Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 вересня 2021 р. № 520/8862/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ним позивачеві доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату Позивачеві доплату за несення ним службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об'ємі 1328 годин, а саме: за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 58 годин; січень 2016 року - 62 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 64 годин, квітень 2016 року - 26 години, травень 2016 року - 56 години, червень 2016 року - 62 години, липень 2016 року - 32 годин, серпень 2016 року - 64 години, вересень 2016 року - 64 годин, жовтень 2016 року - 58 години, листопад 2016 року - 46 годин, грудень 2016 року - 24 годин; січень 2017 року - 64 годин, лютий 2017 року - 64 годин, березень 2017 року - 34 годин, квітень 2017 року - 30 години, травень 2017 року - 48 годин, червень 2017 року - 32 годин, липень 2017 року - 32 годин, серпень 2017 року - 26 години, вересень 2017 року - 54 години, жовтень 2017 року - 24 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 24 годин; січень 2018 року - 64 години, лютий 2018 року - 48 години. Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату Позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» нарахування та позивачеві компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. за період його невиплати. Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» нарахування та виплату позивачеві компенсації втрати частини його доходу у вигляді індексації його грошового забезпечення з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. за період його невиплати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з листопада 2015 року і по цей час позивач перебуває на службі в управлінні патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції та отримує грошове забезпечення відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». При цьому відповідачем неправомірно було не виплачено позивачеві грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018. Окрім цього, відповідачем не було здійснено виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 28.02.2018.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, проте така доплата виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на неї право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач з перебуває на службі в управлінні патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції та отримує грошове забезпечення відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до інформації щодо несення служби в нічний час інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП, загальна кількість годин, відпрацьованих позивачем у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 складає 1328 години.
Судом встановлено, що на рапорт позивача від 16.02.2021 року, відповідачем листом №2464/41/14-03-2021 від 10.03.2021 року повідомлено, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відсутні. Також було повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 внесено зміни до пункту 2 вказаного Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовці» словом «поліцейських». Індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаної постанови, тобто з листопада 2017 року.
Також, з наявних в матеріалах копій розрахункових листів позивача вбачається, що до листопада 2017 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, а з листопада 2017 року по лютий 2018 року, включно, індексація нарахована та виплачена.
Вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача щодо невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
З приводу позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати позивачеві доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. та зобов'язання Департамент патрульної поліції здійснити доплату за несення позивачем службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 року (далі Постанова), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови встановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 позивач відпрацював 1328 години у нічній час, за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 58 годин; січень 2016 року - 62 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 64 годин, квітень 2016 року - 26 години, травень 2016 року - 56 години, червень 2016 року - 62 години, липень 2016 року - 32 годин, серпень 2016 року - 64 години, вересень 2016 року - 64 годин, жовтень 2016 року - 58 години, листопад 2016 року - 46 годин, грудень 2016 року - 24 годин; січень 2017 року - 64 годин, лютий 2017 року - 64 годин, березень 2017 року - 34 годин, квітень 2017 року - 30 години, травень 2017 року - 48 годин, червень 2017 року - 32 годин, липень 2017 року - 26 годин, серпень 2017 року - 64 години, вересень 2017 року - 24 години, жовтень 2017 року - 56 годин, листопад 2017 року - 59 годин, грудень 2017 року - 24 годин; січень 2018 року - 64 години, лютий 2018 року - 48 години.
Отже, відповідач зобов'язаний був здійснювати доплату за службу у нічний час, водночас, станом на час звернення до суду вказаних виплат проведено не було.
Також, в матеріалах справи наявна відповідь на рапорт позивача, в якій зазначено, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 28 лютого 2018 року відсутні, що підтверджує факт непроведення вказаних виплат позивачу.
Отже, враховуючи встановлений факт відпрацювання позивачем у період з 07 листопада 2015 року по 02 лютого 2018 року 1328 годин у нічній час та з огляду на відсутність оплати за вказану службу у нічний час, що суперечить п.п. 3 п. 5 Постанови та п. 11 Розділу II Порядку, суд приходить до висновку, що Департаментом патрульної поліції Національної поліції України допущена протиправна бездіяльність щодо виплати на користь позивача грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, та як наслідок наявність підстав для зобов'язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу доплату за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р.
При цьому, твердження представника у відзиві на той факт, що в період з 07.11.2015р. по 28.02.2018р., довідки несення поліцейським служби у нічний час в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, не формувались, до Департаменту патрульної поліції не надходили, на думку суду не свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а свідчать про неналежний контроль з боку відповідача за підлеглими.
Також, відносно посилань представника відповідача на положення пункту 11 розділу І Порядку №260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, суд зазначає наступне. Положення вказаної норми не розповсюджуються на право звернення до суду в порядку статті 233 КЗпП, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Щодо нарахування та виплати індексації суд зазначає наступне.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про національну поліцію".
За унормуванням статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно ст. 2 Закону №1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення згідно ст. 4 Закону №1282 проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно статті 5 Закону №1282 підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За змістом частини 2 статті 6 Закону №1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 17 липня 2003 року №1078 КМУ затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Порядок №1078 обумовлює правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку №1078.
Приписами п. 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Суд не бере до уваги посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України «Про індексацію грошових доходів населення» і «;Про Національну поліцію» та порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/35/20.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наявних у матеріалах справи розрахункових листів, судом встановлено, позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року (а.с. 11 - 17).
Таким чином, позивачу протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Відносно позовних вимог зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини його доходу, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З урахуванням тієї обставини, що доплата за несення позивачем служби у нічний час та індексація грошового забезпечення за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а, від 17.09.2020 у справі №300/544/19.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відносно клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.8 ст.137 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вартість професійної правничої допомоги адвоката підтверджується договором про надання правової допомоги від 19.05.2021 року. Згідно п.3 вказаного договору, вартість послуг за даним договором складає (з розрахунку 1 год роботи адвоката коштує 500 грн.): первинна консультація клієнта - 1 година - 500 грн.; аналіз судової практики - 3 години - 1500 грн.; підготовка та подача позовної заяви - 4 години - 2000 грн. Разом вартість послуг за даним договором складає - 4000 (чотири) тисячі гривень.
Також, матеріали справи містять Акт надання послуг професійної правничої допомоги від 19.05.2021 року, відповідно до якого визначено, що на виконання умов Договору заявник прийняв послуги на суму 4000 грн.
Окрім цього, позивачем надано до суду квитанцію про сплату 4000,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги від 19.05.2021 року.
Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
За визначенням ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).
Частинами 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Окремо суд зазначає, що відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за несення ним службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн (чотири тисячі гривень).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко