись із такими діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було зараховано до списків військової частини 29.06.2016, станом на 01.01.2008 позивач на військовій службі не перебував, грошове забезпечення військовослужбовця не отримував, а отже посадовий оклад позивача у січні 2008 року не підвищувався, тому базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу (на військову службу), а саме червень 2016 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є визначення базового місяця (місяця підвищення) для обчислення індексу споживчих цін, правильність обрахунку сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців, а також виплата нарахованих позивачу сум індексації, які не були виплачені відповідачем.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - Закон №2011-XII).
Приписами статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо помилковості тверджень суду першої інстанції про визначення базовим місяцем місяць прийняття на роботу (зарахування на військову службу), колегія суддів зазначає таке.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у 2014 році - 101 відсотка, у 2015 році - 101 відсотка, у 2016 році - 103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції з 15.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
З системного аналізу вказаних вище норм права в поєднанні з граматично-логічним тлумаченням норм Порядку № 1078 можна дійти висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно пункту 10-2 Порядку № 1078 (в редакції яка діє з 15.12.2015 та застосовується до спірних правовідносин, оскільки позивач був прийнятий на роботу після цієї дати) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Враховуючи викладене, для новоприйнятих працівників та працівників, яких прийнято на роботу у порядку переведення з іншої посади, обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за відповідною посадою згідно з рішенням Уряду.
Отже, для новопризначених після 01.12.2015 військовослужбовців місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (у випадку якщо всі інші розміри підвищення грошового доходу не перевищували суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу) слід вважати базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
З огляду на матеріали справи, позивач приступив до виконання обов'язків несення військової служби з 29.06.2016, а тому правила індексації грошового забезпечення мають за нормами пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015.
В той же час суд першої інстанції проаналізувавши норми Порядку № 1078 в редакції, яка діяла до 01.12.2015 та після цієї дати, зробив неправильне тлумачення цих норм, дійшовши помилкового висновку, що на правовідносини за участю позивача мають поширюватися приписи Порядку № 1078 в редакції, яка діяла до 01.12.2015.
Колегія суддів ще раз наголошує на тому, що за нормами Порядку № 1078 в редакції, яка діяла до 01.12.2015, для індексації зарплати новопризначених працівників (тобто які були прийняті на роботу до 01.12.2015) обчислення індексу споживчих цін розпочиналося з місяця прийняття працівника на роботу. Отже, умовно базовим місяцем можна було вважати місяць, що передує місяцю прийняття на роботу, та для таких працівників базові місяці визначалися у прямій залежності від того, коли вони влаштувалися на роботу. Тобто, у працівників, прийнятих на одні й ті самі посади і з однаковими посадовими окладами, але в різні місяці, коефіцієнти та суми індексації були різними.
З внесенням змін до Порядку № 1078 з 01.12.2015 правила для індексації зарплати для новопризначених працівників після 01.12.2015 змінилися та згідно п. 10-2 цього Порядку для індексації зарплати новоприйнятих працівників орієнтиром став місяць останнього підвищення окладу за займаною посадою незалежно від дати прийняття на роботу.
Враховуючи викладене вище, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду посадового окладу за посадою, яку займає працівник на момент проведення індексації.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме норми Порядку № 1078, що діють в редакції з 01.12.2015, адже позивача зараховано до списків військової частини після набрання чинності нових правил індексації та останній не порушує питання нарахування та виплати індексації за період до 01.12.2015.
Отже, з дня набрання чинності п. 10-2 Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін не прив'язаний до місяця прийняття на роботу, у зв'язку з чим висновок суду про те, що базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу (на військову службу), а саме червень 2016 року, є таким, що не відповідає означеним вище нормам матеріального права.
Продовжуючи судовий розгляд, колегія суддів звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась тільки 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю після 01.12.2015 за новими правилами індексації згідно Порядку № 1078 має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року, в той час як місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) вважається місяць, в якому підвищений посадовий оклад військовослужбовця за посадою, яку він займає на момент проведення індексації (січень 2008 року).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018 (надалі - Постанова № 704) , було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до пункту 4 Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу, зокрема значно підвищено посадові оклади.
Отже, за період з березня 2018 року по 31.08.2018 (день звільнення позивача зі служби) для нарахування індексації грошового забезпечення базовим місцем слід вважати березень 2018 року з урахуванням правил визначення фіксованої суми індексації (різниці між попередньою сумою індексації і розміром підвищення доходу) згідно абзацу 4 пункту 5 Постанови № 1078.
Колегія суддів ще звертає увагу на те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру посадового окладу, яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови № 1294 та не залежить від зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення посадових окладів (в тому числі премії та додаткових видів грошового забезпечення таких як надбавки, підвищення, винагороди) .
В такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" та Постанови № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, та в подальшому - березень 2018 року у зв'язку з набранням чинності Постановою № 704, а не місяць прийняття на військову службу, як помилково вказує відповідач, з яким погодився суд першої інстанції.
Аналіз встановлених судом обставин за результатом дослідження доказів в матеріалах справи дає підстави для висновку, що за спірний період позивачу нарахування індексації здійснювалось неправильно, адже виплачено виключно 3021,46 грн на виконання судового рішення, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу невірно було встановлено базовий місяць у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення та не враховано абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078.
За таких обставин, дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.06.2016 по 31.08.2018 в сумі 3021,46 грн з встановленням базового місяця іншого ніж січень 2008 року та березень 2018 року порушують гарантії щодо грошового забезпечення військовослужбовця, відтак право позивача щодо отримання індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року.
При цьому колегія суддів уважає не спростованими відповідачем доводи позивача, наведені у позовній заяві щодо суми нарахованої індексації та розрахунку сум індексації, який долучений до матеріалів справи, та вважає, що належним способом захисту, з огляду на те, що між сторонами існує спір щодо суми індексації, яка має бути нарахована та виплачена за спірний період, є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію в сумі 89 664 грн. 68 коп., а не шляхом стягнення означеної суми, яка раніше не була нарахована, з відповідача.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку № 1078, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи пункту абзац 4 пункту 5 та 10-2 Порядку № 1078 (в редакції після 01.12.2015), які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям нової про задоволення позову з обранням такого способу захисту порушених прав як зобов'язання відповідача провести перерахунок та доплату на користь позивача індексації грошового забезпечення в сумі 89 664 грн. 68 коп. за період з 29.06.2016 по 31.08.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 29.06.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до частини шостої цієї статті КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Наведеними нормами процесуального закону суд апеляційної інстанції наділено повноваженнями здійснювати новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
З огляди на матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача надані до суду копії: договору про надання правничої допомоги № 03/10-10 від 10.10.2020 між позивачем та Адвокатським об'єднанням "МОДУМ"; ордер на надання правової допомоги, згідно з яким адвокат Буряк О.М. була уповноважена керівником Адвокатського об'єднання "МОДУМ" на представництво у даній справі; засвідчену копію прибуткового касового ордеру від 13.11.2020, б/н про оплату позивачем за надання правових послуг Адвокатському об'єднанню "МОДУМ" в сумі 6000,00 грн; додаткову угоду №1 складену до договору про надання правничої допомоги № 03/10-10 від 10.10.2020; засвідчену копію акту виконаних послуг від 13.11.2020, складеного до договору про надання правничої допомоги № 03/10-10 від 10.10.2020 .
В акті виконаних послуг від 13.11.2020 визначено, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги надані наступні послуги:1. надання консультацій та узгодження правової позиції 0,5 год.; 2. опрацювання нормативно-правових актів з приводу соціального і правового захисту військовослужбовців 0,5 год.; 3. здійснення математичних розрахунків невиплаченої індексації грошового забезпечення Клієнта 1 год.; 4. складання позовної заяви про стягнення індексації грошового забезпечення військовослужбовця, а також завірення додатків для суду та сторін 1 година.
Розрахунок, здійснений відповідно до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години 2000 грн., 3 год. х 2000 грн. = 6000 грн.
Суд апеляційної інстанції, з врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Отже, враховуючи категорію та рівень складності справи, заявлене відповідачем клопотання про зменшення заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу та доводи в його обгрунтування, беручи до уваги співмірність заявлених до відшкодування витрат із наданими адвокатом послугами, витраченим адвокатом часом та обсягом виконаних робіт, суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 як суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у даній справі, є сума 4000 грн.
З огляду на результат апеляційного розгляду та звільненням позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відсутністю документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати на стадії апеляційного перегляду розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 по справі № 520/16271/2020 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 29.06.2016 по 31.08.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 29.06.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року.
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 89 664 грн. 68 коп. за період з 29.06.2016 по 31.08.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 29.06.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко