Справа № 752/22043/21
Провадження №: 3/752/9931/21
іменем України
08 вересня 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши об'єднані матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого вантажником без офіційного працевлаштування, до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, повторно 29.08.2021 року о 18 год., перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою, вдарив, чим вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.
Він же, будучи особою, відносно якого встановлено терміновий заборонний припис серії АА № 004315 від 01.09.2021, яким йому заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_2 та знаходитися за місцем її проживання, строком на 10 діб з 18 год. 45 хв. 04.09.2021 року до 18 год. 45 хв. 14.09.2021 року, порушив встановлену заборону та 04.09.2021 о 19 год. з'явився до місця проживання постраждалої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та вчинив з нею сварку.
Він же, будучи особою, відносно якого встановлено терміновий заборонний припис серії АА № 004315 від 01.09.2021, яким йому заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_2 та знаходитися за місцем її проживання, строком на 10 діб з 18 год. 45 хв. 04.09.2021 року до 18 год. 45 хв. 14.09.2021 року, порушив встановлену заборону та 08.09.2021 року о 10 год. з'явився до місця проживання постраждалої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та вчинив з нею сварку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій, за обставин викладених у протоколах, визнав у повному обсязі. Пояснив суду, що інкриміновані йому правопорушення були вчинені оскільки він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Жалкує про скоєне, запевняє суд, що зробив висновки і майбутньому не допустить подібної поведінки.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали об'єднаної справи, суд приходить до таких висновків.
Надаючи правову оцінки діям ОСОБА_1 в частині вчинення домашнього насильства відносно співмешканки ОСОБА_2 , суд виходить із наступного.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно із ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність як за повторне протягом року вчинення домашнього насильства психологічного характеру, так і за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
З матеріалів об'єднаної справи встановлено, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2020 р. ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП за ознаками повторного протягом року вчинення психологічного і фізичного насильства.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні як домашнього насильства відносно співмешканки ОСОБА_2 , так і у порушенні тимчасового заборонного припису, окрім обставин зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапорту оперативного чергового Голосіївського УП ГУНП у м.Києві, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , копією термінового заборонного припису, а також поясненнями ОСОБА_1 , які надані ним безпосередньо під час розгляду справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного і фізичного характеру відносно матері співмешканки ОСОБА_2 та за ознаками невиконання термінового заборонного припису, що вчинені повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності.
Обставою, що обтяжує відповідальність, суд визнає вчинення правопорушень стані алкогольного сп'яніння, вважаючи цю обставину доведеною, оскільки про такий свій стан повідомляв сам ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи дані про особу правопорушника, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, наявність обтяжуючої обставини, а також ту обставину, що правопорушення вчиняються у присутності неповнолітніх дітей за місцем їх постійного проживання, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту, за сукупністю вчинених правопорушень, у межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, та не вбачає призначити менш суворе стягнення, оскільки вважає, що таке покарання дозволить припинити неправомірні дії щодо потерпілої та попередить вчинення нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 24, 25, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.9, 33-35, 36, 40-1, ч.2 ст. 173-2, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб з відбуванням у місцях, що визначаються органами Національної поліції.
Строк відбування призначеного покарання у виді адміністративного арешту рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко