16 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3411/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач) , у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №3776/03-16 від 27.05.2021 "Про відмову в здійсненні перерахунку пенсії" відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 з дати її звернення 18.05.2021 пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на яку вона має право після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , розрахунок якої здійснити за документами пенсійної справи померлого годувальника ОСОБА_2 та виходячи з доходу (пенсії за вислугу років) який мав ОСОБА_2 на час настання смерті.
Ухвалою від 16.07.2021р. відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Голопристанському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 12.03.2004 року та отримує пенсію за віком відповідно за Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір її пенсії складає 4 241,44 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_2 , який за життя отримував пенсію за вислугу років в розмірі 17 120,00 грн. 18.05.2021 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем було прийнято рішення №3776/03-16 від 27.05.2021 р. про відмову в здійсненні перерахунку пенсії. Підставою для прийняття такого рішення в ньому зазначено, що після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 за померлого годувальника складатиме 2 643,36 грн, що є нижчим за розмір пенсії, яку вона отримує за віком - 4 241,44 грн. При цьому, розрахунок пенсії померлого годувальника (чоловіка позивача) проведено відповідачем за нормами ст.27 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначається розмір пенсії за віком та визначено в розмірі 5 286,72 грн, а не в розмірі 17 120,00 грн, яку отримував померлий годувальник за вислугу років. Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулась до суду.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що питання, пов'язані з обчисленням розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону №1058-ІУ є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника. Після проведення перерахунку, розмір пенсії ОСОБА_1 за померлого годувальника при індивідуальному коефіцієнті заробітку 3,22943 за період з 01.01.1987 по 31.12.1991, з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.02.2006 по 28.02.2008 та коефіцієнті страхового стажу 0,30167 за 30 років 2 місяці 23 дні трудової діяльності, з 18.05.2021 складає -2643,36 грн., у тому числі: 2643,36 грн - основний розмір пенсії обчислений згідно із статтею 27 Закону ( 5426,60 грн х 3,22943 х 0,30167 х 50% ), де : 5426,60 грн - середня заробітна плата ( дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки збільшена на коефіцієнт ( 3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11); 50% - відсоток пенсії за віком померлого годувальника на одного непрацездатного утриманця. Отже при проведені з 18.05.2021 перерахунку пенсії у разі втрати годувальника розмір пенсії позивача є нижчим за розмір пенсії, який вона отримує за віком - 4241,44 грн., що є недопустимим.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Голопристанському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 12.03.2004 року та отримує пенсію за віком відповідно за Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Розмір її пенсії складає 4241,44 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача, ОСОБА_2 , який за життя отримував пенсію за вислугу років, призначену йому як працівнику льотного складу цивільної авіації, обчислену відповідно до ст.53 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та постанови КМУ від 21.07.1992 №418, якою затверджено Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації.
Розмір пенсії ОСОБА_2 за вислугу років складав 17 120,00 грн.
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем було прийнято рішення №3776/03-16 від 27.05.2021 р. про відмову в здійсненні перерахунку пенсії. Підставою для прийняття такого рішення в ньому зазначено, що після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 за померлого годувальника складатиме 2 643,36 грн, що є нижчим за розмір пенсії, яку вона отримує за віком - 4 241,44 грн. Розрахунок пенсії померлого годувальника (чоловіка позивача) проведено відповідачем за нормами ст.27 Закону № 1058-ІV, якою визначається розмір пенсії за віком та визначено в розмірі 5 286,72 грн, а не в розмірі 17 120,00 грн, яку отримував померлий годувальник.
Вважаючи протиправним рішення відповідача №3776/03-16 від 27.05.2021 р., яким ОСОБА_1 відмовлено в переведення на пенсію по втраті годувальника, позивачка звернулась до суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 (справа №523/13150/16-а) вже вирішував питання правильного застосування норм матеріального права щодо обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, який за життя не отримував пенсію за віком, а отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У вищенаведеній постанові викладена правова позиція такого змісту.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника встановлені статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за змістом якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина перша, пункт 1 частини другої, абзац другий пункту 2 частини третьої цієї статті).
Питання, пов'язані з обчисленням розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону №1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №676/6529/15-а.
Верховний Суд звертав увагу й на те, що стаття 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює вичерпний перелік видів пенсійних виплат, які можуть бути призначені відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, а саме: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Враховуючи викладене, оскільки у справі, яка розглядається, позивач звернулася за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника саме на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір такої пенсії обчислюється виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника. Іншого цим Законом не передбачено.
При цьому, за приписами пункту 4 Розділу XV «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, оскільки позивачка вже отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому призначення іншого виду пенсії, передбаченому цим же Законом, в іншому розмірі, за своєю суттю, є тотожним перерахунку пенсійної виплати й, до того ж, внаслідок цього її розмір зміниться у бік зменшення, що, у розумінні вказаних вище законодавчих приписів є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Разом із тим у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що спірне рішення/дія/бездіяльність є правомірними, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірного рішення, разом із тим, як доводи позивача про незаконність спірного рішення були спростовані відповідачем та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 112010200