Справа № 559/1488/21
Провадження № 2/559/893/2021
20 вересня 2021 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дубно цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 10076,66 гривень та судові витрати в сумі 2270 гривні, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.09.2014 відповідач прийняв умови та правила надання банківських послуг про що підписав анкету-заяву, що підтверджується його підписом. Даний договір є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2 станом на 13.06.2021 має заборгованість у загальній сумі 10076,66 гривень, яка складається з наступного: 8354,98 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1721,68 гривень. - заборгованість за простроченими відсотками. Зазначену заборгованість відповідач відмовляється добровільно сплатити, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вищевказану заборгованість та судовий збір.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.
Ухвалою суду від 14.07.2021 прийнято справу до розгляду, відкрито провадження, визначено строк подачі відзиву на позовну заяву та копію позовної заяви з додатками відповідачу було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання.
Ухвалою суду від 20.09.2021 відмовлено позивачу у клопотанні про здійснення огляду та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк".
Відповідно до ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких умов, суд вирішує позов по суті на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позов він не подав, а представник позивача не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, з урахуванням положень ст.ст. 280-282 ЦПК України, розгляд справи здійснювався в заочному порядку за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Встановлено, що між сторонами 30.09.2014 укладено кредитний договір б/н, за яким банк зобов'язувався надати грошовий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків на умовах та в строки, визначені в умовах та правилах надання банківських послуг, а відповідач погашати заборгованість за кредитом зі сплатою відсотків, комісій, передбачених договором (а.с.16).
Свої зобов'язання за договором відповідач не виконував неналежним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок цього станом на 13.06.2021, утворилась заборгованість, що згідно розрахунку позивача (а.с. 9-13) та виписки по рахунку (а.с. 52-54), становить 10076,66 гривень, яка складається з наступного: 8354,98 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1721,68 гривень. - заборгованість за простроченими відсотками.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до положень ст. 13 та ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8354,98 грн.
До позовної заяви додано роздруківку витягу з Умов та правил надання банківських послуг. Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов відповідач розумів, ознайомився і погодився з ним, укладаючи кредитний договір.
Відсутні також і докази того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів) та саме у зазначеному в цьому документі розмірах і способу нарахування, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У зв'язку з викладеним, Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору, а тому нарахування процентів, неустойки та штрафів у даному випадку є безпідставним.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року за результатами розгляду справи № 342/180/17-ц , які відповідно до ст. 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, суд враховує, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 року №39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
За змістом Постанови Великої Палати ВС по справі № 342/180/17-ц, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 8354,98 грн. Інші вимоги не мають правових підстав для задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2270 грн. підтверджується платіжним дорученням від 17 червня 2021 року (а.с.51). Враховуючи те, що наявна підстава для стягнення 8354,98 грн, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1882,15 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (8354,98 /10076,66*2270).
Керуючись ст.ст. 12, 23, 76, 81, 258, 259, 265, 272, 273, 280, 284, 289 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 1050 - 1056-1 ЦК України,
вирішив:
позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 30.09.2014 у розмірі 8354 (вісім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) гривні 15 копійок сплаченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Панчук