Справа № 752/17577/21
Провадження № 2-о/752/475/21
20 вересня 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою,
Заявник в порядку окремого провадження звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою.
У заяві ОСОБА_1 просить суд: розірвати шлюб ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований виконавчим комітетом Вешневої міської ради Київської області 21 лютого 2014 року, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис від 21 лютого 2014 року № 28.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 21 лютого 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, останній в порядку пункту 1 частини першої статті 105 СК України визнаний безвісно відсутнім. Фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені. Метою вирішення поданої заяви ОСОБА_1 зазначає про можливість в подальшому реалізувати своє право на укладення шлюбу.
Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Між тим, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статею 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема і розірвання шлюбу (пункт 4 частина перша статті 315 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 1пПостанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається з пункту 3 постанови Пленуму у кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).
В пункті 10 постанови Пленуму також надано роз'яснення про те, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. При цьому слід мати на увазі, серед іншого, що: відповідно до статті 6 Кодексу про шлюб та сім'ю України вчинені до утворення або відновлення органів реєстрації актів громадянського стану релігійні обряди і одержані на їх посвідчення документи про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть прирівнюються до актових записів, вчинених у державних органах реєстрації актів громадянського стану.
Таким чином, предметом встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення у суді є: існування факту реєстрації; якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
З огляду на наведене, слід зазначити, що судом не встановлюються факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.
З огляду на наведене, стаття 315 ЦПК України передбачає встановлення у судовому порядку факту розірвання шлюбу за умови доведеності того, що розірвання шлюбу було зареєстровано, але втрачені відповідні документи, які неможливо поновити.
Отже, за змістом пункту 4) частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов:
- якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);
- якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку;
- запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту. Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі №2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18).
Відповідно до пункту 11 Розділу 3 Глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52, якщо відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомо про наявність актового запису про розірвання шлюбу подружжя, то заява, що надійшла, копія рішення суду (витяг з рішення суду) (крім випадку, зазначеного в абзаці третьому пункту 6 цієї глави) і квитанція про сплату державного мита не пізніше наступного робочого дня надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису.
Відповідно до пункту 4 Розділу 3 Глави ІІІ підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є: рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яке набрало законної сили; спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей; заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним.
В актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу» зазначається одна з підстав: назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи; дата подання заяви про розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей; назва суду, дата постановлення судового рішення про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, номер справи.
Відповідно до доданого заявницею копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 21 лютого 2014 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києва-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21 лютого 2014 року уклали та зареєстрували шлюб, про що у книзі реєстрації актів цивільного стану здійснено відповідний запис за № 28.
Заявник у своїй заяві вказує, що начебто ОСОБА_2 в порядку глави 4 розділу IV ЦПК України визнаний безвісно відсутнім, однак рішення суду до матеріалів справи не долучено.
Поряд із цим, згідно з пунктом 1 частиною перршою статті 107 СК України, шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя: визнаний безвісно відсутнім, однак заявник не зазначає чи зверталась вона з реєстрацією розірвання шлюбу в установленому порядку, чи було їй відмовлено органом РАЦСу та відсутні відомості про факт реєстрації розірвання шлюбу в Державному реєстрі актів цивільного стану, отже ймовірно, що шлюб сторін в установленому законодавством України порядку не розірвано.
Підсумовуюче наведене, встановлення в судовому порядку, в тому числі й в порядку окремого провадження, факту розірвання шлюбу, здійснюється за умови розірвання шлюбу в передбаченому законом порядку, існування факту реєстрації розірвання шлюбу та втраті запису про таку реєстрацію, або якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку, або якщо запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Заявник у своїй заяві вказує, що шлюб між нею та ОСОБА_2 має бути розірваний так як, останній визнаний безвісно відсутнім, однак в передбаченому законом порядку правом на розірвання шлюбу до органів РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу та рішення про визнання особи безвісно відсутнім ОСОБА_2 , не зверталась, а тому підстави для вирішення вказаного питання в порядку окремого провадження судом - відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з неможливістю встановлення такого факту у судовому порядку.
Разом із тим, зазначені обставини не позбавляють заявника права на припинення шлюбу шляхом його розірвання в порядку передбаченому главою 11 СК України або права на звернення до суду за захистом своїх прав, подавши позов про розірвання шлюбу на загальних підставах.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачену суму судового збору за квитанцією № 69580 від 14 липня 2021 року в сумі 1362 грн. 00 коп. повернути заявниці ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 186, 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою.
Зобов'язати Управління Державної Казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1362 грн. 00 коп. (ідентифікатор документа в казначействі: 252838668, номер документа квитанції69580, що було перераховано: одержувач УДКСУ у Голосіївському р-ні м. Києва, рахунок отримувача: НОМЕР_2 , МФО 899998, призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 Голосіївський районний суд м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А. Кирильчук