20 вересня 2021 року
м. Харків
справа №623/1108/20
провадження №22-ц/818/4404/21
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про застосування загального та спрощеного строків позовної давності, відмови в примусовому стягненні кредитної заборгованості та скасування кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року, -
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності задоволено частково. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
На вказане судове рішення, 31 травня 2021 року (поштою) ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 356 ЦПК України.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 подала уточнену апеляційну скаргу.
Проте, апелянт не виконала вимоги ухвали у повному обсязі, а саме: не додала до апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, які підтверджують підстави її звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року повторно залишено без руху, надано строк для усунення вказаних недоліків, а саме: для сплати судового збору. Роз'яснено, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у встановлений строк, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 19 липня 2021 року ОСОБА_2 подала заяву про усунення зауваження зазначеного в ухвалі. Але не виконала вимоги ухвали у повному обсязі, а саме: не додала до апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору.
Таким чином наявні підстави для визнання апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року неподаною, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи свідчать про те, що копію ухвали суду від 19 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 отримала 30 липня 2021 року.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_2 подала заяву про усунення зауваження, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», зазначила, що вона є споживачем фінансових послуг АТ КБ «ПриватБанк» та звільнена від сплати судового збору у даній справі на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Апелянт вважає, що оскільки в ЗУ «Про захист прав споживачів» не існує розмежування за які вимоги зустрічного позову та апеляційної скарги відповідач звільняється від сплати судового збору, а за які ні, тому апеляційна скарга підлягає прийняттю до розгляду по суті та прийнятті неупередженого, законного рішення за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
В свою чергу, згідно норм процесуального закону, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Закону України «Про судовий збір».
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги та його розмір, згідно Закону України «Про судовий збір» поставлена в залежність від суми сплаченого збору (або яка підлягала сплаті) за подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок проте,що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Тобто, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Отже аналіз наведеної норми Закону свідчить про те, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі касаційної скарги у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору за оскарження судовового рішення в частині зустрічних позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 570/5405/16-ц (провадження№ 61-16543ск19) та від 12 вересня 2019 року у справі № 347/350/17 (провадження № 61-16588ск19) та від 28 квітня 2020 року у справі 464/7137/15 (провадження № 61-6935ск20), від 14 червня 2021 року у справі № 211/1476/18 (провадження № 61-8458ск21), від 08 червня 2021 року у справі № 213/1305/20 (провадження № 61-9223ск21).
Отже апелянтом вимоги ухвали не виконані, судовий збір за подання апеляційної скарги в частині оскарження первісних позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не сплачено.
У встановлений судом строк і до теперішнього часу недоліки апеляційної скарги не усунено, вимоги ухвали не виконані.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року слід визнати неподаною та повернути апелянту.
Проте повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про застосування загального та спрощеного строків позовної давності, відмови в примусовому стягненні кредитної заборгованості та скасування кредитного договору - визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова