Справа № 161/15893/21 Провадження № 11-сс/802/447/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
15 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2021 року щодо ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2021 задоволене клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 03.11.2021 включно, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст.89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
У поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає рішення слідчого судді необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що стороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. Стверджує, що його підзахисний вину визнає повністю, щиро розкаюється та співпрацює зі слідством. Тому просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили скасувати рішення слідчого судді і застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, прокурора, який апеляцію заперечив і просив рішення слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положення ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до приписів ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового та сімейного стану підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно застосував щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 05.09.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12021030580002167 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (а.п.5).
05.09.2021 ОСОБА_8 повідомлений про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (а.к.п.39-41).
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Апеляційний суд бере до уваги те, що підозрюваний в порядку ст.89 КК України не судимий та має постійне місце проживання.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке згідно зі ст.12 КК України належить до категорії особливо тяжких.
На переконання суду апеляційної інстанції, під час розгляду клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного стороною обвинувачення доведено, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним слідчим і прокурором під час судового розгляду провадження, а саме: можливостям ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення передбачених ст.177 КПК України ризиків, апеляційний суд вважає голослівними та такими, що спростовуються матеріалами провадження.
Посилання захисника на те, що підзахисний вину визнає повністю, щиро розкаюється та співпрацює зі слідством, хоча і мають місце, однак не можуть слугувати виключною підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, так як не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків.
Тому, з урахуванням даних про особу підозрюваного, обставин вчиненого кримінального правопорушення, які спричинили смерть людини, апеляційний суд вважає, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді