Дата документу 20.09.2021
ЄУН 937/3339/21
Провадження 2-о/937/790/21
20 вересня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 318 ЦПК України у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мелітопольський відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті,
Заявниця звернулася до суду з вищеназваною заявою, в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мартинівка, Ахтирського району Сумської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка, Калінінського району Донецької області, Україна.
Проте при вирішенні питання про відповідність заяви вимогам, встановленим ЦПК України, встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відтак, документами, що підтверджують сплату судового збору є квитанція про сплату судового збору.
Аналіз положень ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» дозволяє дійти висновку, що на законодавчому рівні визначено, що судовий збір не справляється лише за подання заяви про встановлення факту смерті за певних обставин, а саме:
- особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Аналізуючи ж положення п. 21 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», слід дійти висновку, що законодавцем передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (факту народження або смерті особи), необхідність у встановленні якого виникла внаслідок: 1) вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій, 2) загибелі, 3) поранення, 4) перебування в полоні, 5) незаконного позбавлення волі або викрадення, 6) порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
В свою чергу, вище перелічені обставини, виникли внаслідок: 1) збройної агресії, 2) збройного конфлікту, 3) тимчасової окупації території України, 4) надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.
Отже законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.
Сама по собі смерть особи або народження на тимчасово окупованій території, не звільняє заявника від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
При подачі заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, навіть, якщо він і пов'язаний із обставинами, що відбулися на непідконтрольній владі України території - не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вказаною нормою передбачено також наявність вищенаведених обставин.
Відповідно до п. п. 4, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2021 року становить 2270 грн., то за подання до суду вказаної заяви розмір судового збору становить 454 грн. 00 коп.
При цьому слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Вимога сплати судового збору прямо передбачена нормами чинного законодавства та відповідно до ст. 6 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, не є перешкоджанням доступу до правосуддя, оскільки чинним законодавством передбачений порядок звільнення від сплати судового збору судом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, на усунення недоліків заяви, заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 1 ст. 185 ЦПК України та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним залишити без руху позовну заяву та надати позивачу строк для усунення зазначеного недоліку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мелітопольський відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: Т.В. Юрлагіна