ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/177
20 вересня 2021 року м. Київ № 640/26272/19
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України"
до Київської митниці Держмитслужби України
провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 05.11.2019р. № UА100000/2019/000424/2.
Ухвалою суду від 24.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
24.02.2020 р. до суду надано відзиви на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
28.04.2011 року між ТОВ "Світ Інструменту Україна" (Покупець) та MATRIZE Handels-GmbH, China, Китай (Продавець) укладено Контракт № CH-MIU/28/0411, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Шанхай згідно Інкотерс-2000 товари в асортименті згідно Специфікацій на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1.).
Згідно п. 4.1. договору кількість товару в кожній поставці, конкретний асортимент, строк поставки попередньо узгоджуються Сторонами і вказуються в замовленнях Покупця на конкретну партію товару, а також в інвойсах.
Відповідно до п. 10.1. Договору Покупець здійснює страхування кожної партії товарів, відправлених згідно замовлення, за своїм розсудом і за свій рахунок.
Додатковою угодою № 4 від 28.02.2014 року Сторони узгодили, що оплата за товар відбувається в один етап: 100% вартості відправленої партії товару має бути оплачено протягом 180 календарних днів після відвантаження, підтвердженого копіями відвантажувальних документів, а саме міжнародної морської накладної (коносаментом), виписаним на ім'я Покупця (п. 5.1).
В додатках до Договору - специфікації № 19-0802-К137 від 18.09.2019 р. до інвойса з такими ж реквізитами сторони узгодили асортимент, ціну та вартість товару, а також строк поставки (16.09.2019).
На імпортовану в рамках Контракту № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011 р. партію товару позивачем через представника ТОВ "УТС" було подано відповідачу 04.11.2019 р. в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 № UA100130/2019/226148 на товари за 44 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011; додаткова угода до контракту №4 від 28.02.2011; додаткова угода до контракту №10 від 01.04.2018; специфікація № 19-0802-К137 від 18.09.2019 р. та інвойс з такими ж реквізитами сторони, пакувальний лист до вказаного інвойсу, міжнародна товарно-транспорта накладна (коносамент) №WМS19092191 від 03.11.2019 р., договір №SC-676 від 13.12.2013 р. на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між позивачем та ТОВ "ДВС Логістика", довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 28.10.2019 р. №SODS0003308 перевізника (42 544, 26 грн.), рахунок на оплату від 28.10.2019 р. №8649 на суму 42 544, 26 грн., прайс-лист продавця, сертифікат.
Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митною декларацією № UA100130/2019/226148, митним органом на підставі статті 54 Кодексу та Методичних рекомендацій встановлено, що документи, які подані відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, а саме: документи, подані декларантом, не включають відомостей щодо навантаження, вивантаження та страхування вантажу, відповідно до інвойсу № 19-0802-К137 від 18.09.2019 р. до контракту від 28.04.2011 № CH-MIU/28/0411 задекларовано умови поставки FOB - NINGBO (Китай) (продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно). Декларантом не надано заявки чи додаткові угоди до договору щодо транспортування товару, а рахунок на оплату від 28.10.2019 р. №8649 на суму 42 544, 26 грн. не містить додаткових витрат. Не надано відомості про страхування вантажу.
У зв'язку з вказаним декларанту запропоновано надати додаткові документи.
Митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України з огляду на визначеній митній вартості подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями, переліченими у рішенні про коригування митної вартості від 05.11.2019р. № UА100000/2019/000424/2. .
Вказаним рішенням відкориговано митну вартість товарів за 12 позиціями; збільшено задекларовану вартість з 21 972, 38 дол. США до 27 690, 84 дол. США.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" - вважає протиправним та просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, зазначаючи наступне.
Висновки відповідача про те, що транспорті витрати за наявності договору транспортно-експедиційного обслуговування підтверджуються документами перевізника, а не експедитора, не відповідають вимогам законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, гр. 20 р. ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. №599, згідно з якими для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються документи про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати рахунок-фактура від виконавця договору, що і було дотримано позивачем.
Щодо посилання на необхідність надання заявок на маршрут перевезення та інші умови щодо поставки вантажу, то законодавство і укладений між сторонами договір не передбачає обов'язковості оформлення таких заявок, тоді як наданий рахунок-фактура містить достатньо інформації щодо витрат на транспортування, і підстави для висновку про понесення перевізником додаткових витрат на транспортування відсутні.
Страхування вантажу не проводилося, тому відповідні документи не було надано для митного декларування.
Долучений прайс-лист продавця товару оформлено у довільній формі, тоді як обов'язкових реквізитів цього документа не передбачено.
Відповідач - Київська митниця Держмитслужби - проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення.
Відповідач зазначив про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості з огляду на положення ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, і позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - ціну товару та складові митної вартості.
Також відповідач підтримав висновки, викладені у гр. 33 оскаржуваного рішення.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 Митного кодексу України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч. ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:
декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.
Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).
Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).
В даному випадку зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2019р. № UА100000/2019/000424/2 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 04.11.2019 №UA100130/2019/226148, не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, оскільки під час здійснення контролю митної вартості на момент митного оформлення встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ст. 53 Кодексу внаслідок неподання декларантом всіх запитуваних документів, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
А саме, відповідач посилається на те, що не надано документів на підтвердження всіх понесених витрат на транспортування, оскільки рахунок на оплату від 28.10.2019 р. №8649 на суму 42 544, 26 грн. не містить додаткових витрат.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
З перевізником, який виписав вказаний рахунок на оплату, у позивача укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування; у рахунку містяться реквізити, що надають можливість ідентифікувати, товар за яким коносаментом транспортувався.
Вказані документи відповідають гр. 20 р. ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. №599, згідно з якими для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються документи про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати рахунок-фактура від виконавця договору, що і було дотримано позивачем.
Щодо наявності чи відсутності у рахунках додаткових витрат, то відповідна інформація має бути у рахунку у випадку наявності таких витрат, що не є обов'язковим згідно з умовами контракту № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011.
Також не є обов'язковим страхування товару, що прямо передбачено п. 10.1 контракту.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який також не встановлює обов'язку страхувати товар, підстави для висновку про ненадання позивачем всієї інформації щодо складових вартості товару, відсутні.
Щодо посилання відповідача на п. 4.1 контракту, згідно з яким кількість товару у кожній поставці, конкретний асортимент, строк поставки попередньо узгоджуються сторонами та вказуються у замовленнях покупця на конкретну партію товару, а також в інвойсах, то при визначенні митної вартості товару береться до уваги саме ціна конкретної партії товару згідно з конкретним інвойсом, тоді як попередні узгоджувальні дії сторін після факту здійснення конкретної поставки впливу на ціну товару не мають.
Надані позивачем прайс-листи виробника виконано у довільній формі, і вони містить інформацію про продукцію, що була предметом договірних відносин між позивачем та його контрагентом; відповідачем на не наведено, які саме положення ГАТТ СОТ 1994 вимагають обов'язкове зазначення відомостей стосовно адреси, телефона або сайту в мережі інтернет для контактів покупців з фірмою-продавцем, зазначення переліку всієї продукції виробника.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору.
Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не може бути визнані такими, що відповідають вимогам щодо обґрунтованості.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.11.2019р. № UА100000/2019/000424/2.
3 Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (02000, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 1 код 37311013) сплачений судовий збір в розмірі 2 127, 1 грн.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 20.09.2021 р.