Справа № 455/1194/21
Провадження № 1-кс/455/301/2021
про застосування запобіжного заходу
20 вересня 2021 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з в.о.начальника Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Старий Самбір Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
20.09.2021 заступник начальника СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням із в.о. начальника Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12021141320000310 від 05.08.2021, звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Зазначає, що 20.09.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Стверджує, що під час досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_5 було здобуто відомості про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки не визнає вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, систематично не з'являється на виклик до слідчого та у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання від 7 до 15 років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, один з яких являється його старший брат, з яким вони спільно проживають, шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, зміни показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у нього немає постійного місця роботи, а отже законного джерела доходів.
Вважає, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на наведене, просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 терміном на 60 (шістдесят) діб.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання та просили його задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили. В обґрунтування заперечень, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 покликається, зокрема, на те, що слідчим та прокурором не доведено обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки жоден із зібраних в ході досудового розслідування доказів не доводить вини підозрюваного. Крім того, слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України на які вказує слідчий та прокурор, та не доведено необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тому просить в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити чи застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, прихожу до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177КПК України.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом із цим, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, із витягу із кримінального провадження №12021141320000310, у рамках якого було подано клопотання, відомо, що 05.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115КК України, орган досудового розслідування по даному кримінальному провадженні -ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, слідчі, які здійснюють досудове розслідування, - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво, - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 .
Як вбачається із матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 , 04.08.2021 в період часу приблизно з 21:20 год. до 24 год., перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_15 , який розташований у АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із власником будинку - ОСОБА_15 , маючи умисел на протиправне заподіяння смерті, наніс останньому декілька ударів твердим предметом, можливо кулаком, в область правого ока та підборіддя, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді навколоорбітальної гематоми повік правого ока, синця в ділянці підборідкового трикутника та забійної рани потилицевої ділянки голови справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи, утворилися від дії твердого предмету, можливо кулака, а також умисно наніс декілька ударів ножем по різних частинах тулувища, чим заподіяв ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці щитовидного хряща, рани правої вилиці, рани під нижньою щелепою справа, рани над щитовидним хрящем, чотирьох колото-різаних ран на шиї справа, колото-різаної рани під щитовидним хрящем, колото-різаної рани під тілом нижньої щелепи зліва, двох колотих ран в ділянці кута нижньої щелепи зліва, двох колото-різаних ран на лівій боковій поверхні шиї, а також рани в ділянці мечевидного відростка грудини, рани лівої половини грудної клітки, садна та синця в ділянці 2-го / 3-го міжребіря зліва, рани під лівою ключицею, рани правого плеча та передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, яке перебуває в прямому причиновому зв'язку з настанням смерті
Про підозру у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування було повідомлено ОСОБА_5 20.09.2021.
Матеріали поданого клопотання свідчать про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, копіями протоколу огляду місця події від 05.08.2021, актом про застосування службового собаки, копією протоколу оглядом трупа ОСОБА_15 , висновком № 54 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_15 від 06.09.2021, висновками медико-криміналістичної експертизи № 190/2021, № 197/2021, висновком № 101 судово-медичної експертизи, протоколом про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, протоколом обшуку в будинку по місцю проживання ОСОБА_5 від 09.08.2021, висновком № СЕ-19-21/28451-БД судової молекулярно-генетичної експертизи, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-21/28451-БД від 16.09.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , протоколами допитів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи їх в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі, даними про особу підозрюваного, окрім того, оцінюючи ризики, якими прокурор та слідчий обґрунтовують клопотання, зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які буду перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатньо підстави, слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду, стверджується тим, що ОСОБА_5 ніде не працює, не має дітей чи інших утриманців, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, є особою молодого віку, його повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, тому, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема свідків ОСОБА_22 (матері підозрюваного) та ОСОБА_16 (брата підозрюваного) з якими підозрюваний спільно проживає, оскільки в разі застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, підозрюваний ОСОБА_5 матиме реальну можливість впливати на таких. Тому при обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у згадуваному кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, також беручи до уваги фактичні обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а також беручи до уваги особу підозрюваного, який не має постійного місця праці, його склад сім'ї, зокрема те, що він не має дітей чи інших утриманців, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, також вік підозрюваного, стан його здоров'я, який є особою молодого віку, здоровим (доказів зворотного слідчому судді не надано), під динамічним спостереженням у лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеристику з місця проживання, слідчий суддя дійшов до висновку про доведення слідчим та прокурором обставин, які свідчать про існування ризиків можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, то відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до нього може бути застосований.
Також, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою.
Будь-яких даних про відсутність чи зменшення вищевказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, зокрема й цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя не відхиляє доводів захисника на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
При цьому, із врахуванням вищенаведених обставин кримінального правопорушення, а також підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, зокрема особи підозрюваного, ризиків, встановлених в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України, вважаю за необхідне відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України не визначати підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, оскільки дане кримінальне провадження здійснюється щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 196-197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з в.о. начальника Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 20 вересня 2021 року до 18 листопада 2021 року, без визначення застави.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту негайно в залі суду.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 20 вересня 2021 року.
Строк дії даної ухвали встановити до 18 листопада 2021 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання даної ухвали доручити відділенню поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Копію ухвали направити для відома начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1