Номер провадження 2-о/754/595/21
Справа №754/14021/21
Іменем України
17 вересня 2021 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Клочко І.В.,
за участю
секретаря судового засідання Оверченко Д.О.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначає, що заявниця побоюється за своє життя, оскільки ОСОБА_3 погрожує їй розправою, що підтверджується наявними в неї записами телефонних розмов, крім того, останній постійно переслідує заявницю на підтвердження даних обставин, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до поліції з заявами про вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що познайомилась з ОСОБА_3 на вулиці. Після чого вони почали проживати разом. Під час проживання, остання була жертвою насилля з боку зацікавленої особи, оскільки він дуже часто її бив, роздягав наголо та затягував на її шиї ремінь. Також заявник зазначає, що не може вийти з квартири, в якій проживає, оскільки він постійно знаходиться під дверима, слухає про що розмовляють в квартирі.
Крім того, в 2019 році біля будинку, де проживає заявниця, ОСОБА_3 викрав останню та тримав декілька днів.
В судовому засіданні представник заявниці підтримав заяву за викладеними вній обставинами та просив задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом направлення смс-повідомлень та через свого представника, про що в матеріалах справи наявна розписка.
Оскільки ОСОБА_3 та його представник не повідомили причини неявки в судове засіданн, призначене на 17.09.2021р., суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Вислухавши пояснення заявника, показання свідка ОСОБА_4 , вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
В судовому засіданні заявниця стверджувала, що проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 в другому півріччі 2019 року. Свідок ОСОБА_4 також в судовому засіданні підтвердила, що проживала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом декілька місяців в 2019 році.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що була свідком як ОСОБА_3 ноже відрізав ОСОБА_1 волосся з невідомих причин, крім того, бачила як останній тушив підпалки сигарет на тілі ОСОБА_1 .
Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Частина 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання,а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Правилами глави 13 ЦПК України визначено, що розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а правилами ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 2 ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначається, зокрема, такий захід тимчасового обмеження прав кривдника, як заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою.
Враховуючи надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_4 , суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для видачі обмежувального припису.
При цьому, враховуючи, що заявником не надано доказів, які підтверджують, що останні відвідує спеціалізорвану школу №246, що розташована за адресою - м. Київ, вул Кибальчича, 7, суд не вбачає підстав для задоволення даної вимоги заявника.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст. 141, 294, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству, суд -
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис, яким протягом двох місяців, а саме з 17 вересня по 17 листопада 2021 року заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспортні дані ОСОБА_3, НОМЕР_1) перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Видати обмежувальний припис, яким протягом двох місяців, а саме з 17 вересня по 17 листопада 2021 року заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспортні дані ОСОБА_3, НОМЕР_1) вести листування, телефонні розмови з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто або через третіх осіб.
Видати обмежувальний припис, яким протягом двох місяців, а саме з 17 вересня по 17 листопада 2021 року заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспортні дані ОСОБА_3, НОМЕР_1)переслідувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та в будь-який спосіб спілкуватись з нею.
В інші частині вимог - відмовити
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст складено 17.09.2021р.
Суддя