07 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/281/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Попович М.М.
за участю:
представник позивача: не з'явився,
представник відповідача: Крупа-Газуда М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» (далі - позивач, ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2019 року №0000431403; від 24 вересня 2019 року №0000391403; від 24 вересня 2019 року №0000401403; від 24 вересня 2019 року №0000451403.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На підставі направлень від 19.07.2019 року №1717/14-01, №1715/14-01, №1716/14-01, №1714/14-01 та відповідно до Наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 26.06.2019 № 814 була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015 року по 31.03.2019 pоку, з 22 липня 2019 року тривалістю 10 (десять) робочих днів, з 05 серпня 2019 року була продовжена перевірка на 5 (п'ять) робочих днів відповідно до Наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області від 31.07.2019 №964 про що складений Акт перевірки № 657/07-16-14-03/34305892 від 22.08.2019 року. Акт перевірки був вручений товариству з порушенням термінів підписання акту перевірки.
На підставі акту перевірки складені податкові повідомлення - рішення від « 24» вересня 2019 року № 0000431403; від « 24» вересня 2019 року № 0000391403; від « 24» вересня 2019 року № 0000401405; від « 24» вересня 2019 року № 0000451403. Позивач оскаржив дані повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням ДФС України №9528/6/99-00-08-05-01 від 15.11.2019 року скаргу позивача ДПС України залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 24.09.2019р. № 0000431403; №0000391403; №0000401405; №0000451403 залишено без змін.
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
25 лютого 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3576). ГУ ДПС у Закарпатській області не погоджується із вимогами позовної заяви, вважає їх підставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що податковий орган при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв на підставі та в межах, встановлених законом, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року замінено відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області його правонаступником - Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області).
23 вересня 2020 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№18635).
30 вересня 2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову. У такій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000431403; №0000391403; №0000401403; №0000451403 від 24 вересня 2019 року.
Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №260/281/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 31 травня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, проте в матеріалах справи міститься клопотання від такого про розгляд справи без його участі. Одночасно заявляє, що позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 серпня 2019 року Головне управління ДФС у Закарпатській області склало акт №657/07-16-14-03/34305892 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Закарпатська фабрика виробів з деревини» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2019 року».
У акті перевірки зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 44.1 ст. 44, п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п.7, п.8, п.10 П(С)БО «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за №860/4153, п.5, п.7, п.11, п.15 П(С)БО 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 p. № 318, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, п.2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704 та зменшено від'ємне значення оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2019 в сумі 11994833грн.;
- п.185.1. ст.185, п.186.2 ст.186, п.186.3 ст.186, п.186.4 ст.186, п.190.2 ст.190, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, ст.208 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) та встановлено завищення бюджетного відшкодування в сумі 72908 грн., у т.ч за лютий 2018 р. в сумі 5450 грн., за березень 2018р. в сумі 67458 грн. (суми ПДВ заявлені до відшкодування з бюджету та відшкодовані на розрахунковий рахунок ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини») та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 725694 грн.;
- пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, ст.141, п.103.4, п. 103.5 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) та перевіркою донараховано податок, який утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам із джерелом в Україні на загальну суму 1203035 грн., у т.ч. за півріччя 2016р. в сумі 19681 грн., за 9 місяців 2016 в сумі 39362 грн., за 2016 р. в сумі 184351 грн., за І квартал 2017 в сумі 26377 грн., за півріччя 2017р. в сумі 52754 грн., за 9 місяців 2017р. в сумі 230533 грн., за 2017р. в сумі 591251 грн., за І квартал 2018р. в сумі 55306 грн., за півріччя 2018 р. в сумі 113659 грн., за 9 місяців 2018р. в сумі 300550 грн. за 2018 р. в сумі 319757 грн., за І квартал 2019р. в сумі 107677 грн.;
- пп.164.2.17 п.164.2, п. 164.5 ст.164, с. 167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в частині неутримання та несплати до бюджету податку на доходи х фізичних осіб з доходів, отриманих громадянами як додаткове благо в сумі 2193,17 грн., в т.ч. за листопад 2016 в сумі 972,84 грн. та жовтень 2017р. 1220,33 грн.;
- пп. 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, ст..167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.3, пп.1.4 п.16-1 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в частині неутримання та несплати до бюджету військового збору з доходів, отриманих громадянами як додаткове благо в сумі 182,76 грн., в т.ч. за листопад 2016р. в сумі 81,06 грн. та жовтень 2017р. в сумі 101,70 грн.;
- ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного повернення валютної виручки згідно зовнішньоекономічного імпортного контракту №1 від 27.09.2012, укладеного з нерезидентом - «Michael Heinz e.K Burstenfabrik», 35321 Laubach Lindenstrasse 21, Німеччина, зовнішньоекономічного імпортного контракту №5 від 26.03.2018, укладеного з нерезидентом - «Michael Heinz e.K Burstenfabrik», 35321 Laubach Lindenstrasse 21, Німеччина;
- п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), а саме не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних по послугах нерезидентів у звітних періодах 2016-2018 роки.
За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки від 22.08.2019 року №657/07-16-03/34305892 Головним управління ДПС у Закарпатській області (правонаступник Головного управління ДФС у Закарпатській області) 24.09.2019 року прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення №0000431403, №0000391403, №000040103, №0000451403, які оскаржені ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини».
Аналізуючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.09.2019р. №0000431403, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 11994833 грн. судом встановлено, що зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток складається з:
- 5924248 грн. витрат на маркетингові, рекламні та інформаційні (консультаційні) послуги нерезидентів;
- 4439385 грн. (податкова різниця, перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів ( п. 140.2 ст. 140 розділу ІІІ ПК України).
- 1631200 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2016р. №0000082201.
Як встановлено судом, контролюючим органом не визнано витрати на послуги нерезидентів на суму 5924248 грн.
У позовній заяві та в судових засіданнях позивач доводив, що всі операції та сформовані на їх основі витрати підтверджені первинними документами, спричинили реальні зміни майнового стану платника податків за ними проведені розрахунки. Відповідачем зроблені висновки без ідентифікації суті порушення. Ревізорами не спростовано невідповідність наданих актів наданим послугам чи статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV. Маркетингові, рекламні та інформаційні (консультаційні) послуги позивачу надавали фірми-нерезиденти: «Nolle Profi Brush», «Karlheinz Wegner», «N.H.C. Nolle Holding &Consulting GmbH», «Nolle Handels-und Beteiligungs KG», «DCI Holding GmbH».
Зокрема ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» здійснювало придбання від цих фірм консультаційних, маркетингових, рекламних, інформаційних та інших послуг і включало їх вартість до складу адміністративних витрат.
На підтвердження вищезазначених операцій позивач надав:
1. Договори, укладені з фірмою «Nolle Profi Brush», про надання послуг (рекламних та інформаційних) від 01.12.2017 №3, від 01.07.2018 №1, від 02.01.2019 №4 та акти здачі-прийняття наданих послуг від 31.12.2017 №01, від 31.07.2018 №01, від 31.01.2019 №01, від 28.02.2019 №02. В актах здачі-прийняття наданих послуг відсутні інформація щодо одиниці виміру господарської операції, конкретизація наданих послуг, інформація щодо додаткових звітів про виконані послуги та про результати наданих послуг, відсутні відомості про іноземні інтернет-каталоги та бізнес-довідники Німеччини, в яких проведена реєстрація товариства та відомості про потенційних клієнтів, як це передбачено умовами договорів.
2. Договір, укладений з фірмою «Karlheinz Wegner», про надання маркетингових послуг від 01.07.2015 №1-К та додаткову угоду до вказаного договору від 30.09.2016р., акти здачі-приймання від 31.01.2016 №1 від 30.04.2016 №4, від 31.05.2016 №5, від 30.06.2016 №6, від 29.07.2016 №7, від 31.08.2016 №8. В актах здачі-прийняття наданих послуг стисло відображено виконання предмету договору без зазначення конкретних дій щодо його виконання, обсягу, письмові результати наданих послуг. В наданих актах здачі-прийняття наданих послуг відсутня будь-яка інформація щодо маркетингових послуг, що вчинялися, зазначено лише назву послуг: «надані послуги, згідно договору на надання маркетингових послуг».
3. Договори, укладені з фірмою «N.H.C. Nolle Holding & Consulting GmbH», на проведення маркетингових досліджень від 01.07.2017 №1, від 01.03.2019 №2, акти здачі-приймання виконаних послуг від 31.07.2018 б/н, від 31.03.2019 б/н. В актах здачі-прийняття наданих послуг стисло відображено виконання предмету договору без зазначення конкретних дій щодо його виконання, обсягу, письмові результати наданих послуг. В наданих актах здачі-прийняття наданих послуг відсутня будь-яка інформація щодо маркетингових послуг, що вчинялися, зазначено лише назву послуг: «маркетингові послуги згідно договору не проведення маркетингових досліджень».
