Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 вересня 2021 року Справа №520/7482/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ніколаєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Жука С.В.,
представника позивача - Чех М.О.,
представника відповідача - Шевченка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" до Головного управління ДПС в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби (12)" (далі по тексту - позивач, вулиця Лелюківська, 1, місто Харків, код ЄДРПОУ: 08680841) 29.04.2021 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС в Харківській області, вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43143704), в якому, з урахування зміни підстав позову від 17.08.2021, просить:
- зобов'язати відповідача внести інформацію в інтегровану картку позивача про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 275 554, 22 грн. шляхом списання як безнадійного податкового боргу;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невизначення податкового боргу позивача безнадійним та щодо непроведення його списання та нарахованої на даний борг пені в загальній сумі 275 554, 22 грн.;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо списання як безнадійного податкового боргу та нарахованої на даний борг пені позивачу у сумі 275 554, 22 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/7482/21.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем 22.06.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що відповідно до ІТЧ "Податковий блок" у платника податку податків станом на 01.06.2021 відсутній податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який підлягає списанню з датою виникнення більше ніж 1095 днів. На переконання представника відповідача, контролюючим органом не порушено прав та інтересів позивача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі №520/7482/21 вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.07.2021.
Представником відповідача 10.08.2021 через канцелярію суду подано клопотання про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду у зв'язку з порушення позивачем строків звернення до суду.
У судовому засіданні призначеному на 13.09.2021 поставлено на обговорення питання дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання. Зазначила, спірні декларації були внесені контролюючим органом до ІС "Електронний кабінет платника податку" лише у 2020 році. Вказує, що позивач міг дізнатися про порушення своїх прав лише у 2020 році, відтак на думку позивача, ним дотримано строки звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи та клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Положеннями статті 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо початку перебігу законодавчо встановленого строку на оскарження податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Предметом спору у дані справі є бездіяльність відповідача щодо невизначення податкового боргу позивача безнадійним та щодо непроведення його списання та нарахованої на такий борг пені у загальній сумі 275 554, 22 грн. Тобто, позивачем у даній справі не оскаржується рішення податкового органу, відтак на переконання суду, застосуванню підлягає загальний строк, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
До адміністративного суду позивач звернувся 29.04.2021, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Положеннями частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до адміністративного позову не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини тринадцятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та надати докази, які їх підтверджують.
Вказані недоліки позивач може усунути у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску звернення до суду та наданням доказів, які підтверджують поважність таких причин.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Залишити позовну заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" без руху.
Встановити Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом восьмим частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ніколаєва