Справа № 509/4556/21
20 вересня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Кочко В.К.
за участю секретаря судових засідань Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Овідіополь за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивачка звернулася до Овідіопольського районного суду з даним позовом до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб 10.11.2016 р. Однак, шлюбно-сімейні відносини між ними припинені внаслідок різних поглядів на життя, несумісності характерів, відсутності почуття любові та взаємоповаги, з 2017 р. припинили спільне проживання. Шлюб носить формальний характер.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.11.2016 р. між сторонами у даній справі було укладено шлюб.
Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Продовження подальшого сімейного життя сторін неможливе, оскільки сторони мають різні погляди на життя, існує психологічна несумісність між ними, внаслідок чого було втрачено почуття любові та взаємоповаги одне до одного.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
В силу положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до приписів ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 ч.1 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття, примирення подружжя є неможливим, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і не відповідає інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і тому може бути розірваним.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов, розірвавши шлюб між сторонами у справі.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 141, 196, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.11.2016 р., у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2908, розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кочко В.К.