20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 560/5048/21
адміністративне провадження № К/9901/33720/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 560/5048/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивачка), звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.03.2021 № 1627/03-16 щодо відмови у призначенні пенсії позивачці;
- зобов'язати відповідача призначити та здійснити нарахування і виплату позивачці з 25.02.2021 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 % від заробітку, зазначеного у довідках Хмельницького ОЦЗ від 11.02.2021 № 22-07/569 та № 22-07/570.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.
Як на підстави касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини 4 та підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Окрім того ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Згідно з положеннями частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки указані скаржником обставини не є поважними і не підтверджені жодними доказами.
Щодо підстав касаційного оскарження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки аналіз та тлумачення доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник обмежився самим лише цитуванням цієї норми.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Також, Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення у цій справі з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019, прийнятої за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 822/524/18 (Пз/9901/23/18), і ця справа відповідає ознакам типової, наведеним у вказаному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду, а саме:
а) позивачка - ОСОБА_1 , особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність;
б) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відповідне управління ПФУ;
в) предметом спору є вимога зобов'язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Водночас, доводи, викладені у касаційній скарзі не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, визначених частиною 5 статті 291 КАС України.
Наявне рішення у зразковій справі спростовує посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 560/5048/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 560/5048/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
О.П. Стародуб