Справа № 631/765/21
Провадження № 1-кп/631/109/21
21 вересня 2021 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Нова Водолага кримінальне провадження № 12021221160000277 від 19.05.2021, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Липкуватівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, має середню освіту, не одружений, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:
16.06.2011 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
25.11.2011 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
27.09.2012 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24.04.2014, невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 9 днів;
24.03.2015 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст.185, ст. ст. 69, 71, 72 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;
08.10.2015 Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 22.05.2017, невідбутий строк покарання 9 місяців;
27.12.2017 Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі;
17.07.2018 Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185,ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі;
25.09.2018 Красноградським районним судом Харківської області ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 26.03.2021 по відбуттю терміну покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, а останнього разу засуджений вироком Красноградського районного суду Харківської області від 25.09.2018 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 26.03.2021 по відбуттю терміну покарання, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин проти власності.
Так, 9 травня 2021 року, близько 15.00 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував неподалік домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , у якій мешкає на праві користування потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
У вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні двері, проник до приміщення квартири де мешкає потерпіла ОСОБА_5 , яке розташоване за вище вказаною адресою, звідки вчинив крадіжку однієї пари жіночих спортивних кросівок білого кольору, виготовлених з штучної шкіри, вартість яких, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №86 від 08.06.2021 складає 300,00 грн.
В подальшому, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на загальну суму 300,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та пояснив суду, що знаходився неподалік домоволодіння де мешкає потерпіла ОСОБА_5 і вирішив вчинити крадіжку. Зайшов у квартиру через незачинені вхідні двері, побачив жіночі спортивні кросівки і забрав їх. Зазначив що жалкує, що так сталося, розкаюється у вчиненному, засуджує свою поведінку.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи, зберігаючої розписки, а також характеризуючих матеріалів.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 , окрім його особистого визнання, підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:
- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 86, складеним 07 червня 2021 року судовим експертом ОСОБА_6 , вартість викраденого майна з урахуванням зносу, станом на 09.05.2021 складає 300,00 грн. Витрати на залучення експерта складають 514,86 грн.
- зберігаючою розпискою ОСОБА_5 про отримання на зберігання речових доказів, а саме, кросівок білого кольору, 36 розміру.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і після цього, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, не працює, не одружений, утриманців не має, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря- нарколога не перебуває, рахується на військовому обліку військовозобо'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебуває на обліку у Нововодолазькій РВ філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд, відповідно до положень ст. 66 КК України, визнає щире каяття.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 1 п. 1 Постанови від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснив судам, що «при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання».
При призначенні покарання згідно з вимогами статті 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, сукупність всіх даних, які характеризують обвинуваченого, а також спосіб і обставини вчинення злочинного діяння, відсутність претензій матеріального та морального характеру від потерпілої, беручи до уваги висновок органу пробації Нововодолазького РВ філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області за яким ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства є низьким, суд доходить висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов'язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Частина 2 ст. 124 КПК України зобов'язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведене експертне дослідження не такою установою, окрім того, стороною обвинувачення, у порушення принципу диспозитивності, не доведено факт сплати послуг ОСОБА_6 , яка має кваліфікацію судового експерта, стягнути витрати в порядку компенсації не уявляється можливим. Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Оскільки, суд дійшов висновку про призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, яке ОСОБА_4 повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили необхідно обрати ОСОБА_4 запобіжний захід .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 374 - 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 21.09.2021 року.
Речові докази по справі, а саме, кросівки білого кольору повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція в Харківський апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1