Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/169/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.
03.09.2021 року.Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.03.2021, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП
Кіровським районним судом м. Кіровограда від 17.03.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 18.01.2021 р. о 04-00 год., у порушення п.2.9 (а) ПДР України, керував в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом - «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_2 по вул. Кропивницького у м.Кропивницький.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скасувати постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.03.2021, та провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що незрозуміло, яким приладом проведено дослідження та сумнівається в достовірності результатів, вважає, що прилад не введено в експлуатацію та здійснюється використання у період відсутності дозволу для застосування в медичній практиці.
Вважає, що працівниками поліції грубо порушено вимоги інструкції щодо огляду на стан сп'яніння, а саме не проведено огляд на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків. З відеоматеріалів вбачається, що водій не заперечував пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах представника - адвоката Клімічева О.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні суду першої інстанції присутнім не був, копію постанови отримав 29.03.2021.(а.с. 25)
Апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, та надано можливість надати пояснення та дослідити матеріали провадження при перегляді справи в суді апеляційної інстанції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що був зупинений працівниками поліції з підстав технічної несправності правої фари. Не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці. Потім працівник поліції зазначив, що є підозри, що особа перебуває в стані наркотичного сп'яніння та знову запропонував проїхати в медичний заклад на що ОСОБА_2 погодився. В медичному закладі здав аналіз сечі проте висновку не отримував. Крім того, в медичному закладі проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав позитивний результат з яким не погодився.
За змістом ст.ст.245,251,252,280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно припису ст.8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
За змістом п.42 рішення Європейського суду з прав людини “Бендерський проти України” від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді “заслухані”, тобто належним чином вивчені.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно не виконані, зважаючи на таке.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не дотримався цих вимог закону, та прийняв рішення яке не можна визнати законним.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №149824 від 18.01.2021 року в ньому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного спянінння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився відповідно до встановленого законодавством порядку в закладі охорони здоров'я та підтверджується висновком КНП «КОНД КОР»
За змістом зазначених нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Відповідно повинні бути наявні ознаки алкогольного сп'яніння.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції був переглянутий відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що було зупинено транспортний засіб у зв'язку з технічною несправністю правої фари. ОСОБА_1 пред'явив документи, що посвідчують особу та повідомив, що працює таксистом. Працівник поліції зазначив, що у Панфьорова червоні очі та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці на що останній погодився. Далі працівник поліції повідомив, що не відчуває запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 та припустив, що особа вживала наркотичні речовини на що ОСОБА_1 не погодився та зазначив, що не вживає наркотичні речовини і не заперечує пройти огляд в медичному закладі. В медичному закладі особі запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння після якого отримав позитивний результат.
Відповідно до ч. 2 ст. 251, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб Національної поліції, то апеляційний суд обмежений тільки тими доказами, що безпосередньо містяться в справі, яких на думку суду є недостатньо для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Апеляційним судом встановлено, що працівники патрульної поліції не дотримались вимог ч.1 ст.266 КУпАП.
На запит апеляційного суду КНП «КОНД КОР» надіслав засвідчені копії направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 18.01.2021 відносно ОСОБА_1 та копію журналу реєстрації медичних оглядів відносно ОСОБА_1 .
З надісланих копій документів вбачається, що направлення на огляд водія транспортного засобу здійснювався з метою встановлення наркотичного сп'яніння, а в журналі реєстрації медичних оглядів зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, ознак наркотичного сп'яніння не виявлено.
Із змісту положення ч.5 ст.266 КУпАП слідує, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, що у порушення вищенаведених норм чинного законодавства зазначені дії виконані не були. В матеріалах адміністративного провадження були відсутні відомості про складання направлення ОСОБА_1 до відповідного лікарського закладу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, де б були зазначені за результатами огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на зазначені порушення допущені працівниками поліції не звернув уваги, а тому дійшов до помилкового висновку про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, наявне порушення процедури огляду, як того вимагає положення ст.266 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
В матеріалах адміністративного провадження відсутні відомості про те, що належним чином було проведено освідування на місці зупинки транспортного засобу.
Протокол не містить відомостей про те, що освідування проводилось на місці зупинки за участі двох свідків.
Копія направлення, яка надана до суду не містить відомостей, що саме необхідно встановити лікарю при огляді особи.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності вбачається, що при зупинці транспортного засобу поліцейський відмовився від встановлення стану алкогольного сп'яніння особи. У відповідності до Інструкції та норм КУпАП, які діяли на час зупинки, в разі відмови водія від проходження огляду, така відмова повинна була бути зафіксована в присутності двох свідків, однак водій не відмовився від встановлення наявності стану алкогольного сп'яніння. Проте працівник поліції приймає рішення щодо доправлення особи до медичного закладу для встановлення стану наркотичного сп'яніння.
В матеріалах провадження відсутні висновки щодо наявності чи відсутності стану наркотичного сп'яніння. Запис в журналі не є належним висновком лікаря, та не встановлює чи перебуває особа в стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Крім того, залишилось незрозумілим з яких підстав був здійснений огляд особи за допомогою приладу Драгер. На відео вбачається, що мед працівник при проведенні огляду не робить тестового заміру повітря, що також свідчить про порушення порядку освідування.
Згідно ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі “Кобець проти України” (з урахуванням первісного визначення принципу “поза розумним сумнівом” у справі “Авшар проти Туреччини”) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, при винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови порушені принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, суду надано не було, доводи правопорушника, щодо недотримання працівниками поліції визначеної процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, не спростовано, а тому слід вважати, що в такому випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння) відсутнє порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.03.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.03.2021, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: ( підпис )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Кабанова