21 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2203/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошового забезпечення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області) про стягнення несплаченого грошового забезпечення за лютий 2021 року в розмірі 14322,95 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 16.04.2018 по 22.03.2019 позивач проходив службу в Нововолинському відділенні поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - Нововолинський ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області) на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції.
22.03.2019 позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у Військову частину НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) на посаду головного сержанта - командира відділення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, яку проходить по даний час.
23.04.2019 наказом ГУ НП у Волинській області № 116 о/с позивача було звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 позивача поновлено на вказаній посаді з 24.04.2019 та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині.
Наказом ГУ НП у Волинській області від 28.02.2020 № 83 о/с позивача з 24.04.2019 поновлено на вказаній посаді. Листом ГУ НП у Волинській області від 20.03.2020 № 340/04/29-2020 позивача повідомлено, що в подальшому нарахування і виплата грошового забезпечення буде здійснюватися відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260).
В лютому 2021 року відповідачем сплачено грошове забезпечення в розмірі 31,06 грн., що з урахуванням військового збору становить 31,53 грн.
Позивач вказує, що нормами Закону № 580-VIII та Порядку № 260 не визначено розміру грошового забезпечення поліцейського, яке за ним зберігається у випадку укладення контракту про проходження військової служби під час дії особливого періоду, а відтак, до спірних правовідносин необхідно застосовувати відповідні норми трудового законодавства, зокрема, частин другої, третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Розмір середньоденного грошового забезпечення позивача згідно із рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 складає 490,79 грн. З урахуванням надбавки за стаж служби в поліції та нарахованого грошового забезпечення за січень 2019 року в сумі 15445,01 грн., за лютий 2019 року в сумі 14802,15 грн., середньоденне грошове забезпечення становить 512,66 грн. (15445,01 грн. + 14802,15 грн. : 59 днів), тому грошове забезпечення, яке підлягає виплаті за лютий 2021 року, становить 14354,48 грн. (512,66 грн. х 28 днів), а недоплата за вказаний період складає 14332,95 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 20).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 18.03.2021 № 124/26/01-2020 (а. с. 24-27) представник відповідача Забожчук О.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спеціального законодавства, які не передбачають для поліцейських виплат за статтею 119 КЗпП України. Крім того, у зв'язку із надходженням до ГУ НП у Волинській області актів про невихід на службу в відділення № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВ позивача в період з 01.02.2021 по 11.02.2021 та у Луцьке районне управління поліції в період з 12.02.2021 по 26.02.2021, на виконання пункту 8 Порядку № 260, ГУ НП у Волинській області було видано наказ від 12.03.2021 № 75 о/с про припинення виплати грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин в період з 01.02.2021 по 26.02.2021 ОСОБА_1 . Відповідно до листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Волинській області від 18.03.2021 № 390/29/01-2021 позивачу ОСОБА_1 у лютому 2021 року нараховане грошове забезпечення у розмірі 6942,02 грн. (в т. ч. посадовий оклад - 2439,28 грн., звання - 1800,00 грн., стаж служби - 1483,75 грн., індексація - 1218,99 грн.).
В поданій до суду відповіді на відзив (а. с. 55-58) позивач з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві.
25.03.2021 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Волинській області від 12.03.2021 № 75 о/с в частині припинення виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 28.02.2021; стягнути з ГУ НП у Волинській області несплачене грошового забезпечення за лютий 2021 року в розмірі 14322,95 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів (а. с. 52), та ухвалою суду від 31.03.2021 вказану заяву було прийнято судом до розгляду (а. с. 62).
Крім того, 13.08.2021 та 20.09.2021 позивач подав до суду додаткові пояснення щодо розміру середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) (а. с. 65-66, 68).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 16.04.2018 по 22.03.2019 проходив службу в Нововолинському ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції.
22.03.2019 позивач був прийнятий на військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 на посаду головного сержанта - командира відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону, контракт укладено на 3 роки (а. с. 9-12).
22.03.2019 позивачем на адресу ГУ НП у Волинській області листом з описом вкладення у поштове відправлення було направлено рапорт на ім'я начальника ГУ НП у Волинській області з проханням увільнити від виконання службових обов'язків у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, який відповідач отримав 25.03.2019.
30.03.2019 ОСОБА_1 на адресу відповідача листом з описом вкладення у поштове відправлення було направлено копію контракту, укладеного між ним та військовою частиною НОМЕР_1 строком на 3 (три) роки, який відповідач отримав 01.04.2019.
Позивач у відповідь отримав від ГУНП у Волинській області лист № 831/01/12/1-2019 від 01.04.2019, зі змісту якого вбачається, що він не мав права укладати контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, будучи знятим з військового обліку і перебуваючи у кадрах поліції.
23.04.2019 наказом ГУ НП у Волинській області № 116 о/с позивача було звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вказані фактичні обставини встановлені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (а. с. 72-78), та в силу приписів частини четвертої статті 78 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, у справі № 140/123/20 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано накази від 18.04.2019 № 476/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », від 23.04.2019 № 116 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області з 24.04.2019, стягнуто з ГУ НП у Волинській області в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 160979,12 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати грошового забезпечення у межах стягнення за один місяць у сумі 14723,70 грн. допущено до негайного виконання, визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції, зобов'язано ГУ НП у Волинській області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років) за час служби в органах поліції ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 13.05.2002 по 01.07.2020 у податковій міліції, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 72-78).
Наказом ГУ НП у Волинській області від 28.02.2020 № 83 о/с «По особовому складу», виданого на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, поновлено ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській області з 24.04.2019 (а. с. 14).
Листом від 20.03.2020 № 340/04/29-2020 ГУ НП у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про виконання рішення суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 в частині, що стосується негайного виконання, та про те, що в подальшому нарахування та виплата грошового забезпечення буде здійснюватися відповідно до Порядку № 260 (а. с. 13).
Судом також встановлено, що наказом ГУ НП у Волинській області від 12.02.2021 № 43 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 призначено з 12.02.2021 дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУ НП, з посадовим окладом 2400,00 грн., звільнивши з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП (а. с. 49).
12.03.2021, на підставі актів про невихід на службу в відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУ НП у Волинській області позивача в період з 01.02.2021 по 11.02.2021 та у Луцьке районне управління поліції в період з 12.02.2021 по 26.02.2021 (а. с. 29-48), ГУ НП у Волинській області видало наказ № 75 о/с «По особовому складу», відповідно до якого на підставі Порядку № 260 припинено виплату грошового забезпечення у зв'язку із відсутністю на службі без поважних причин з 01.02.2021 по 26.02.2021 ОСОБА_1 (а. с. 50).
З листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Волинській області від 18.03.2021 № 390/29/01-2021 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 у лютому 2021 року нараховане грошове забезпечення у розмірі 6942,02 грн. (в т. ч. посадовий оклад - 2439,28 грн., звання - 1800,00 грн., стаж служби - 1483,75 грн., індексація - 1218,99 грн.), та відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області від 17.02.2021 № 49 о/с в лютому 2021 року було проведено перерахунок грошового забезпечення за січень 2021 та утримано в лютому 2021 року (а. с. 51).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
За приписами пунктів 6, 7 розділу І Порядку № 260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Пунктом 8 розділу І Порядку № 260 передбачено, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Суд також враховує, що норми спеціального законодавства, а саме Закон № 580-VIII та Порядок № 260 не регулюють питання виплати грошового забезпечення поліцейським, які прийняті на військову службу за контрактом, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми КЗпП України.
Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України «Про освіту».
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності, в яких вони працювали на час призову/прийняття на військову службу.
Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01.03.2014, яке введене в дію Указом Президента України від 02.03.2014 № 189/2014, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом в умовах кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, тобто, під час дії особливого періоду, суд вважає, що на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 39 Закону № 2232-XII та статтею 119 КЗпП України, зокрема, щодо збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку в установі, в якій він працював.
Вказані обставини та висновки викладені також у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, у справі № 140/123/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (а. с. 72-78).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки на позивача поширюються гарантії, передбачені статтею 39 Закону № 2232-XII та статтею 119 КЗпП України (зокрема, щодо збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку в установі, в якій він працював), тому відповідач протиправно, тобто в порушення частини третьої статті 119 КЗпП України, прийняв оскаржуваний наказ від 12.03.2021 № 75 о/с «По особовому складу» щодо припинення виплати грошового забезпечення капітану поліції ОСОБА_1 , у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного наказу в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 26.02.2021 належить задовольнити.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченого грошового забезпечення за лютий 2021 року у розмірі 14322,95 грн., суд виходить з такого.
Суд звертає увагу, що Закон № 580-VIII та Порядок № 260 не регулюють питання складу, розміру та порядку обчислення грошового забезпечення поліцейським, які прийняті на військову службу за контрактом, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Порядку № 100.
Згідно із підпунктом «л» пункту 1 розділу І Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами пункту 8 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки контракт про проходження військової служби укладено 22.03.2019 (а. с. 9-12), тому грошове забезпечення необхідно обчислювати за період січень - лютий 2019 року.
Так, суд бере до уваги, що середньоденне грошове забезпечення рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 визначено у розмірі 490,79 грн. (а. с. 72-78).
В той же час, суд також враховує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 140/123/20, зокрема, визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та зобов'язано ГУ НП у Волинській області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2002 по 01.07.2010 у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років) за час служби в органах поліції ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 13.05.2002 по 01.07.2020 у податковій міліції (а. с. 72-78).
Листом від 06.09.2021 № 1354/05/29-2021 ГУ НП у Волинській області повідомило позивача, що 28.08.2021 було здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення згідно з рішеннями Волинського окружного адміністративного суду, в т. ч. від 14.02.2020 у справі № 140/123/20 (а. с. 69), та згідно з інформацією про нараховане та сплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 з урахуванням проведеного перерахунку (в частині надбавки за вислугу років) у серпні 2021 року позивачу доплачені за січень та лютий 2019 року надбавка за вислугу років по 645,00 грн. (а. с. 70).
Отже, з урахуванням доплати надбавки за стаж служби, позивачу всього було нараховано та сплачено грошове забезпечення в січні 2019 року в сумі 15445,01 грн. та в лютому 2019 року в сумі 14802,15 грн., що підтверджується наданою відповідачем на запит позивача інформацією про нараховане та сплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 з урахуванням проведеного перерахунку (в частині надбавки за вислугу років) (а. с. 69-70).
Відтак, суд погоджується із проведеними розрахунками позивача середньоденного грошового забезпечення, виходячи із грошового забезпечення в січні 2019 року в сумі 15445,01 грн. та в лютому 2019 року в сумі 14802,15 грн., та доходить висновку, що розмір середньоденного грошового забезпечення становить 512,66 грн. (15445,01 грн. + 14802,15 грн. : 59 днів). Звідси, середній заробіток (грошове забезпечення), збереження якого за позивачем передбачене частиною третьою статті 119 КЗпП України, що підлягав виплаті за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, складає 14354,48 грн. (512,66 грн. х 28 днів).
Разом з тим, як вбачається із листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Волинській області від 18.03.2021 № 390/29/01-2021, позивачу ОСОБА_1 у лютому 2021 року нараховане грошове забезпечення у розмірі 6942,02 грн. та відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області від 17.02.2021 № 49 о/с в лютому 2021 року було проведено перерахунок грошового забезпечення за січень 2021 та утримано в лютому 2021 року (а. с. 51).
Тобто, відповідач не надав суду доказів повної чи часткової виплати позивачу грошового забезпечення за лютий 2021 року.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, оскільки недоплата середнього грошового забезпечення, збереження якого за позивачем гарантоване частиною третьою статті 119 КЗпП України, за лютий 2021 року становить 14354,48 грн., а відповідач не надав суду доказів повної чи часткової виплати позивачу грошового забезпечення за лютий 2021 року, тому, з урахуванням приписів частини другої статті 9 КАС України, позовні вимоги про стягнення несплаченого середнього грошового забезпечення за лютий 2021 року в розмірі 14322,95 грн. підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача у повному обсязі несплаченого грошового забезпечення, що складає 14354,48 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
На думку суду, оскільки позивач ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 та отримує грошове забезпечення військовослужбовця, а спір у цій справі виник не щодо стягнення власне грошового забезпечення, яке виплачується за службу в поліції, а щодо збереження та виплати у неповному розмірі середнього грошового забезпечення, яке зберігається за позивачем відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України, тому відсутні підстави допустити дане рішення суду до негайного виконання, як про це просить позивач у позовній заяві.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 12 березня 2021 року № 75 о/с «По особовому складу» в частині припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 лютого 2021 року по 26 лютого 2021 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, ідентифікаційний код 40108604) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) несплачене середнє грошове забезпечення за лютий 2021 року в розмірі 14354 гривні 48 копійок (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні сорок вісім копійок), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх