Справа № 534/1107/21
Провадження № 1-кп/534/163/21
20 вересня 2021 рокум.Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 120211175520000233 від 10.06.2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мар'ївки, Онуфрієвського району Кіровоградської області, громадянки України, з середньою освітою, працючої ПрАТ «Полтавський ГЗК», маючої на утриманні малолітню дитину, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимої,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.185 КК України,
І. 06.05.2021 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_9 перебуваючи на кухні секції № 19 по АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та мети, зловживаючи довірою ОСОБА_11 , під приводом користування на визначений час, попрохала у останнього належний йому мобільний телефон, на що останній довіряючи ОСОБА_9 та будучи впевненим, що вона його поверне, передав ОСОБА_9 свій мобільний телефон марки «Aelion A500» в корпусі чорного кольору, imei: НОМЕР_1 .
ОСОБА_9 використавши довірливі відносини з ОСОБА_11 , повідомивши останньому неправдиві відомості щодо своїх намірів, тим самим ввівши його в оману, заволоділа мобільним телефоном марки «Aelion A500» в корпусі чорного кольору, imei: НОМЕР_1 , вартістю 289,28 грн, який належав ОСОБА_11 .
В подальшому ОСОБА_9 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла та розпорядилася вказаним телефоном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 289 грн 28 коп.
Таким чином ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
ІІ. 10.05.2021 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_9 перебуваючи в квартирі ОСОБА_10 АДРЕСА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, повторно з корисливих мотивів та мети, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає викрала перфоратор марки Stark RH-920 Profi s|n 2019000747, вартістю 1701,09 грн, чим спричинила потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Після чого ОСОБА_9 місце вчинення кримінального правопорушення покинула та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому майнової шкоди в розмірі 1701 грн. 09 коп.
Таким чином ОСОБА_9 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю. Об'єм викраденого майна та його вартість не заперечувала і розкаялась у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердив об'єм викраденого, цивільний позов підтримав, просив його задовольнити, щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом поряду. Від нього до суду надійшла письмова заяви про розгляд справи у його відсутність. Цивільний позов заявляти не бажає, щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.
Винуватість ОСОБА_9 щодо шахрайських дій щодо ОСОБА_11 підтверджується наступними доказами :
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09 червня 2021, відповідно до якої ОСОБА_12 повідомив про викрадення мобільного телефону;
-довідкою ПТ «Соколенко і Компанія» відповідно до якої ОСОБА_9 було надано в заставу телефон «Aelion A500» в корпусі чорного кольору, imei: НОМЕР_1 та описом (квитанція про прийом) заставленого майна;
-договором по надання ломбардом фінансового кредиту укладеного між ОСОБА_9 та ПТ «Ломбард «Соколенко і К».
Винуватість ОСОБА_9 щодо факту викрадення майна ОСОБА_10 від 09.06.2021 підтверджується наступними доказами :
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09 червня 2021, відповідно до якої ОСОБА_10 повідомив про викрадення перфоратору;
-довідкою ПТ «Ломбард «Онікс» відповідно до якої ОСОБА_13 було надано в заставу перфоратор Stark RH-920 Profi s|n 2019000747;
-договором по надання ломбардом фінансового кредиту укладеного між ОСОБА_13 та ПТ «Ломбард «Оникс»;
-протоколом огляду від 24 червня 2021 року .
Оцінивши кожний досліджений та перевірений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумного сумніву, вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Дії ОСОБА_9 за епізодом заволодіння майном ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України, як шахрайство.
Дії ОСОБА_9 за епізодом викрадення майна ОСОБА_14 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених нею правопорушень, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченої, її вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обвинувачена ОСОБА_9 , в силу ст.. 89 КК України раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, заміжня, має на утриманні одну неповнолітню дитину, 2015 р.н.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, суд враховує щире каяття. Інших обставин, які б обтяжували або пом'якшували покарання, судом не встановлено.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченої від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Суд зазначає, що обвинувачена ОСОБА_9 відверто визнала свою провину у вчинених правопорушеннях, висловлює щирий жаль з приводу цього та засуджує свою поведінку, в даний час працює, що дає суду підстави дійти висновку про можливість її виправлення без реального відбування покарання.
Тільки таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_9 та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим ОСОБА_10 позову до обвинуваченої про стягнення завданої внаслідок вчинення останньою злочину матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків (ст.1192 ЦК України), що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Вартість викраденого майна по справі встановлена органом досудового розслідування, жодним учасником у справі не оспорюється.
Покладаючи на обвинуваченого обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд виходить з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає позов потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтованим та таким, що належить задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо вимог потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні.
Обґрунтовуючи наявність моральної шкоди, потерпілий зазначив що через протиправність дій обвинуваченої йому була спричинена моральна шкода, яка виявилась у душевному хвилюванні у зв'язку із вчиненням щодо нього кримінального правопорушення.
Моральну шкоду потерпілий оцінив у сумі 2000 грн.
Вирішуючи цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченої моральної шкоди, суд оцінює характер вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченої, глибину моральних страждань спричинених потерпілому внаслідок злочину, бере до уваги порушення нормальних життєвих умов потерпілого та враховуючи вимоги розумності і справедливості, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди у сумі 500 грн.
Підстав для застосування положень статей 69 та 691 КК України суд не знаходить.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за:
-ч.1 ст.190 КК України у виді - 200 годин громадських робіт;
-ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки;
На підставі ч.1 ст.70,ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки .
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_9 від цього покарання, якщо вона протягом однорічного строку випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї такі обов'язки:
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду у сумі 1701,09 грн та моральну шкоду у розмірі 500 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому, потерпілим роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження, обвинуваченому, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1