Справа №949/854/21
20 вересня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181110000040 від 11 березня 2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лугове, Сарненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої, непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України,
07 березня 2021 біля 18:30 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у спальній кімнаті будинку за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , де з метою вчинення відносно малолітньої сестри ОСОБА_6 розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, а також здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітньої, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, вчинив розпусні дії фізичного характеру відносно малолітньої ОСОБА_6 , які виразилися у оголенні її статевих органів, обмацуванні ним у останньої інтимних жіночих місць тіла, а також у оголенні, демонстрації власних статевих органів в присутності малолітньої ОСОБА_6 та терті своїм статевим органом об її сідниці.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, члена сім'ї, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши зазначені у обвинувальному акті обставини. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.
Прокурор надала на підтвердження вини обвинуваченого письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, у тому числі характеризуючі дані обвинуваченого.
Прокурор з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування і досліджені в ході судового розгляду характеризуючі дані, а також, враховуючи обставини справи, наявність пом'якшуючих обставин, - просила суд визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України та призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України та встановленням іспитового строку 2 (два) роки, та покладенням обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілої та її законного представника, оцінивши у сукупності вищезазначені пояснення, а також дослідивши письмові докази, надані прокурором, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, члена сім'ї.
Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив розпусні дії щодо малолітньої особи, члена сім'ї, а тому його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України.
При обранні міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП "Дубровицька міська лікарня".
Також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.
Обставини, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
При призначенні покарання суд також враховує і думку потерпілої ОСОБА_6 та її законого представника ОСОБА_4 , які просили суд обвинуваченого суворо не карати.
Слід зазначити, що як передбачає стаття 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 156 Кримінального кодексу України, за якою кваліфікуються його дії, а саме у вигляді позбавлення волі та вважає за можливе застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та призначенням обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження, що були застосовані до обвинуваченого: запобіжний захід у вигляду особистого зобов'язання на підставі ухвали слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 25 травня 2021 року, термін дії закінчився 25 липня 2021 року.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 5004,65 грн., які на підставі частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 (два) роки з покладенням відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Включити інформацію про засудження ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Речові докази:
- футболку із плямою речовини бурого кольору, труси та джинси, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП у Рівненській області - повернути власнику ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 ;
- два простирадла із плямами речовини бурого кольору, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП у Рівненській області - повернути власнику ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_1 ;
- зразки крові ОСОБА_5 , зразки крові ОСОБА_6 , зрізи нігтів з рук ОСОБА_5 та зрізи нігтів з рук ОСОБА_6 , що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП у Рівненській області - знищити.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у вказаному кримінальному провадженні в розмірі 5004,65 грн. (п'ять тисяч чотири гривні 65 коп.).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1