про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2021 року м. Київ № 320/11401/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов ТОВ «Науково-виробничий центр «Інвесткон» до ГУ ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Науково-виробничий центр «Інвесткон» з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС від 04.12.2019 № 1344898/32034397, №1344899/32034397 та № 1344900/32034397;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 05.07.2019 № 6, № 7, № 15 в ЄРПН та вважати їх прийнятими датою направлення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
На обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду представником позивача разом із позовом подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на посаді директора ТОВ “НВЦ “Інвесткон”. Причиною зміни директора було те, що ОСОБА_1 після тривалого лікування та перебування у клініці “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” з 03.07.2020, маючи тяжкі хвороби, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після чого на посаду директора було призначено його сина - ОСОБА_2 згідно з рішенням № 5. Оскільки ОСОБА_2 не мав досвіду роботи на підприємстві позивача, враховуючи психологічну травму після смерті батька, він не зміг одразу виконувати свої обов'язки. Спірне рішення надійшло саме в цей період.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_3 призначений на посаду директора ще 20.07.2020 (рішення № 5 одноособового учасника ТОВ “Науково-виробничий центр “Інвесткон” від 20.07.2020).
Просив при визнанні поважними причини пропуску строку звернення до суду врахувати також положення пункту 3 розділу VІ “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020), відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З приводу вищенаведених обставин суд звертає увагу на таке.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” із наступними змінами та доповненнями, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” розділ VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Вказаний Закон № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Відтак, процесуальні строки були продовжені на строк дії карантину в силу Закону. Зазначена редакція пункту 3 розділ VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України діяла до 17.07.2020.
Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” набрав чинності 17.07.2020.
Вказаним Законом № 731-ІХ пункт 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином”.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відтак, останнім днем в розумінні вимог вищевказаних положень був 07.08.2020.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Крім того, зміст позовної заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також позивачем не надано суду доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії іншим уповноваженим представником у визначений строк саме внаслідок обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином.
Також суд звертає увагу, що органи місцевої виконавчої влади, інші державні органи, поштові відділення, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, продовжували свою роботу з рекомендованим гнучким режим робочого часу, який передбачає різні години початку і закінчення роботи для працівників тощо.
Крім того суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему “Електронний суд”, перебуваючи вдома, або засобами поштового зв'язку.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, суд не вбачає в повідомлених позивачем обставинах з посиланням на редакцію пункту 3 розділу VІ “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020), яка станом на день звернення з цим позовом до суду втратила чинність, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, з урахуванням вищенаведеної правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
При цьому доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду матеріали позову не містять, враховуючи, що строк пропущено більше ніж на шість місяців.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ТОВ «Науково-виробничий центр «Інвесткон» до ГУ ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.