31 серпня 2021 року Справа 160/14720/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездітність та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня з 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги; зобов'язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статей 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно ч.4 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, з огляду на вищенаведене, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня поточного року.
В даному випадку, судом встановлено, що в поданому адміністративному позові позивач оскаржує, зокрема, протиправну бездіяльність відповідача щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, строк звернення з якою пропущено.
Водночас, позивачем разом із позовною заявою подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з цим позовом.
В обґрунтування завчи позивач зазначив, що 13.01.2021 набрало законної сили рішення у зразковій справі №440/2722/20 за результатом перегляду рішення Великою Палатою Верховного Суду і саме з 13.01.2021 року, позивач мав законні сподівання на перегляд розміру виплаченої у 2020 році соціальної допомоги, оскільки з часу отримання ним допомоги до 05 травня 2020 року та протягом подальших 6 місяців не було усталеної судової практики щодо правової оцінки дій органу державної влади у цій сфері. Крім того, на території України в 2020 році неодноразово запроваджувався карантин, що перешкоджало захистити його права.
Надаючи оцінку зазначеним позивачем обставинам та підставам для поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами за 2020 рік, суд зазначає наступне.
Так, нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено право особи для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів в шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку, про розмір одноразової грошової допомоги позивач дізнався в момент її виплати на його розрахунковий рахунок, а відтак строк звернення до суду з позовними вимогами за 2020 рік у випадку незгоди позивача з її розміром обраховується саме з такої дати. В свою чергу, відлік строку звернення до суду не повязується з судовою практикою та наявністю чи відсутністю зразкових справ з даного предмету.
Щодо покликання позивача, як підставу для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, на п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, то суд зазначає наступне.
Підпунктом 2 пункту 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.
Так, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
У свою чергу, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, законодавцем передбачено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема для реалізації права звернення до суду за захистом своїх прав з відповідною позовною заявою, строк закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону № 731-IX.
Враховуючи, що Закон № 731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, кінцевим строком, який встановлено відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, є 06 серпня 2020 року.
Окрім того, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 731-IX набув наступного змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому, суд наголошує, що впровадження на Україні карантинних заходів не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення заявникові строку на подання позовної заяви, оскільки положення пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України пов'язують можливість поновлення процесуального строку на подання позовної заяви саме з наявністю об'єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Тобто між дією карантинних обмежень та неспроможністю заявника подати позовну заяву протягом передбаченого законом строку має бути причинний зв'язок.
З огляду на зазначене, посилання позивача на карантинні заходи самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення йому процесуального строку на подання позовної заяви до суду, тому що він повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з цим позовом протягом строку, визначеного законом, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
При цьому, суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено жодних обставин, в тому числі пов'язаних з карантинними заходами, які б перешкоджали позивачеві подати позовну заяву про оскарження дій відповідача щодо виплати позивачеві суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
При цьому, в клопотанні позивач також зазначає, що він звертався до Управління праці та соціального захисту населення, однак доказів такого звернення до матеріалів позовної заяви не надано.
За приписами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачем не зазначено та до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у вказаній заяві та які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, в свою чергу обов'язок надання до позову як заяви про поновлення пропущеного строку так і доказів поважності причин його пропуску саме позивачем встановлений частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездітність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо позовних вимог про нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська