Справа № 263/6545/21
Провадження №2/263/1900/2021
14 вересня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко О.А.,
за участю секретаря Татар О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, щоміж ним та ОСОБА_3 було укладено договори позики, іпотеки на загальну суму 205300грн. за останнім строком повернення позик до 27.02.2021 року. Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та належну їй на праві власності квартиру заповіла відповідачці ОСОБА_2 . Відповідно до ст.ст.1281, 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані сплатити борги спадкодавця. Борги за позиками по теперішній момент не сплачені, тому просить суд стягнути з відповідачки на його користь борг договорами позик станом на 27.02.2021 року у сумі 1070940грн., з яких сума позик 205300грн., відсотки 865640грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.07.2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного провадження.
Представником відповідача ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем на підтвердження позовних вимог надані лише копії договорів позик, оригінали договорів позик або розписок не надано. Згідно норм ст.1282 ЦК України, ст.23 ЗУ «Про іпотеку», ОСОБА_2 відповідає за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_3 у межах вартості спадкового майна та відповідно вартості предмета іпотеки, що складає 81600,00грн. В п.9а останнього додатку до договору позики №2190 від 27.05.2015 року закреслені відомості, зазначені в графі про загальну суму боргу з урахуванням раніше отриманої. Вказані обставини свідчать про те, що раніше отримана сума займу по договору №2190 від 27.05.2015 року та додатків до нього погашена ОСОБА_3 та відповідно до чого відсутня.Після смерті ОСОБА_3 , відповідачка знайшла в квартирі розписку ОСОБА_1 від 17.08.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 підтверджує, що відсотки з позики 90000,00грн. повністю сплачені, претензій не має, позика не повернута. Також є розписки з підписами позивача про отримані ним кошти 18.09.2020 року - 2700грн., 17.10.2020 року- 2700грн., 16.11.2020 року- 2700грн., 15.12.2020 року- 2700грн., 16.01.2021 року- 2700грн., 16.02.2021 року- 2700грн. Станом на 17.08.2020 року проценти за договорами позик ОСОБА_3 повністю сплачені останньою, що підтверджується розпискою, написаною позивачем. Не спростована відповідачем сума тіла боргу за договорами позики, копії яких надав позивач, в загальній сумі складає 28400грн. При цьому, згідно розписки позивача, станом на 17.08.2020 року проценти за договорами позик ОСОБА_3 повністю сплачені останньою, тому стороною відповідача наведено розрахунок заборгованості по відсоткам з вказаної дати по дату смерті ОСОБА_3 . Згідно наданого контррозрахунку сума боргу складає 20902,59грн., борг по відсоткам відсутній.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилаються сторони, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, згідно ст.13 ЦПК України, у змагальному процес не має права збирати докази за власною ініціативою. В інакшому випадку буде порушений принцип незалежності, безсторонності та неупередженості суду.
Відповідно до ст.76, ч.1 ст.77, ч.1 ст.78, ч.1 ст.80, ч.1 ст.81, ст.89 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1 ст.79 ЦК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Згідно п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості. Ця особливість реальних договорів зазначена у ч.2 ст. 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
При цьому, наявність оригінала розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями статті 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надані лише копії договорів позик, оригінали договорів позик або розписок не надано. При цьому позивач у позовній заяві не зазначає про наявність в нього оригіналів цих документів.
Диспозитивність цивільного судочинства унеможливлює витребування доказів за ініціативою суду, а позивач своїми правами щодо предмета спору не скористався. Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на обґрунтування своїх позовних вимог не надав належні та допустимі докази, не довів їх переконливість, а також не довів наявності обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Центральним районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала останній на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2004 року.
Як вбачається із заповіту від 22.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лашиною Н.Г., ОСОБА_3 за життя заповідала все своє майно ОСОБА_2 .
Згідно п.п.1.1-1.5, 2.1 копії Договору іпотеки від 27.05.2016 року, долученого до позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , цим договором забезпечується виконання грошових зобов'язань, що виникли у іпотекодавця на підставі договору позики грошей від 27.05.2015 року. Розмір основного зобов'язання 81600грн. з урахуванням відсотків згідно основного договору. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 81600грн.
Відповідно до норм ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно зі ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Відповідно до норм ст.23 ЗУ «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Отже, ОСОБА_2 відповідає за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_3 у межах вартості спадкового майна, яке в тому числі являється предметом іпотеки, що згідно договору іпотеки складає 81600,00грн.
При наданні оцінки наданих позивачем копій договорів позики вбачаються наступні обставини.
Згідно п.1.1 копії договору позики-залогу №2190 від 27.05.2015 року, ОСОБА_3 отримала позику в сумі 60000,00грн. на строк до 27.05.1916 року.
На забезпечення виконання договору позики від 27.05.2015 року, без зазначення номеру договору, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 27.05.2016 року.
Також позивачем надані копії договорів позик додатків до договору №2190 від 27.05.2015 року.
Згідно норм ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту
Додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.
Вказане тлумачення викладено в постанові Верховного суду України №917/265/18 від 31.05.2021 року.
ОСОБА_1 надані копії наступних додатків до договору №2190 від 27.05.2015 року:
від 22.08.2015 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 5000грн.;
від 24.08.2015 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 4400грн.;
від 10.12.2015 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 3000грн.;
від 23.01.2016 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 4500грн.;
від 16.04.2016 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 8500грн.;
від 02.06.2016 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 7000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому відсутні відомості про наявність боргу з раніше отриманої позики;
від 25.11.2016 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 2000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому відсутні відомості про наявність боргу з раніше отриманої позики;
від 10.01.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 17000грн.;
від 20.01.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 8000грн. Згідно п.9а цього додатку, всього сума позики з урахуванням раніше отриманої складає 45000грн.;
від 02.02.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 2000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому відсутні відомості про наявність боргу з раніше отриманої позики;
від 03.03.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 14000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому відсутні відомості про наявність боргу з раніше отриманої позики;
від 13.04.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 2000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому закреслені відомості, зазначені в графі про загальну суму боргу з урахуванням раніше отриманої;
від 27.04.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 25000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому відсутні відомості про наявність боргу з раніше отриманої позики;
від 06.06.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 5000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому закреслені відомості, зазначені в графі про загальну суму боргу з урахуванням раніше отриманої;
від 09.07.2017 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 10000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому закреслені відомості, зазначені в графі про загальну суму боргу з урахуванням раніше отриманої;
від 18.01.2019 року, згідно п.1 якого по дійсній угоді позикодавець на умовах позики передає позичальнику грошові кошти в сумі 2000грн. Згідно п.9а цього додатку, в ньому закреслені відомості, зазначені в графі про загальну суму боргу з урахуванням раніше отриманої.
В наданій позивачем копії останнього додатку до договору позики №2190 від 27.05.2015 року, зазначено, що ОСОБА_3 отримала позику в сумі 2000грн. під відсотки в розмірі 6% (8% в разі прострочення сплати)щомісячно із крайнім строком повернення 18.02.2021 року.В п.9а цього додатку, закреслені відомості, зазначені в графі про загальну суму боргу з урахуванням раніше отриманої.
Враховуючи наявність закресленої суми боргу з урахуванням раніше отриманої в останньому додатку до договору позики №2190 від 27.05.2015 року, суд приходить до висновку, що раніше отримана сума займу за договором тадодатків до нього погашена ОСОБА_3 , у зв'язку з чим і була закреслена у договорі.
Також позивач надав наступні копії договорів позики.
Копію договору позики-залогу від 04.12.2013 року, згідно п.п.1.1, 1.2 якого ОСОБА_3 отримала позику в сумі 5000,00грн. на строк до 04.02.2021 року, із сплатою відсотків в розмірі 6% за кожний місяць (в разі прострочення сплати 8%).
Копію договору позики-залогу від 24.09.2013 року, згідно п.п.1.1, 1.2 якого ОСОБА_3 отримала позику в сумі 15000,00грн. на строк до 24.02.2021 року, із сплатою відсотків в розмірі 6% за кожний місяць (в разі прострочення сплати 8%).
Копію договору позики-залогу від 02.06.2014 року, згідно п.п.1.1, 1.2 якого ОСОБА_3 отримала позику в сумі 5000,00грн. на строк до 02.02.2021 року, із сплатою відсотків в розмірі 6% за кожний місяць (в разі прострочення сплати 8%).
Копію договору позики-залогу від 05.05.2015 року, згідно п.п.1.1, 1.2 якого ОСОБА_3 отримала позику в сумі 1400,00грн. на строк до 05.02.2021 року, із сплатою відсотків в розмірі 6% за кожний місяць (в разі прострочення сплати 8%).
Як вбачається з розписок, наданих стороною відповідача, в розписці від 17.08.2020 року ОСОБА_1 підтверджує, що відсотки з позики 90000,00грн. повністю сплачені, претензій не має, позика не повернута. Згідно розписок з підписами позивача, останній підтверджує отримання коштів 18.09.2020 року в сумі 2700грн., 17.10.2020 року в сумі 2700грн., 16.11.2020 року в сумі 2700грн., 15.12.2020 року в сумі 2700грн., 16.01.2021 року в сумі 2700грн., 16.02.2021 року в сумі 2700грн.
Отже, розпискою від 17.08.2020 року, позивач ОСОБА_1 підтверджує, що станом на 17.08.2020 року проценти за договорами позик ОСОБА_3 повністю сплачені останньою.
Таким чином, загальна сума тіла боргу за наданими позивачем копіями договорів позик складає 28400грн., а саме 2000грн. згідно додатку від 18.01.2019 року до договору позики №2190 від 27.05.2015 року, 5000грн. згідно договору позики-залогу від 04.12.2013 року, 15000грн. згідно договору позики-залогу від 24.09.2013 року, 5000грн. згідно договору позики-залогу від 02.06.2014 року, 1400грн. згідно договору позики-залогу від 05.05.2015 року.
Виходячи із суми тіла боргу за наданими позивачем копіями договорів позик в розмірі 28400 грн., а також змісту розписки ОСОБА_1 про сплату станом на 17.08.2020 року відсотків в повному обсязі та розписок про отримання в подальшому щомісячних сум, суд погоджується із контррозрахунком, наданим стороною відповідача, який відповідає умовам копій договорів позик та згідно якого розмір боргу за договорами позики станом на дату смерті ОСОБА_3 26.02.2021 року складає 20902,59грн. Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 на обґрунтування своїх позовних вимог не надав оригінали договорів позик, а їх копії не відповідають ознакам належних та допустимих доказів, чим не доведено їх переконливість, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 20.09.2021 року.
Суддя О.А.Шевченко