Справа № 159/1686/21 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О.
Провадження № 22-ц/802/1200/21 Категорія: 68 Доповідач: Шевчук Л. Я.
16 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шевчук Л. Я.,
суддів - Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з - Галицька І.П.,
з участю:
представників відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Тертичного Юрія Вікторовича та представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Василюка Ігоря Миколайовича на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2021 року,
В березні 2021 року ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом.
Крім того, позивач ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій зазначила, що предметом спору у цій цивільній справі є таке нерухоме майно: овочесховище М-1 площею 1198,3 кв м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1200 га кадастровий номер 0710400000:38:004:0018 з цільовим призначенням - для обслуговування власного приміщення овочесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,2925 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0019 з цільовим призначенням - для обслуговування власного приміщення овочесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 0,25 га кадастровий номер 0722182600:01:001:0844 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Волинська, область, Ковельський район, село Воля-Ковельська; земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 0722182600:01:001:1131 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська.
Позивачка просила суд забезпечити її позов шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які дії щодо цього майна.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Постановлено накласти арешт на нерухоме майно: овочесховище М-1 площею 1198,3 кв м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 0710400000:38:004:0018 з цільовим призначенням - для обслуговування власного приміщення овочесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2925 га кадастровий номер 0710400000:38:004:0019 з цільовим призначенням - для обслуговування власного приміщення овочесховища, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 0722182600:01:001:0844 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська; земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 0722182600:01:001:1131 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська.
Не погоджуючись з постановленою судом ухвалою, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 через своїх представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали, кожна зокрема, апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.
У відзиві на апеляційні скарги представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні представники відповідачів апеляційні скарги підтримали і просили скарги задовольнити, інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Задовольняючи заяву позивачки про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував, що будь-які дії стосовно спірного майна можуть утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За положеннями частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у своїй постанові у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зробила правовий висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Отже, застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, в якому, зокрема, просила суд визнати житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 , який зареєстрований за ОСОБА_8 , об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , як майно набуте за час проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 ; визнати земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 0722182600:01:001:0844 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Воля-Ковельська, об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , як майно набуте за час проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки; визнати земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 0722182600:01:001:1131 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Воля-Ковельська, об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , як майно набуте за час проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки;
Тобто позивачка в судовому порядку оспорює своє право щодо нерухомого майна.
Негативним наслідком неналежного забезпечення позову при поділі майна є можливість відчуження спірної нерухомості під час вирішення спору, що призведе до затягування розгляду справи, оскільки виникає необхідність пред'являти додаткові позовні вимоги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами та враховує, що застосування судом процесуальних засобів має тимчасовий характер та гарантує можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення.
При цьому слід зазначити, що застосований судом захід забезпечення позову не порушує майнові права відповідачів як власників, оскільки не обмежує їх право на володіння та користування майном та є тимчасовим заходом.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту є достатнім, розумним, співмірним та адекватним заходом і не порушує збалансованості інтересів сторін, створить належні умови для виконання в подальшому можливого рішення суду у справі, а також ефективного захисту і поновлення порушених прав заявника.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову з тих підстав, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм надана належна оцінка.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Тертичного Юрія Вікторовича та представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Василюка Ігоря Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді