Справа № 161/6008/20 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Провадження № 22-ц/802/207/21 Категорія: 48 Доповідач: Матвійчук Л. В.
14 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Данилюк В. А., Карпук А. К.,
з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дію та відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2020 року,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, яка розташована над належною їй квартирою.
Позивач вказувала, що протягом кількох років відповідач ОСОБА_2 , внаслідок халатного відношення до сантехнічного обладнання систематично затоплює належну їй квартиру, у результаті чого остання на даний час стала фактично непридатною до проживання без проведення у ній капітального ремонту. 09 серпня 2017 року комісією ЖКП № 3 було обстежено квартиру АДРЕСА_1 на предмет її залиття з розташованої над нею квартири АДРЕСА_2 , та було складено відповідний акт, яким зафіксовано факт завдання їй майнової шкоди.
Також зазначала, що для встановлення причин затікання необхідно провести обстеження водопровідної мережі у квартирі АДРЕСА_2 , проте її мешканці доступу у квартиру не надають, на усні та письмові звернення працівників ЖКП № 3 не реагують. Мешканцям квартири АДРЕСА_2 рекомендовано терміново ліквідувати причину підтоплення та утримувати сантехнічне обладнання в технічно-справному стані.
13 вересня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 було допущено повторне затоплення належної їй квартири, про що комісією ЖКП № 3 було складено відповідний акт. Відповідач як за період з 2017 року й по теперішній час не надала доступу для обстеження загально будинкових мереж у її квартирі, в той час, як встановити причину затікання і ліквідувати її без втручання з квартири АДРЕСА_3 не виявилося можливим. Відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди для доступу у її квартиру АДРЕСА_2 у вказаному будинку з метою встановлення причин затікання та обстеження водопровідно-каналізаційних мереж та, відповідно, усунення та ліквідації причин затоплення. Внаслідок неодноразових затоплень відповідачем ОСОБА_2 належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 , їй було завдано збитків, які полягають у витратах, які вона повинна понести для відновлювального ремонту та які, згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 160/5 від 18 березня 2020 року, становлять 29 764 грн.
Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просила суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод та надати доступ у квартиру АДРЕСА_3 з метою встановлення причин затікання та обстеження водопровідно-каналізаційних мереж й відповідно усунення та ліквідації причин затоплення квартири АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача на її користь 29 764 грн заподіяної майнової шкоди, понесені витрати за проведення будівельно-технічної експертизи, а також судові витрати по справі.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод та надати доступ у квартиру АДРЕСА_3 з метою встановлення причин затікання та обстеження водопровідно-каналізаційних мереж й відповідно усунення та ліквідації причин затоплення квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 29 764 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 30 червня 2020 року у цій справі залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки суд не врахував того, що огляд належної позивачу квартири на предмет її затоплення проводився без її участі та без участі її представника. Акти комісії ЖКП № 3 про джерело і причини затоплення квартири позивача не відповідають дійсності, оскільки її з ними не ознайомлювали та вона була позбавлена можливості вносити свої заперечення і пропозиції, оскільки під час неодноразових оглядів її квартири АДРЕСА_2 позивачем та представниками ЖКП, у неї була суха підлога та відсутнє будь-яке джерело течії води. Суд не повинен був приймати до уваги висновок будівельно-технічної експертизи № 160/5 від 18 березня 2020 року, оскільки ця експертиза не призначалася судом та проводилася без її участі. Суд не звернув уваги на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження її вини у затоплення квартири АДРЕСА_4 , що може бути підставою для відшкодування майнової шкоди. Тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ОСОБА_1 .
Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подавала.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та її представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, із залишенням в решті рішення без змін, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу по справі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 06 серпня 2004 року, реєстраційний № 2-952, витягом № 4384656 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09 серпня 2004 року(а.с.10-16, том 1).
Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно дублікату договору купівлі-продажу від 21 червня 2013 року належить квартира АДРЕСА_3 , яка розташована над належною позивачу квартирою АДРЕСА_4 у цьому будинку (а.с.16-17, том 2).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_2 проживає у квартирі, яка розташована над належною їй квартирою та протягом тривалого часу систематично її затоплює, чим завдає їй майнову шкоду.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно акту від 09 серпня 2017 року, затвердженого директором ЖКП № 3 Юлдашевим Р. У. та складеного комісією в складі головного інженера виконавця послуг Михайловського В. О. голови комісії, майстра технічної дільниці Козюти О. В., майстра ремонтної дільниці ОСОБА_4 , - члени комісії внаслідок обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет її залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , було виявлено сліди затікання стін у кухні розміром 2,4 х 0,7 кв. м, 2,4 x 0,5 кв. м та 1,0 x 1,0 кв. м. Стіни обклеєні шпалерами, які на час обстеження були зняті. Власник квартири АДРЕСА_2 , з якої відбувається затікання, провів заміну чавунних каналізаційних труб на пластмасові, а металеві водопровідні труби - на клеєні труби ПВХ. Трубопроводи замуровані та оздоблені метлаською плиткою. Для встановлення причин затікання необхідно провести обстеження водопровідної мережі у квартирі АДРЕСА_2 , проте її мешканці доступу у квартиру не надають, на усні та письмові звернення працівників ЖКП № 3 не реагують. Мешканцям квартири АДРЕСА_2 рекомендовано терміново ліквідувати причину підтоплення та утримувати сантехнічне обладнання в технічно-справному стані. Загальнобудинкова мережа знаходиться в технічно-справному стані (а.с.18, том 1).
Актом від 13 вересня 2019 року, затвердженим директором ЖКП № 3 Юлдашевим Р. У. та складеним комісією в складі головного інженера виконавця послуг Михайловського В. О. голови комісії, інженера з експлуатації житла ОСОБА_5 , майстра технічної дільниці ОСОБА_6 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_4 , членами комісії встановлено, що внаслідок обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет її залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 виявлено: у санвузлі - стеля натяжна «французька», яка на момент обстеження була вже демонтована. На плитах перекриття спостерігається осипання штукатурки, рожево-чорні плями, в місці проходження водопровідно-каналізаційних мереж розміром 0,4 x 0,5 кв. м (мокрі), волога площа стелі розміром 1,5 x 1,6 кв. м. Стіни оздоблені керамічною плиткою на всю висоту. Каналізаційно-водопровідні стояки обшиті гіпсокартоном по металевому каркасу і оздоблені керамічною плиткою; в кухні - стеля оздоблена гіпсокартоном по металевому каркасу з водоемульсійним фарбуванням. На час обстеження частина ГКП демонтована розміром 0,9 x 0,2 кв. м та 0,6 x 0,45 кв. м. На ділянці стелі ГКП спостерігаються темно-коричневі перекриття спостерігається осипання штукатурки та вологість. Стіни оздоблені шпалерами, на робочій зоні - керамічна плитка. На момент обстеження були зняті шпалери площею 5,9 кв. м, де спостерігаються темно-коричневі сліди з відшаруванням шпаклівки та слідами грибка (а.с.21, том 1).
Вищевказаним актом від 13 вересня 2019 року також встановлено, що мешканка квартири АДРЕСА_3 за період з 2017 року й по теперішній час не надала доступу для обстеження загальнобудинкових мереж. Крім того, у її квартирі здійснено перепланування сантехнічного обладнання з відповідними його під'єднанням. Мешканка квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 розібрала частину перегородки під стелею власної квартири розміром 0,65 x 2,0 кв. м на кухні біля проходження водопровідно-каналізаційних стояків, проте це не дає можливості встановити причину затікання і ліквідувати її без втручання з квартири АДРЕСА_2 . Мешканці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 рекомендовано надати доступ до загальнобудинкових мереж для встановлення причини затікання та її ліквідації.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 160/5 від 18 березня 2020 року, складеного судовим експертом ТзОВ «Волинь-експерт» Серединським О. А., ринкова вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 для ліквідації наслідків затоплення, становить 29 764 грн (а.с.26-30, том 1).
За проведення експертного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту внаслідок залиття квартири ОСОБА_1 було сплачено ТОВ «Волинь-експерт» 2 000 грн, що підтверджується квитанцією від 04 березня 2020 року (а.с.30, том 1).
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво-або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку
Пунктом 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45 визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендатор) згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Оскільки ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , тому на неї покладено обов'язок контролювати стан санітарно-технічного обладнання у належній їй на праві власності квартирі, докладати зусиль для того, щоб не порушувати права інших осіб, не завдати їм шкоди, в даному випадку позивачу, квартира якої знаходиться під квартирою відповідача та яку систематично затоплює. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 свого обов'язку як власник квартири щодо контролю за станом санітарно-технічного обладнання не виконувала, що стало наслідком неодноразового затоплення квартири позивача, тому відповідальність за його неналежний стан несе саме вона.
Частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушено, має право на відшкодування завданої йому шкоди.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
За клопотанням відповідача ОСОБА_2 у цій справі ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза.
З висновку експерта № 8270 від 22 липня 2021 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що на дату проведення візуального обстеження 20 травня 2021 року встановлено, що спеціалістами ЖКП № 3 22 січня 2021 року з метою виявлення причини затоплення та ліквідації подальшого затікання проведено обстеження водопровідно-каналізаційної мережі та частковий демонтаж цегляної кладки коробу в кухні квартири АДРЕСА_3 , де проходять внутрішньобудинкові інженерні мережі. В результаті демонтажу частини короба встановлено, що причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , стала розгерметизація каналізаційного стояка під стелею квартири АДРЕСА_2 та розгерметизація стика з'єднання пластмасової внутрішньоквартирної каналізаційної мережі квартири АДРЕСА_2 з чавунним трійником загальнобудинкового каналізаційного стояка. При цьому у висновку зазначено, що несправність санітарно-технічного обладнання квартири АДРЕСА_3 не є причиною затоплення квартири АДРЕСА_4 цьому ж будинку, яка належить ОСОБА_1 . Розмір завданої ОСОБА_1 шкоди внаслідок залиття належної їй квартири АДРЕСА_1 становить 20 334 грн.
Пунктами 2, 4 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини та власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку.
З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 у своїй квартирі провела заміну чавунних каналізаційних труб на пластмасові, а металеві водопровідні труби - на клеєні труби ПВХ, внаслідок чого відбулася розгерметизація каналізаційного стояка під стелею її квартири АДРЕСА_2 та розгерметизація стика з'єднання пластмасової внутрішньоквартирної каналізаційної мережі квартири АДРЕСА_2 з чавунним трійником загальнобудинкового каналізаційного стояка, що стало наслідком затоплення квартири АДРЕСА_4 , яка належить позивачу ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, оскільки позивач довів наявність протиправної поведінки відповідача, наслідком якої виникли збитки, прямий причинний зв'язок між діями відповідача та збитками, понесеними позивачем та наявність вини відповідача у їх виникненні.
Однак, колегія суддів не може погодитися із висновком суду щодо визначення розміру відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.
При визначенні розміру відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям належної позивачу квартири, слід виходити із висновку експерта №8270 від 22 липня 2021 року, складеного на виконання ухвали апеляційного суду, а не висновку будівельно-технічної експертизи № 160/5 від 18 березня 2020 року, складеного судовим експертом ТзОВ «Волинь-експерт» Серединським О. А., у зв'язку з чим з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення 20 334 грн на відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, з наведених вище підстав.
Щодо висновку суду про задоволення позову в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод та надати доступ у квартиру АДРЕСА_3 з метою встановлення причин затікання та обстеження водопровідно-каналізаційних мереж й відповідно усунення та ліквідації причин затоплення квартири АДРЕСА_1 , то колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у цій частині слід залишити без змін, оскільки як правильно встановлено судом, з наявних у справі доказів слідує, що відповідач не надала доступу відповідальним особам до її квартири для обстеження загальнобудинкових мереж, а тому вважав, що при неусуненні несправності санітарно-технічного обладнання, через яке систематично здійснюється затоплення належної позивачу квартири, ОСОБА_1 не буде в повній мірі захищено її цивільне право або інтерес.
Покликання відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на невідповідність рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення ним норм матеріального права, не спростовують правильних висновків суду про те, що завдану залиттям належної позивачу квартири шкоду має відшкодувати особа, яка її завдала, а саме відповідач, внаслідок винних дій якої та завданою шкодою існує причинно-наслідковий зв'язок.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття належної їй квартири, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди, а відповідач не довела свою невинуватість у заподіянні такої шкоди позивачу.
При цьому на власника квартири покладені обов'язки щодо належного утримання й експлуатації квартири та її складників, а відповідач не надала доказів, які б спростовували наявність її вини у залитті квартири позивача.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, направлена відповідачу судова повістка про виклик на 30 червня 2020 року, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається врученням судової повістки. Крім того, судом робилось судове оголошення на офіційному сайті суду про виклик відповідача ОСОБА_2 в судове засідання на 16 год. 00 хв. 30 червня 2020 року (а.с.49-50, том 1).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2020 року у цій справі в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 20 334 (двадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 .
В решті рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: