Справа № 455/660/21
Провадження № 2/455/551/2021
Іменем України
13 вересня 2021 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Мисів Н.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Кеча Б.В. ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа директор Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_3, про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,
14.05.2021 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що згідно наказу від 31.08.2011 року №201 була прийнята на роботу в Старосамбірський центр дитячої та юнацької творчості на посаду керівника гуртка. Відповідно до п.1 ст. 40, 49-2 КЗпП України 05.02.2021 її було повідомлено про вивільнення у зв'язку з реорганізацією, яке відбудеться 05.04.2021. Наказом від 16.04.2021 №5 її звільнено згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
Стверджує, що звільнення вважає незаконним, так як при скороченні чисельності штату було проігноровано її право на переважне право залишення на роботі, як працівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, про що свідчить атестаційний лист від 06.04.2020 року, диплом спеціаліста НОМЕР_1 , виданий 01.07.2016 року, сертифікат про підвищення кваліфікації АА 02125438/0191/20 від 28.02.2020 року, а також свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_3 від 20.02.2014 року.
Окрім цього, вказує, що переважне право на залишення на роботі надається працівникам, які перелічені в ч.2 ст. 42 КЗпП України. Вона є єдиним працівником з самостійним заробітком в сім'ї, так як чоловік не працює, також зазначає, що вона є працівником з тривалим десятилітнім безперервним стажем роботи в даній організації.
З огляду на наведене, просить поновити її в Старосамбірському центрі дитячої та юнацької творчості на посаді керівника гуртку та стягнути з Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.04.2021 року до дня поновлення на роботі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді від 24.05.2021 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду.
15.06.2021 від директора комунального закладу «Старосамбірський ЦДЮТ» ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.19-21), разом з додатками, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень покликається зокрема на те, що про вивільнення працівники ЦДЮТ були попереджені у порядку, визначеному ст. 49-2 КЗпП України. Наказом начальника гуманітарного відділу від 09.04.2021 №18 «Про внесення змін до організації виробництва і праці Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості» передбачено скорочення керівників гуртків на 2,78 штатних одиниць. Зобов'язано директора ЦДЮТ розробити штатний розпис у новій редакції та ввести його в дію з 17.04.2021, здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією ЦДЮТ, створити комісію з визначення осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. Штатний розпис у новій редакції введений у дію наказом директора ЦДЮТ від 12.04.2021 №2 з 17.04.2021. Щодо визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці наказом директора ЦДЮТ від 12.04.2021 №3 була створена комісія, яка провела два засідання, та яка визначила осіб, які мають переважне право на залишення на роботі. Відповідно до висновків комісії, при звільненні позивача з роботи, відповідачем були дотримані норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, зокрема, в частині попередження про майбутнє вивільнення, з'ясування обставин щодо наявності переважного права залишення на роботі, до уваги взяті висновки атестаційних комісій щодо кваліфікації. Рішення директора ЦДЮТ про вивільнення конкретних працівників прийняте з врахуванням висновків комісії. Відтак, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 11.08.2021 позовну заяву залишено без руху і позивачу надано строк для усунення недоліків.
У визначений судом строк позивач усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.08.2021 продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 13 вересня 2021 року.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області Кеча Б.В. в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поданих ним до суду письмових доводах та міркуваннях щодо обставин справи від 25.06.2021 (а.с.37,38). Зокрема вказує, що при звільненні позивача були враховані норми законодавства щодо наявності (відсутності) у позивача переважного права на залишення на роботі. Зокрема, наказом відповідача від 12.04.2021 № 3 «Про створення комісії» створена комісія з визначення осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників Старосамбірського ЦДЮТ у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. На засіданні комісії, що відбулось 13.04.2021, при встановленні наявності (відсутності) переважного права на залишення на роботі працівників ЦДЮТ комісією взяті до уваги обставини щодо кваліфікації (наявність профільної освіти, здатність виконувати конкретні завдання та обов'язки в рамках конкретної роботи), досягнутої продуктивності праці (ступінь ефективності процесу праці), критерії, визначені п.п. 1-10 ч.2 ст.42 КЗпП України, а також дані за матеріалами особових справ працівників (підвищення кваліфікації, атестаційні листи), відгуки батьків вихованців про роботу гуртків, нова редакція штатного розпису НДЮТ, а також реальна потреба в керівниках гуртків в залежності від профілю в умовах проведеної адміністративно- територіальної реформи, наслідком якої стало зменшення зони обслуговування, а, відтак, і зменшення кількості вихованців. При визначенні переважного права на залишення на роботі з врахуванням кваліфікації та продуктивності праці комісія в кінцевому підсумку таке право визначила за сукупністю цих двох показників. З'ясування обставин, що надають переважне право на залишення на роботі, комісією проводилось з врахуванням кваліфікації (компетентності) керівників гуртків у межах існуючих напрямків діяльності гуртків (профілів) - декоративно-ужиткового (ручна праця), малювання, танцювальні гуртки, інші гуртки (журналістики, драматичний, шаховий, оздоровчий). Щодо кваліфікації позивача, зазначає, що комісією встановлено, позивач має відповідну кваліфікацію, що надає їй право бути керівником гуртка декоративно-ужиткового профілю - 11 тарифікаційний розряд, у 2014 та 2020 роках підвищувала кваліфікацію, 06.04.2020 пройшла атестацію. Профільної освіти не має. Щодо продуктивності праці позивача (ступеня ефективності процесу праці) комісією взята до уваги обставина щодо того, що позивач, маючи повне навантаження (18 годин в тиждень), 8-річний стаж роботи на посаді керівника гуртка на ставку 1,0, що надавало можливість здобуття вихованцями високих результатів, не досягла високої продуктивності праці - за вісім років її вихованці здобули лише одне призове місце в конкурсі обласного рівня. В особовій справі ОСОБА_1 будь-які грамоти, дипломи, подяки на підтвердження здобутків її вихованцями - відсутні. Для порівняння: значно вищу продуктивність праці має керівник аналогічного гуртка - ОСОБА_4 , яка працюючи на 0,5 ставки, неодноразово перебуваючи у відпустках по догляду за дітьми досягла високих здобутків у праці - вихованці являються неодноразовими учасниками, призерами та переможцями обласних конкурсів. На підтвердження високої продуктивності праці в особовій справі ОСОБА_4 є відповідні грамоти, дипломи та подяки, що здобуті її вихованцями в конкурсах різного рівня (усього - 8). На доведення обставини щодо більш високої продуктивності праці позивачем жодних доказів суду не надано. Додані до позовної заяви копії диплома спеціаліста, сертифіката та свідоцтва про підвищення кваліфікації не є достовірними доказами, оскільки дійсних обставин щодо більш високої продуктивності праці за ними встановити не можна. Щодо відсутності у сім'ї позивача інших осіб із самостійним заробітком, зазначає, що на доведення цих обставин позивачем жодних доказів суду не надано. Надана позивачем довідка про те, що її чоловік не має записів у трудовій книжці з 01.04.2009 не є достовірним доказом на доведення обставини щодо відсутності у сім'ї позивача інших осіб із самостійним заробітком, оскільки самостійності заробітку не стосується, а свідчить лише про відсутність його (чоловіка позивача) офіційного працевлаштування в Україні. З огляду на наведене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа - директор Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві, підтримала доводи представника відповідача.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).
Пунктом 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
За змістом частини другої статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Тобто, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис закріплено у статті 64 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
При вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі працівника, звільненого у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов'язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року в справі № 367/3870/16-ц .
Відповідно до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.
Постановою №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Пленум Верховного Суду України звернув увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.
Згідно роз'яснень, викладених у абзаці першому п. 19 цієї постанови, суди, розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Судом встановлено, що згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.8) відомо, що наказом №201-н від 31.08.2011 року ОСОБА_1 прийнята на роботу в Старосамбірський будинок школяра на посаду керівника гуртка з 01.09.2021. Згідно наказу відділу освіти від 11.03.2014 Старосамбірський будинок школяра перейменовано на Старосамбірський Центр дитячої та юнацької творчості. Наказом від 16.04.2021 №5 (а.с.6) ОСОБА_1 звільнена з роботи в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці ( п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України).
Із долученої до справи копії письмового попередження №1д від 05.02.2021 (а.с.5) відомо, що ОСОБА_1 на підставі рішення 4 позачергової сесії від 26.01.2021 №46 «Про затвердження актів приймання - передачі закладів освіти та культури, їхніх приміщень та майна до комунальної власності Старосамбірської міської ради», відповідно до п.1 ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП України, повідомлена про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією, яке відбудеться 05.04.2021 (а.с.5).
Отже, відповідно до норм чинного законодавства 05.02.2021 позивач була належним чином, під підпис, попереджена про вивільнення у зв'язку з реорганізацією, яке відбудеться 05.04.2021.
Також встановлено, що рішенням від 26.01.2021 №46 «Про затвердження актів прийому-передачі закладів освіти та культури, їхніх приміщень та майна до комунальної власності Старосамбірської міської ради» вирішено змінити засновника Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості м. Старий Самбір шляхом виключення зі складу засновників Старосамбірської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04056411) та включення Старосамбірської міської ради (код ЄДРПОУ 04055995) до складу засновників та затвердити Статут в новій редакції, та розпочати процес реорганізації (а.с.22).
Наказом від 09.04.2021 №18 «Про внесення змін до організації виробництва і праці Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості» у зв'язку з реорганізацією Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ) скорочено ставки Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості - керівник гуртка - 2, 78 штатні одиниці, всього - 2, 78 штатні одиниці. Зобов'язано директора ЦДЮТ ОСОБА_3 розробити штатний розпис у новій редакції та ввести його в дію з 17.04.2021, здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією ЦДЮТ, створити комісію з визначення осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, запропонувати працівникам, які підлягають скороченню роботу на інших вакантних посадах. Комісії з визначення осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці до 13.04.2021 визначити коло осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільнені працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (а.с.25).
Наказом від 12.04.2021 №2 «Про введення в дію штатного розпису» введено в дію штатний розпис Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості у новій редакції у кількості 4,72 штатні одиниці з 17.04.2021 (а.с.26).
Згідно штатного розпису на 2021 Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості, затверженого начальником гуманітарного відділу передбачено штат у кількості 4,72 штатних одиниць, 1 посада - директор, та 6 посад - керівників гуртків (а.с. 27).
Наказом від 12.04.2021 №3 «Про створення комісії» створено комісію з визначення осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Зобов'язано комісію в строк до 13.04.2021 визначити осіб, що користуються переважним правом на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (а.с.28).
Протоколом №1 від 13.04.2021 комісією встановлено, що в Старосамбірському ЦДЮТ працюють гуртки за напрямками: художньо-естетичний (малювання, ручна праця, танцювальний та драматичний), гуманітарний (журналістика), оздоровчий та спортивний (шаховий), в штаті нараховується 12 посад, у т.ч. одна посада директора, 1 посада, яку обіймає ОСОБА_5 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. В ЦДЮТ є три керівники гуртків декоративно-ужиткового профілю - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 . Комісією було вирішено, що переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, зокрема, має ОСОБА_4 , яка досягла певних здобутків, вихованці являються неодноразовими учасниками, призерами та переможцями обласних конкурсів, на підтвердження є грамоти, дипломи, подяки, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей. За результатами оцінювання ОСОБА_1 комісією було взято до уваги, що ОСОБА_1 має повне навантаження (18 годин в тиждень), 8 - річний стаж роботи на посаді керівника гуртка, що надавало можливість здобуття вихованцями високих результатів, не досягла високої продуктивності праці, за вісім років роботи її вихованці здобули лише одне призове місце в конкурсі обласного рівня, в особовій справі ОСОБА_1 грамоти, подяки, дипломи на підтвердження здобутків її вихованцями - відсутні (а.с.29-32).
Із копії протоколу №2 засідання комісії Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості від 15.04.2021 (а.с.33,34) відомо, що у зв'язку із наявністю вакансії 14.04.2021 працівникам Старосамбірського Центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради, які підлягають вивільненню у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення чисельності працівників) директором ЦДЮТ надані пропозиції щодо роботи на умовах строкового трудового договору на вакантній посаді керівника хореографічного гуртка (основний працівник - ОСОБА_5 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Згоду на працевлаштування на умовах строкового трудового договору за вакантною посадою керівника хореографічного гуртка надали наступні працівники: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 . Рішенням комісії вирішено вважати такими, що користуються переважним право на залишення на роботі на вакантній посаді керівника танцювального гуртка на умовах строкового трудового договору на 0,5 ставки - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Отже, відповідач належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті49-2 КЗпП України, оскільки запропонував позивачу наявну вакантну посаду.
Як вже зазначалось, згідно ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Визначальним критерієм для встановлення наявності переважного права на залишення на роботі працівника при скороченні чисельності штату у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень його кваліфікації та продуктивність праці, а сімейний стан, стаж роботи та інші обставини, що надають право для залишення на роботі, ураховують лише в тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці. Відповідно, під кваліфікацією розуміють здатність працівника виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Доказами більш високої кваліфікації можуть бути відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, досвід трудової діяльності. Про продуктивність праці, під якою розуміють узагальнювальний показник її результативності, може свідчити збільшення обсягу виконуваної роботи, її якості, суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника. Отже, для порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників необхідно вивчати документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів, про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи й раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці й кваліфікація працівника підлягають оцінюванню окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці в кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП. Водночас для виявлення працівників, що підлягають у першу чергу залишенню на роботі при скороченні штатів, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці й кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом складання відповідної довідки в довільній формі з наведенням даних, що свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен був з'ясовувати сам роботодавець, приймаючи відповідне рішення. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 816/1232/17, від 17 березня 2020 року у справі № 826/510/16.
З огляду на наведене, враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену вище та положення чинного законодавства, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем не було враховано її кваліфікацію та продуктивність праці, а також наявність у неї переважного права на залишення на роботі, оскільки матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що питання щодо переважного права на залишення на роботі вирішувалося відповідачем, згідно з наказом була створена комісія з визначення переважного права на залишенні на роботі, яка розробила об'єктивні критерії оцінки кожного працівника, провела оцінку, згідно результатів ОСОБА_1 не мала переважного права залишитися на роботі порівняно із іншими працівниками з більш високою продуктивністю праці, позивач вищевказані рішення комісії, як і наказ про звільнення з роботи, не оскаржувала.
Також суд не приймає до уваги доводи позивача про наявність у неї переважного права на залишення на роботі так як вона є єдиним працівником з самостійним заробітком в сім'ї та те, що вона є працівникам з тривалим безперервним стажем роботи, оскільки ці обставини, наведені позивачем, мають визначальне значення, у разі якщо вирішується питання щодо вибору між працівниками, які мають рівну (однакову) кваліфікацію і продуктивність праці, проте, вказані умови не беруться до уваги, якщо рівень продуктивності праці працівника відрізняється.
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників із скороченням посади позивача, процедура звільнення позивача у зв'язку зі скороченням чисельності за ч.1 п.1 ст. 40 КЗпП України проведена з урахуванням вимог чинного законодавства, порушень при звільненні в ході судового розгляду справи не виявлено, а тому позовні вимоги про поновлення на роботі є такими, що не підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення на роботі, а тому задоволенню також не підлягають. Отже в задоволенні даного позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа директор Старосамбірського центру дитячої та юнацької творчості Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_3 про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), жителька АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Комунальний заклад Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Старосамбірський Центр дитячої та юнацької творчості»; місцезнаходження м.Старий Самбір, вул.Шевченка, 14, Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 35653497;
Третя особа: директор Комунального закладу Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Старосамбірський Центр дитячої та юнацької творчості» ОСОБА_3, адреса: м.Старий Самбір, вул.Шевченка, 14, Самбірського району Львівської області.
Повний текст судового рішення складено 17.09.2021 року.
Суддя А.В.Кушнір