Справа №759/9856/21 Головуючий в 1 інстанції Ясельський А.М.
Провадження №33/824/3757/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
20 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А.,
за участі осіб, які з'явились в судове засідання:
особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
08 травня 2021 року приблизно о 02.05 годин, в м. Києві, по проспекту Перемоги, 131-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся незаконно, матеріали справи та протокол про вчинення адміністративного правопорушення містять у собі значні порушення чинного законодавства, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції невірно засновані норми процесуального та матеріального права, що призвело до необ'єктивного та упередженого розгляду справи.
Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутня основна диспозитивна ознака вчинення правопорушення, передбачено ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом.
Окрім того, наданий суду відеозапис з нагрудної камери не є безперервним, з якого неможливо однозначно дійти висновку про дотримання працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо освідування на стан алкогольного сп'яніння. Також суд першої інстанції не звернув до уваги на направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що такий огляд відносно ОСОБА_1 не проводився.
Також, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та з метою фіксування відмови від проходження огляду поліцейськими не були залучені свідки.
Таким чином, оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою та прийнятою за неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши скаржника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від медичного огляду відмовився і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що під час фіксації відмови від проходження огляду не були залучені свідки, то нормами чинного законодавства, що було процитовано вище, не передбачено вимоги щодо залучення свідків під час фіксації відмови від проходження огляду, якщо така відмова зафіксована відповідними технічними засобами, якими в даному випадку є нагрудна відеокамера поліцейського.
Окрім того, скаржник стверджуючи про незаконність дій поліцейського щодо складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не оскаржив їх в порядку передбаченому нормами чинного законодавства, тоді як в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не перевіряється законність дій поліцейського, а встановлюється наявність ознак адміністративного правопорушення в діях особи відносно якої було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, якими підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильними і таким, що відповідає матеріалам справи, ґрунтується на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, судом було повно, всебічно і об'єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, надано цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб