Справа № 542/1124/21
Номер провадження 2-а/542/8/21
14 вересня 2021 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Коркішко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Бурича Володимира Васильовича, Головного управління Національної поліції в Київській області, третьої особи: Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови серії ЕАН № 4437064 від 03.07.2021 про накладення адміністративного стягнення,-
До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просив скасувати постанову інспектора лейтенанта поліції роти №3 батальйона патрульної поліції у м. Бориспіль УПП Київської області Бурича Володимира Васильовича серії ЕАН № 4437064 в справі про адміністративне правопорушення від 03.07.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КупАП та стягнення штрафу в розмірі 850 грн. за порушення Правил дорожнього руху.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він перевозив із-за кордону автомобіль CITROEN С4 CACTUS 8ZLP81. На транспортному засобі був транзитний номер, який встановлено на автомобіль за кордоном. Зазначив, що під час здійснення перегону вищевказаного автомобіля з транзитним номером, його зупинив інспектор поліції та протиправно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 статті 121 КУпАП та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Посилався на те, що всі необхідні документи, які підтверджують правомірність ввезення та транспортування по території України вказаного транспортного засобу він мав при собі та надав працівникам поліції.
Вважає вищевказану постанову протиправною.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 липня 2021 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Київській області.
Відповідач інспектор роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Бурич Володимир Васильович подав до суду відзив, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Вказував, що, номерний знак транспортного засобу, яким керував позивач та його обладнання не відповідав вимогам стандартів, що стосуються застосування державних номерних знаків.
Позивач надав відповідь на відзив, де зазначив, що номерний знак, який був встановлений на його автомобілі виданий іноземною державою. Відповідно, вимоги державних стандартів України на нього не поширюються. Зазначав, що керуючи транспортним засобом із даним номерним знаком мав усі необхідні документи, які підтверджують правомірність ввезення та транспортування по території України автомобіля, а отже керував ним на законних підставах.
У запереченнях представник відповідача вказував, що такі доводи позивача є хибними, оскільки транспортний засіб під його керуванням знаходився та був зупинений на території України, відповідно, вважав, що на номерні знаки, що закріплені на автомобілі поширюються вимоги ДСТУ 4278:2019. Проте, зазначеним вимогам номерні знаки на керованому позивачем автомобілі не відповідали, у зв'язку з чим у задоволенні позову прохає відмовити.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У запереченнях відповідач 1 - прохає справу розглядати за його відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання теж не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на наведене, судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності усіх її учасників.
Відповідно до ст. 299 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та відеозапис події, приходить до наступних висновків.
Приписами частини 1 статті 6 КАС України визначено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом положень пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно із частиною 1 статті 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Правилами статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поняття «суду», яке застосовується у Конвенції, не обмежується виключно органами судової влади, а поширюється й на інші державні органи, уповноважені вирішувати питання про притягнення особи до юридичної відповідальності. Так зокрема, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (Sramek v. Austria (Срамек проти Австрії), § 36).
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
У відповідності до пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України) - заборонено керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.
Відповідно до частини 6 статті 121 КУпАП порушення правил керування транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4437064 від 03.07.2021 ОСОБА_1 , 03.07.2021 о 17:17:29 здійснював рух транспортним засобом з д.н.з. що не відповідає вимогам стандартів, а саме ДСТУ 4278 від 2012 року і чим порушив п.2.9. в ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень (а.с. 10).
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем заперечується вчинення адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність винесення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно з частиною 6 статті 121 КУпАП.
Так, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та заперечення.
При дослідженні наданих процесуальних документів, судом встановлено, що викладений у оскаржуваній постанові факт порушення позивачем вимог пункту 2.9 «в» ПДР України, а саме, керування транспортним засобом, з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів не знайшов свого підтвердження.
Так, у відзиві на позов та запереченнях відповідач, зокрема керується пунктом 47 та пунктом 48 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1371), (далі Порядок) та ДСТУ 4278:2019.
Відповідно до положень п. 47 вищезазначеного Порядку, на транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці.
Згідно із п. 48 цього ж Порядку, відмітка про видачу номерних знаків для разових поїздок робиться в реєстраційних документах або в документах, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.
Водночас, вказаний Порядок встановлює єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
При цьому, положення вказаного Порядку врегульовують питання державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів на території України, що здійснюється відповідними територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України.
ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування» встановлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків.
Між тим, вимоги до номерних знаків автомобілів, які в'їжджають на територію України та які видані іноземними державами зазначеним Порядком та ДСТУ 4278:2019 не встановлено.
За таких обставин суд вважає безпідставним посилання відповідача на обгрунтування правомірності винесеної постанови на порушення позивачем вимог вказаного Порядку та ДСТУ 4278:2019.
Крім того, з наданих до позовної заяви доказів, зокрема, зі змісту документу контролю за переміщенням товару вбачається, що позивач ОСОБА_1 03.07.2021 в'їхав на територію України на вказаному транспортному засобі - автомобілі CITROEN C4 CACTUS. На автомобілі встановлений номерний знак НОМЕР_1 . Датою оформлення документів на в'їзд на територію України є 03.07.2021. Датою завершення переміщення зазначено 13.07.2021. З наведеного слідує, що перебування транспортного засобу автомобіля CITROEN C4 CACTUS із номерним знаком НОМЕР_1 на території України дозволено до 13.07.2021, тобто 10 днів з дня ввезення на територію України. Тобто, до 13.07.2021 позивач зобов'язаний був зареєструвати вказаний транспортний засіб в уповноваженому органі МВС, як це передбачено п. 29 «в» ПДР України.
Зазначене відповідає, крім іншого, положенням пункту 30.1 ПДР України, яким визначено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Разом з тим, судом встановлено, що надані позивачем докази, зокрема, документ контролю за переміщенням товару містить штамп Державної фіскальної служби України «під митним контролем» із датою його проходження 03.07.2021.
При цьому, за змістом положень порядку видачі, вилучення, зберігання, обліку та використання особистого митного забезпечення посадових осіб митниць ДФС, затвердженим Наказом Державної фіскальної служби України 27.11.2014 № 332, визначено, що штамп "Під митним контролем" відноситься до особистого митного забезпечення посадових осіб митниць ДФС типу 2.
Особисте митне забезпечення типу 2 використовується для проставлення відбитків печаток та штампів на паперових примірниках митних декларацій, транспортних (перевізних) та комерційних документів на товари, інших документів у випадках, встановлених законодавством України. Особисте митне забезпечення типу 2 засвідчує перебування товарів і транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем та має застережно-заборонний характер. Відбитки особистого митного забезпечення типу 1 і 2 не проставляються на документах у разі наявності у посадової особи, за якою закріплене особисте митне забезпечення, відомостей про факти підробки, отримання незаконним шляхом чи включення неправдивих відомостей до таких документів.
З огляду на викладене, наявність на документі контролю за переміщенням товару відповідного штампу Державної фіскальної служби України «під митним контролем» означає відповідність відомостей, внесених до вказаного документу вимогам до товарів, в тому числі і транспортних засобів, що ввозяться в Україну, зокрема, й в частині зазначення номерного знаку автомобіля, а відтак спростовує доводи відповідача щодо невідповідності вимогам стандартів номерного знаку керованого позивачем автомобіля, а відтак - наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
При цьому, слід зазначити, що закон покладає обов'язок зі спливом 10 днів після ввезення на територію України транспортного засобу, здійснити його реєстрацію у встановленому законом порядку та отримати номерні знаки встановленого Україною зразка, на які й поширюються норми ДСТУ, на які посилається відповідач.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно позивача було складено 03.07.2021, тобто у день в'їзду на митну територію України та проходження митного контролю, до спливу 10-денного строку, протягом якого законом дозволено керувати транспортним засобом із встановленим на ньому номерним знаком.
Разом з тим, наданим відповідачем відеозаписом не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, на ньому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу CITROEN C4 CACTUS із номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
Проте, жодних доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом із номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів наданий відеозапис не містить.
Слід також зауважити, що норма ч. 6 ст. 121 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
З наведеного слідує, що в постанові інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Бурича Володимира Васильовича серія ЕАН № 4437064 від 03.07.2021 повинно бути зазначено яким саме стандартам не відповідає номерний знак автомобіля CITROEN С4 CACTUS 8 НОМЕР_2 , керування яким здійснював ОСОБА_1 .
Так, зі змісту постанови вбачається, що 03.07.2021 о 17:17:29 на трасі М03 Київ-Харків 77 км. керував автомобілем CITROEN С4 CACTUS 8ZLP81 здійснював рух транспортним засобом з д.н.з. що не відповідає вимогам стандартів, а саме ДСТУ 4278 від 2012 року.
Проте, як встановлено судом ДСТУ 4278:2012 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування» втратили чинність 16.03.2020.
Таким чином, при винесенні інспектором патрульної поліції зазначеної постанови, ним не було дотримано вимог щодо її обгрунтованості та законності.
При цьому, відповідач, як суб'єкт владних повноважень належним чином не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП та, відповідно, наявності в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.
Правилами статті 286 КАС України встановлено: за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 10, 72-79, 194, 229, 241-246, 268, 270-272, 286 КАС України, статтями 7, 9, 122, 247, 251, 283, 287 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Бурича Володимира Васильовича, Головного управління Національної поліції в Київській області, третьої особи: Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови серії ЕАН № 4437064 від 03.07.2021 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції Бурича Володимира Васильовича серія ЕАН № 4437064 від 03.07.2021, про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Кашуба М.І.