Номер провадження: 11-сс/813/1263/21
Номер справи місцевого суду: 496/4599/20 1-кс/496/1266/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.09.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, дізнавача Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, дізнавача Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що матеріали поданої скарги не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки вирішення питань поставлених у скарзі заявником, не відносяться до компетенції слідчого судді та не підлягає оскарженню відповідно до положень ст. 303 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд грубо порушив його право на справедливий розгляд справи, сприяє бездіяльності дізнавача та самоусунення процесуального прокурора.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити викладені у скарзі вимоги.
В судове засідання апеляційного суду, учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явилися. Апелянт ОСОБА_6 в апеляційній скарзі заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд на підставі вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливим провести апеляційний розгляд без участі сторін та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювати.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положення ч. 2 ст. 404 КПК України дає можливість апеляційному суду вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Як свідчить практика ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні потерпілим та його представником можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, у тому числі нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Статтею 304 КПК України чітко визначений порядок дій слідчого судді при вирішенні питання щодо прийняття скарги заявника до розгляду.
Під час вирішення питання про прийняття до розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора, відповідно до вимог ст.304 КПК України, слідчий суддя може відмовити у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Натомість слідчий суддя на заявлені у скарзі вимоги щодо невиконання прокурором та дізнавачем вимог кримінального процесуального закону, які підлягали перевірці уваги не звернув, і передчасно та помилково прийняв рішення, яким відмовив у відкритті провадження.
При цьому апеляційний суд виходить з того, що скарга ОСОБА_6 стосувалась бездіяльності дізнавача в частині проведення необхідних слідчих дій та в межах розумних строків.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повинен був на підставі ст. 304 КПК України прийняти скаргу ОСОБА_6 до розгляду, з'ясувати викладені у скарзі обставини та розглянути її по суті, під час якої в тому числі перевірити виконання дізнавачем вимог ст. 220 КПК України, в тому числі з урахуванням положень статей 36, 110, 220 КПК України, тобто прийняття дізнавачем за результатами розгляду скарги апелянта відповідного рішення.
Разом з тим, слідчий суддя не розглянув скаргу ОСОБА_6 по суті, не перевірив доводи викладені у скарзі, не надав правову оцінку діям дізнавача та не прийняв відповідне судове рішення.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що подана ОСОБА_6 скарга підлягала розгляду та за результатами такого розгляду слідчий суддя повинен був постановити рішення, яке визначено положеннями ч. 2 ст. 307 КПК України.
Таким чином всупереч вимог п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя не здійснив належних заходів на захист прав та інтересів сторони кримінального провадження у даному кримінальному провадженні, прийняв безпідставне рішення, яке не відповідає нормам чинного кримінально процесуального законодавства, що вказує на незаконність ухвали та слугує підставою для її скасування.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо необхідність скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали про задоволення скарги є необґрунтованими, оскільки, як встановлено апеляційним судом, розгляд скарги слідчим суддею проведений не був, а зважаючи на ту обставину, що такий розгляд повинен бути проведений безпосередньо слідчим суддею районного суду, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти відповідне рішення за результатами розгляду скарги.
Висновки апеляційного суду.
Враховуючи зазначені вище обставини, аналізуючи їх в сукупності, в зв'язку з допущенними слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про визнання скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, дізнавача такою, що підлягає розгляду та поверненню скарги до того ж суду для розгляду іншим слідчим суддею.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, дізнавача Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою визнати скаргу ОСОБА_6 такою, що підлягає розгляду та повернути її до Біляївського районного суду Одеської області на новий розгляд іншим слідчим суддею зі стадії виконання вимог ст. 304 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4