Справа № 425/3971/19
Провадження № 22-ц/810/311/21
20 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя - доповідач), Карташова О.Ю., Луганської В.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 лютого 2021 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання право власності та поділ майна,
Рубіжанський міський суд Луганської області рішенням від 19 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності та поділ майна задовольнив частково.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України. В апеляційній скарзі містяться заперечення на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 січня 2021 року, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 лютого 2021 року залишено без руху з підстав несплати судового збору та позивачу надавався строк для усунення недоліків.
В ухвалі Луганського апеляційного суду від 23 березня 2021 року зазначалось про необхідність ОСОБА_1 сплатити судовий збір в сумі 4703,65 грн, виходячи із 1% оспорюваної суми та 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогами майнового характеру ((236737,5 х 1%) х 150 % = 3551,05 грн)), та виходячи із ставки 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимогою немайнового характеру ((1921 х 0,4) х 150 % = 1152,60 грн)), для приєднання до матеріалів справи надати до Луганського апеляційного суду документ про оплату вказаних витрат протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
26 березня 2021 року на адресу Луганського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначала, що позивач виховує дитину одна, має маленьку заробітну плату, проживає з дитиною та несе сама витрати по сплаті комунальних послуг.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у ухвалі Луганського апеляційного суду від 23 березня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
ОСОБА_1 копію ухвали Луганського апеляційного суду від 30 березня 2021 року не отримала, про що свідчить копія конверта з поштовим відправленням адресованим Луганським апеляційним судом 30 березня 2021 року ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відправлення не вручено під час доставки.
Крім того, Луганським апеляційним судом 11 травня 2021 року, 31 травня 2021 року, 09 липня 2021 року на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена в апеляційній сказі, повторно надіслано копія ухвали суду від 30 березня 2021 року. Із довідок про причини повернення поштового відправлення (форма 20) вбачається, що відправлення не вручені під час доставки.
При перевірці у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про судовий збір» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що відсутні дані про сплату ОСОБА_1 судового збору по даній справі.
Від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду не надходили документи про сплату судового збору або будь-які клопотання після постановлення ухвали від 30 березня 2021 року.
Отже, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Луганського апеляційного суду від 23 березня 2021 року скаржником не усунуті.
Луганський апеляційний суд виконав передбачений статтею 185 ЦПК України обов'язок з повідомлення заявниці про залишення її скарги без руху та надання строку для усунення недоліків.
За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування позивача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Водночас відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники справи, зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6326/11.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961 сні 9).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Луганський апеляційний суд тричі надсилав копію ухвали про залишення скарги без руху на адресу, яку ОСОБА_1 вказала у своїй скарзі, проте листи повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
ЄСПЛ у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, заява № 18986/06).
ОСОБА_1 , яка звернулась до Луганського апеляційного суду з апеляційною скаргою у березні 2021 року, не здійснила жодних дій для отримання поштової кореспонденції з суду та не виявила жодного інтересу до розгляду її апеляційної скарги.
Таким чином, згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи зазначені обставини, оскільки ОСОБА_1 у визначений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунула, тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає ОСОБА_1 повторно звернутися до апеляційного суду із повторною апеляційною скаргою після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 лютого 2021 року повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали разом з апеляційною скаргою надіслати ОСОБА_1 .
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення апеляційної скарги не позбавляє її права на повторне подання апеляційної скарги після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді В.А. Коновалова
О.Ю. Карташов
В.М. Луганська