Дата документу 20.09.2021
Справа № 937/1949/21
Провадження № 2/937/1912/21
20 вересня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів,
Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 звернулася з заявою до управління про призначення допомоги на дітей одиноким матерям. Згідно з рішеннями УПСЗН відповідачу було призначено допомогу з 01.01.2020р. по 30.06.2020р. у розмірі 1838,38грн. щомісячно. Для продовження виплати вищезазначеної допомоги відповідачу необхідно було звернутися до позивача протягом липня 2020 року з заявою та відповідним пакетом документів. Так, враховуючи норми вищезазначеної постанови відповідачу було продовжено виплату допомоги одиноким матерям у розмірі 1838,38грн. починаючи з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. Так, відповідачем було подано заяви від 29.07.2020 для підтвердження та визначення права на отримання допомоги з 01.07.2020р., з урахуванням змін. Відповідно до рішення від 11.08.2020р. відповідач не мала права на отримання допомоги, тому що у складі сім'ї є працездатний, що не здійснює догляду, який не працював 3 місяці, що передують зверненню. В результаті перегляду права на отримання допомоги було встановлено надмірно виплачені бюджетні кошти у вигляді допомоги в сумі 1838,38грн. (виплата за липень місяць 2020 року). 19.10.2020 року відповідачу було направлено повідомлення про необхідність повернути надмірно виплачені кошти у розмірі 1838,38грн. До цього часу сума належна до повернення на рахунок управління не погашена. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі 1838,38грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розглянути справу в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та вона не отримує поштове повідомлення. Відзив не надано. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 звернулася з заявою до УПСЗН 30.01.2020 за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-7).
Таким чином на підставі наданої заяви згідно рішення УПСЗН від 17.02.2020 року відповідачу ОСОБА_1 було призначено допомогу з 01.01.2020 по 30.06.2020 у розмірі 1838,38грн. (а.с.7).
Відповідно до п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», строк виплати в тому числі і допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до відповідача.
Так, враховуючи норми вищезазначеної постанови відповідачу було продовжено виплату допомоги одиноким матерям у розмірі 1838,38 грн. починаючи з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року (а.с.7).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» було встановлено, що з 1 липня 2020 р. призначення і виплата в тому числі і допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, а також особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 р., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року, але з урахуванням змін, які були внесенні до порядку призначення та визначення права на отримання допомоги.
Так, відповідачем було подано заяву від 29.07.2020 року для підтвердження та визначення права на отримання допомоги з 01.07.2020 року, з урахуванням змін, та рішенням УПСЗН від 11.08.2020 року було встановлено, що відповідач не мала права на отримання допомоги, тому що у складі сім'ї є працездатний, що не здійснює догляду, який не працював 3 місяці, що передують зверненню (а.с.8-10).
Наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, затверджена форма особистої заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, в тексті якої передбачено попередження про зобов'язання заявника повідомляти органи праці та соціального захисту населення про обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у заяві.
Згідно акту від 19.10.2020р. №740/416651 про проведення перевірки було встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було надано невірну інформацію, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді грошової допомоги за період з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. на суму 1838,38грн. (а.с.11).
Згідно наказу УПСЗН Мелітопольської міської ради №570-Р від 19.10.2020р. у зв'язку із не наданням достовірної інформації, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді грошової допомоги на суму 1838,38грн. відповідачу було припинено надання соціальної допомоги та 19.10.2020 року направлено повідомлення ОСОБА_1 про здійснення перерахунку у межах терміну призначення та запропоновано повернути надмірно виплачені кошти у розмірі 1838,38грн. у відповідності з чинним законодавством. Однак дане повідомлення залишилося без уваги відповідача, сума коштів не повернута (а.с.12).
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що оскільки до цього часу сума надміру виплачених коштів не повернута позивачу, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача загальну суму надміру виплачених коштів у розмірі 1838,38грн. та відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2270,00грн. на користь держави.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509 ЦК України, суд
Позов Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_1 ) яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , на користь Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (розташовано: Запорізька область м. Мелітополь пр. Б. Хмельницького 68а, ЄДРПОУ 03193086, в ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач: Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради
Запорізької області, МФО 820172, ОКПО 03193086, на р/р НОМЕР_2 ) суму у розмірі 1838,38грн. (одна тисяча вісімсот тридцять вісім грн. 38 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_1 ) яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 2270,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко