Іменем України
20 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4599/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
28.08.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, ВПВР УЗПВР у Луганській області), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.08.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 65591279 за виконавчим листом № 360/4138/18, виданим Луганським окружним адміністративним судом 26.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.08.2021 на адресу позивача надійшла від відповідача постанова у виконавчому провадженні ВП № 65591279 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00 грн.
У мотивувальній частині постанови про накладення штрафу зазначено, що станом на 17.08.2021 боржником рішення суду фактично в повному обсязі не виконано.
Головним державним виконавцем відділу відповідача не перевірено виконання позивачем постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 (далі - Постанова від 15.04.2021).
Постановою від 15.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, внаслідок чого рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі № 360/4138/18 скасовано, а позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а.
Листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 Сектором з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області у наданні оновленого пакету документів на ОСОБА_1 відмовлено. Підставами для відмови у наданні позивачу оновленого пакету документів на ОСОБА_1 слугувало те, що постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 на Сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області жодних зобов'язань щодо вчинення будь-яких дій не покладено.
04.06.2021 позивачем отримано постанову відповідача від 28.05.2021 про відкриття виконавчого провадження № 65591279 за виконавчим листом № 360/4138/18, виданим 26.05.2021 Луганським окружним адміністративним судом.
Листом від 25.06.2021 вихід. № 1200-0306-5/19482 відповідача повідомлено про те, що для забезпечення виконання постанови Верховного Суду від 15.04.2021 Головним управлінням зроблено запит від 12.05.2021 № 1200-0306-8/10956 до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області та отримано відмову в наданні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням висновків Верховного Суду.
Зазначений лист став підставою для прийняття рішення від 22.07.2021 № 34 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, постанова від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 виконана позивачем фактично в повному обсязі у відповідності до норм діючого законодавства, заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду, повторно розглянута, та 22.07.2021 прийнято відповідне рішення № 34 ( ОСОБА_1 ).
Враховуючи ті обставини, що виконання судового рішення у справі № 360/4138/18 залежало не тільки від боржника, а й від надходження відповідних документів від Головного управління Національної поліції в Луганській області, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Головне управління вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу від 17.08.2021 у ВП № 65591279 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
17.09.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 41-45) в якому відповідач просить суд відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю та зазначає, що 27.05.2021 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 № 360/4138/18 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням висновків Верховного Суду.
28.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65591279.
Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482, від 30.06.2021 № 1200-0306-5/20262 повідомлено про результати виконання рішення суду, а саме постановою Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області (далі - Головне управління) зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 (далі - Закон № 2262) з урахуванням висновків Верховного Суду.
Так, боржником зазначено, що підготовку необхідних для призначення (перерахунку) пенсій документів, в тому числі розрахунок вислуги років, здійснюють уповноважені органи міністерств та відомств, в яких військовослужбовці проходили службу.
Для забезпечення виконання постанови Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головним управлінням зроблено запит від 12.05.2021 № 1200-0306-8/10956 до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області. Посилаючись, на те що постановою від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 не зобов'язано вчинити певні дії, листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомив про відсутність підстав для підготовки оновленого пакету документів для призначення пенсії за вислугою років на ім'я ОСОБА_2 на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду.
В зв'язку з вищевикладеним Головним управлінням, в межах своїх повноважень, зроблено всі можливі дії для забезпечення виконання постанови Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18.
Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду, якою, зокрема, зазначено про необхідність надання інформації щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням висновків Верховного Суду, а також копії рішення, прийнятого за результатами повторного розгляду зазначеної заяви.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 21.07.2021 № 1200-0306-8/25082 надано інформацію, аналогічну наданій раніше.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було, а тому 23.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.
Щодо повного та фактичного виконання вищезазначеного рішення боржником не було надано інформації і станом на 17.08.2021.
Враховуючи вищезазначене, 17.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 10200 грн, направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів досудового розслідування.
Таким чином, накладаючи штраф постановою від 17.08.2021 на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідач вважає, що дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правомірними та відповідають нормам Закону України “Про виконавче провадження”.
Ухвалою суду від 31.08.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 20-21).
Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито провадження у справі, судове засідання призначене на 20.09.2021 (арк. спр. 35-37).
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позові просив суд розглянути справу без участі представника (арк. спр. 5).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України, у відзиві на позов просив суд розглянути справу без його участі (арк. спр. 45).
Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду 14.01.2019 в адміністративній справі № 360/4138/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області (вул. Шевченко, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400;) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 15.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі № 360/4138/18 скасовано; позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років по пункту "б" ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду.
27.05.2021 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 360/4138/18 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду (арк. спр. 50, 51-52).
28.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65591279 (арк. спр. 54).
Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 17.06.2021 № 5790 щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду, якою, зокрема, зазначено про необхідність надання інформації щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням висновків Верховного Суду, а також копії рішення, прийнятого за результатами повторного розгляду зазначеної заяви (арк. спр. 59-60).
Листами від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482, від 30.06.2021 № 1200-0306-5/20262 позивач повідомив відповідача, що постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного суду. Для забезпечення виконання вказаної постанови від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головним управлінням зроблено запит від 12.05.2021 № 1200-0306-8/10956 до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області. Посилаючись, що постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 не зобов'язано вчинити певні дії, листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомив про відсутність підстав для підготовки оновленого пакету документів для призначення пенсії за вислугою років на ім'я ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду.
Зазначено, що Головним управлінням в межах своїх повноважень, зроблено всі можливі дії для забезпечення виконання постанови Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 (арк. спр. 10, 61-62, 63-64).
Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 07.07.2021 № 6749 про надання інформації щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням висновків Верховного Суду, а також копії рішення, прийнятого за результатами повторного розгляду зазначеної заяви (арк. спр. 65-66).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 21.07.2021 № 1200-0306-8/25082 надано інформацію, аналогічну наданій в листах від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482, від 30.06.2021 № 1200-0306-5/20262 (арк. спр. 67-68, 74-75).
Постановою державного виконавця від 23.07.2021 накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у сумі 5100,00 грн у зв'язку з невиконанням судового рішення (арк. спр. 7).
При цьому судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ) на виконання постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 та відмовлено в переведенні з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону через відсутність підтвердженої календарної вислуги років структурним підрозділом з якого ОСОБА_1 звільнено зі служби (арк. спр. 13-14).
Постановою від 17.08.2021 головним державним виконавцем на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області накладено штраф у сумі 10200,00 грн у зв'язку з повторним невиконанням судового рішення (арк. спр. 9, 86).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII.
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Судом з наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що позивачем рішення суду фактично виконано 22.07.2021 шляхом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.10.2018 на виконання постанови Верховного Суду від 15.04.2021 та прийняттям відповідного рішення, яким в переведенні з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону відмовлено через відсутність підтвердженої календарної вислуги років.
Суд враховує, що станом на дату винесення спірної постанови про накладення штрафу, відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.
Проте, суд звертає увагу, що державний виконавець приймаючи постанову про накладення штрафу від 17.08.2021 не перевірив факт виконання рішення суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Крім того, суд наголошує, що державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження (28.05.2021) лише 07.07.2021 направлено боржнику вимогу про надання інформації про стан виконання рішення суду.
Після отримання відповіді на вимогу від 07.07.2021 до винесення спірної постанови (17.08.2021) державним виконавцем не вчинялись дії щодо перевірки стану виконання рішення суду.
Право державного виконавця притягати боржника до відповідальності за невиконання рішення суду кореспондується з його обов'язком перевіряти стан виконання судового рішення, у тому числі і шляхом направлення вимог про надання інформації.
Суд наголошує на тому, що резолютивна частина постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ) можна вважати виконанням судового рішення у справі № 360/4138/18.
У випадку незгоди з таким рішенням пенсіонер має право оскаржити його у судовому порядку.
Однак, державний виконавець при прийняття оскаржуваної постанови від 17.08.2021 взагалі не надав оцінки наявності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ).
При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню а постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.08.2021 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн у виконавчому провадженні ВП №65591279 скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 7713 від 08.09.2021 (арк. спр. 30).
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) грн у виконавчому провадженні ВП №65591279 від 17.08.2021 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, ідентифікаційний код 21782461) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445, місцезнаходження: 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Смішлива