20 вересня 2021 року справа № 580/6813/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Осадчого В.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 580/6813/21
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник позивача - не прибув]
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43315602) [представник відповідача - не прибув]
про скасування постанови від 16.08.2021 про застосування штрафу у ВП № 66097390, прийняв рішення.
07.09.2021 вх.34079/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.09.2021 вх. 35751/21 просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2021 про застосування штрафу у сумі 5100 грн у виконавчому провадженні № 66097390;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою від 10.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 20.09.2021.
Представник позивача у судове засідання не прибув, 20.09.2021 направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області отримало 25.08.2021 постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2021 ВП № 66097390 про накладення штрафу у сумі 5100 грн. Позивач вважає, що постанову прийнято з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» без врахування доводів щодо поважних причин черговості виконання рішення та про відсутність бюджетного фінансування, позаяк листом від 03.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило державного виконавця про виконання рішення суду добровільно та у межах повноважень, покладених на органи ПФУ у контексті джерел доходів позабюджетного фонду. Листом повідомлено відповідача, що виплата буде здійснена у межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявного відповідного/додаткового фінансування з Державного бюджету України на покриття дефіциту Пенсійного фонду. Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Поважними у розумінні наведених норм Закону можуть вважатися об'єктивні причини, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його власного волевиявлення. Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю фінансування неможливо стверджувати про невиконання рішення суду боржником у частині фактичної виплати перерахованої пенсії без поважних причин, що було би підставою для застосування штрафу, передбаченого статтею 75 Закону № 1404. Невиконання судового рішення спричинено наявністю поважних причин - відсутністю фінансування з бюджету, позаяк органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних публічних фінансових ресурсів державного бюджету та можливостей Пенсійного фонду України. В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає про постанову Верховного Суду України від 22.11.2016 у справі № 21-1907а16, постанову Верховного Суду від 10.09.2019 № 0840/3476/18. Позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 грн, зазначивши про постанову Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 - у силі залишено рішення суду першої інстанції.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 580/6093/20 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки від 25.08.2020 №27, яка видана Управління Державного спеціального зв'язку та захисту інформації України в Черкаській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 на підставі довідки від 25.08.2020 №27, яка видана Управління Державного спеціального зв'язку та захисту інформації України в Черкаській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Постановою від 07.07.2021 відкрито виконавче провадження ВП №66097390 з виконання виконавчого листа від 29.04.2021 у справі № 580/6093/20, боржника повідомлено про необхідність протягом 10 робочих днів виконати рішення суду (а.с.13).
Листом від 03.08.2021 № 2300-0802-5/44428 позивач повідомив відповідача, що перерахунок пенсії здійснено, проте виплата заборгованості буде забезпечена за наявного фінансування, позаяк Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснює виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (а.с.16-20).
Постановою від 16.08.2021 у ВП № 66097390 відповідачем до боржника застосовано штраф у сумі 5100 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.14-15).
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваною постановою, звернувся за захистом порушених прав до суду з огляду на суспільно-соціальну значущість використання публічних коштів.
Оцінюючи відповідність дій відповідача під час прийняття постанови від 16.08.2021 у ВП № 66097390 про накладення штрафу у сумі 5100 грн за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає про таке.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відповідно до пункту 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчих дій має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Частиною 2 статті 63 Закону № 1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець приймає постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що належить негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно статті 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець приймає постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 580/6093/20, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 та нараховано доплату в сумі 76179,05 грн (а.с.9), проте кошти не сплачено з обґрунтуванням у листі до відповідача від 03.08.2021 № 2300-0802-5/44428 за наявного дефіциту Пенсійного фонду, виплати здійснюватимуться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявного додаткового фінансування з Державного бюджету України.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2) Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення № 28-2 основним завданням Управління, зокрема є фінансування та виплата пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, що згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Згідно з пунктом 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших виплат, що згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Відповідно до підпункту 3 та 8 пункту 4 Положення № 28-2 планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, що згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Згідно із ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та бюджету Пенсійного Фонду України. Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404 можуть вважатися об'єктивні причини, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Позивачем зазначено, що згідно з реєстром рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою станом на 01.08.2021 загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за 2019-2021 роки становить 127 446 188,46 грн.
Судом встановлено, що протягом 2021 року відповідно до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, погашено заборгованість із пенсійних виплат за рішеннями суду, що надійшли до Головного управління до 11.11.2019 включно. Заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, що виникла у 2019, 2020, 2021 роках, перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на її погашення. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за вказаною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України. Пенсійний фонд України є відповідальним виконавцем та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є одержувачем бюджетних коштів. Згідно з бюджетом позивача на 2021 рік за програмою КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 5 573,3 тис. грн. Виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду проводилося в межах, передбачених на цю мету з асигнувань у бюджеті Пенсійного фонду України з урахуванням черговості їх виконання. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 543 Пенсійним фондом України 07.06.2021 затверджено зміни до бюджету Головного управління ПФУ в Черкаській області на 2021 рік, якими доповнено бюджет Головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 690,8 тис. грн (а.с. 31-33).
Заборгованість з перерахованої пенсії ОСОБА_1 у сумі 76179,05 грн включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.9).
Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень частини 1 статті 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства. Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначені статтею 23 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області виконано рішення суду у частині зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Суд дійшов висновку, що накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання коштів. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (ЄДРСР 71834551), 21.02.2018 у справі №814/2655/14 (ЄДРСР 72404814), 10.09.2019 у справі №0840/3476/18 (ЄДРСР 84165920).
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а (ЄДРСР 74204195) зазначив, що державний виконавець, накладаючи штраф, не взяв до уваги лист Пенсійного фонду України про виконання рішення суду у справі №537/1704/14-а та відповідні копії платіжних доручень, а послався на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 та повідомлення стягувача про невиконання рішення суду. Колегія суддів в іншій справі погодилась з висновками попередніх інстанцій про те, що державний виконавець належним чином не перевірив факти, що викладені у повідомленні стягувача про невиконання рішення суду, не перевірив повідомлення боржника про виконання рішення суду, ретельно не дослідив усі обставини справи, тобто належним чином не виконав свої посадові обов'язки та неправомірно виніс постанови про накладення штрафів.
У спорі причиною невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 580/6093/20 у частині виплати коштів ОСОБА_1 є відсутність відповідного і повного фінансування ГУ ПФУ в Черкаській області за наявного непокритого дефіциту коштів. У контексті обставин даної справи, обґрунтованих і підтверджених доводів ГУ ПФУ в Черкаській області не можна дійти висновку, що не були перераховані кошти без поважних причин, що безпідставно не враховано державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1, пункту 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404 виконавець: зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанову від 16.08.2021 про застосування штрафу у сумі 5100 грн у виконавчому провадженні № 66097390, діяв не на підставі повноважень та не у спосіб, що визначені Законом № 1404, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно та не розсудливо, позаяк не враховано наявних повідомлень щодо обставин, що свідчать про поважність причин неповного виконання рішення, а тому позов належить задовольнити, визнавши протиправною та скасувавши постанову від 16.08.2021 про застосування штрафу у сумі 5100 грн у виконавчому провадженні № 66097390.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 (ЄДРСР 85450386) зазначено, що Верховний Суд, переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. У розділі IV зазначеної постанови наведено доводи касаційної скарги, серед яких відсутні вимоги щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Позаяк у постанові від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 не сформовано висновку про застосування норм права з питання розподілу судового збору зі сплати судових витрат, то твердження позивача про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат із сплати судового збору є необґрунтованим.
Суд зазначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у справі № 813/1194/16 (ЄДРСР 60937679) зазначено, що відповідачу не мають компенсуватися інші витрати, крім зазначених витрат на доказування, зокрема й судовий збір, позаяк суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущення бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою (суб'єктом публічної адміністрації).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 № 817/66/16 (11-185апп19) зазначено: у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб'єктом владних повноважень судового збору. Позаяк інших судових витрат, крім судового збору, відповідач не підтвердив, його судові витрати, що складаються із судового збору, відшкодуванню не належать.
Відповідно до частин 2, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору.
Враховуючи, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 139, 242-245, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2021 про застосування штрафу у сумі 5100 грн у виконавчому провадженні №66097390.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538];
відповідач: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) [пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43315602].
Повне судове рішення складено 20.09.2021.
Суддя Л.В. Трофімова