4. Договори, укладені з фірмою «Nolle Handels-und Beteiligungs KG», про надання спеціальної інформації (кваліфікованої консультації) від 03.01.2017 №1, від 01.11.2018 №5, додаток від 03.01.2017 №1 до договору на надання інформаційних послуг №1 від 03.01.2017, акти здачі-прийняття наданих консультаційних послуг від 29.01.2017 №1, від 28.02.2017 №2, від 28.03.2017 №3, від 30.04.2017 №4, від 30.05.2017 №5, від 30.06.2017 №6, від 31.07.2017 №7, від 31.08.2017 №8, від 29.09.2017 №9, від 30.10.2017 №10, від 30.11.2017 №11, від 31.12.2017 №12, від 31.01.2018 №1, від 28.02.2018 №2, від 30.03.2018 №3, від 30.04.2018 №4, від 31.05.2018 №5, від 30.06.2018 №6, від 31.07.2018 №7, від 30.11.2018 №1, від 31.12.2018 №2, від 31.01.2019 №1, від 28.02.2019 №2, від 31.02.2019 №3. В актах здачі-прийняття наданих послуг стисло відображено виконання предмету договору, без зазначення конкретних дій щодо його виконання, результатів наданих послуг, окрім того відображені види послуг, не передбачені додатком №1 до договору.
5. Договори, укладені з фірмою «DCI Holding GmbH», про надання корпоративних послуг від 01.01.2014 №3, від 18.05.2015 №1, від 01.06.2018 №4, додатки до договорів від 01.01.2014 №1 до договору від 01.01.2014 №3, від 01.12.2015 №1 до договору від 18.05.2015 №1, акти здачі-приймання наданих корпоративних послуг від 29.04.2016 №04, від 31.05.2016 №05, від 30.06.2016 №06, від 29.07.2016 №07, від 31.08.2016 №08, від 30.09.2016 №09, від 31.10.2016 №10, від 30.11.2016 №11, від 30.12.2016 №12, від 29.01.2017 №1, від 30.06.2016 №4, від 31.05.2016 №5, від 30.06.2016 №6, від 29.07.2016 №7, від 31.08.2016 №8, від 30.09.2016 №9, від 31.10.2016 №10, від 30.11.2016 №11, від 30.12.2016 №12, від 28.02.2017 №2, від 30.07.2018 №1, від 30.08.2018 №2, від 30.09.2018 №3, від 30.10.2018 №4. В актах здачі-прийняття наданих консультаційних послуг стисло відображено виконання предмету договорів, без зазначення конкретних дій щодо його виконання та без викладення письмових результатів наданих послуг.
Інші первинні документи, які надані ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» до позовної заяви, щодо взаємовідносин з вищезазначеними фірмами-нерезидентами за І квартал 2016 року, не стосуються встановлених перевіркою порушень.
Перевіркою встановлено, що в актах здачі-прийняття наданих послуг фірм «Nolle Profi Brush», «Karlheinz Wegner», «N.H.C. Nolle Holding & Consulting GmbH», «Nolle Handels-und Beteiligungs KG», «DCI Holding GmbH» стисло відображено виконання предмету договору без зазначення конкретних дій щодо його виконання, а саме обсягу, форми викладення (письмові результати наданих послуг відсутні), тобто, ознаки, які б могли свідчити про реальність здійснення таких операцій, не конкретизовано зміст наданих послуг, акти не містять інформації про фактично понесені виконавцем витрати, залучення безпосередніх виконавців послуги для здійснення цих послуг. По вказаних актах здачі-прийняття послуг не можливо ідентифікувати отримані послуги з метою оцінки їх використання у власній господарській діяльності. Отже, суд погоджується із доводами відповідача, що первинні документи, складені за наслідками придбання послуг, не містять необхідної для цілей оподаткування інформації про зміст, обсяг наданих послуг, їх конкретних виконавців та місць надання. Надані товариством документи не дозволяють встановити реальність виконання придбаних послуг та факт їх використання у господарській діяльності платника. Відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг).
Так за Договором про надання послуг між позивачем та фірмою «Nolle Profi Brush», №3 від 01 грудня 2017 року про надання рекламних та інформаційних послуг за напрямками визначених у Договорі, а саме: реєстрація компанії ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» в провідних іноземних інтернет-каталогах та бізнес-довідниках Німеччини, а також формування бази потенційних клієнтів для email розсилки.
Акт здачі-приймання виконаних послуг від 31 березня 2017 року №01 вказує, що послуги щодо реєстрації компанії ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» в провідних іноземних інтернет-каталогах та бізнес-довідниках Німеччини, а також формування бази потенційних клієнтів для email розсилки за даним Договором надані на загальну вартість 826,89 євро, у тому числі реєстрація компанії ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» в провідних іноземних інтернет-каталогах та бізнес-довідниках Німеччини на суму 126,89 Євро, формування бази потенційних клієнтів для email розсилки - 700 Євро.
Однак, як встановлено судом, в актах здачі - приймання виконаних робіт по взаємовідносинах з фірмою «Nolle Profi Brush» зазначено лише назви послуг (послуги щодо реєстрації компанії ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» в провідних іноземних інтернет-каталогах та бізнес-довідниках Німеччини, формування бази потенційних клієнтів для email розсилки, розміщення реклами на електронних дошках оголошень), без відображення за який період здійснювались послуги, який саме вид, тобто відсутня інформація щодо суті господарської операції; в наданих актах відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації компанії ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» в провідних іноземних інтернет-каталогах та бізнес-довідниках Німеччини, формування бази потенційних клієнтів для email розсилки, розміщення реклами на електронних дошках оголошень (відсутні відомості про іноземні інтернет-каталоги та бізнес-довідники Німеччини, в яких проведена реєстрація позивача, відсутні відомості про бази потенційних клієнтів, де і коли розміщена реклама); не вказано одиницю виміру господарської операції.
Договір про надання маркетингових послуг №1-К від 01.07.2017 року між позивачем та фірмою «Karlheinz Wegner» про надання послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника, а саме об'єктом дослідження є: корпуси для щіток і швабр, інші вироби з деревини на території Західної Європи. Акт здачі-прийняття наданих послуг від 30.04.2016 №4 вказує, що послуги, згідно договору на надання маркетингових послуг надані, роботи виконувались за квітень 2016 року, вартість робіт 6031,38 Євро.
Однак як встановлено судом, в актах здачі-прийняття послуг зазначено лише назва послуг (маркетингові послуги), буз відображення, який саме вид, тобто відсутні інформація щодо суті господарської операції; розділ акту прийняття наданих послуг за своїм змістом не відповідають даним договору на надання маркетингових послуг; в наданих актах відсутня будь-яка інформація щодо маркетингових послуг, що вчинялися в квітні 2016 року, не вказано одиницю виміру господарської операції.
Отже суд приходить до висновку, що первинні документи, складені за наслідками придбання послуг, не містять необхідної для цілей оподаткування інформації про зміст, обсяг наданих послуг, їх конкретних виконавців та місць надання. Надані товариством документи не дозволяють встановити реальність виконання придбаних послуг та факт їх використання у господарській діяльності платника. Відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг).
У постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 815/2126/15 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Маркетингові послуги, як і послуги з консультування, мерчандайзинга (просування товарів), інформаційні послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Для формування витрат та податкового кредиту за операціями з отримання таких послуг необхідною умовою, яка надає таке право суб'єкту господарювання є доведення безпосереднього зв'язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх (операцій) належними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.
Підтвердженням зв'язку витрат, зокрема, на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству про необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо. У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику. Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження. Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати та податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Суду не надано звітів щодо використання наданих послуг на загальну суму 5924248 грн. для забезпечення господарської діяльності. Таким чином суд доходить висновку, що позивачем допущено порушення п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПК в результаті чого було завищено інші операційні витрати на загальну суму 5924248 грн., по вищезазначеним договорам.
Перевіркою правильності визначення за 2016 - 1 кв. 2019 різниці, на яку збільшується фінансовий результат «Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками ат іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (пункт 140.2 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» встановлено її заниження на суму 4439385 грн. На думку контролюючого органу відхилення виникло за рахунок допущення підприємством порушень податкового законодавства.
Як встановлено судом позивачем було укладено три договори позики.
Зокрема, ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» укладено договір позики, а саме з фірмою: «Н.Г.Ц.-NOELLE HOLDING CONSULTING», Німеччина від 15 березня 2013 року №6 на 829762,56 Євро, позика надана для поповнення обігових коштів, процента ставка - 5%, термін повернення - 31.12.2016 року та сім додаткових угод до даного Договору: №1 від 30.04.2013 - відсотки за користування позикою 3% річних; від 17.07.2013 №2 - сума позики 1030000 євро; від 12.02.2015р. №3 - сума позики 1380000 Євро, термін повернення 31.12.2018р.; від 22.05.2015 №4 - відсотки за користування позикою - 6% річних; від 29.11.2016 №5 - відсотки за користування позикою 6% річних, заборгованість в сумі 26400 Євро вважається погашеною; від 15.11.2018 №6 - термін погашення позики - 31.03.2019р.; від 29.03.2019 №7 - термін погашення позики - 31.07.2019р. Станом на 01.01.2016 року сума неповернутої позики складає 1175483,06 Євро.
ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» укладено договір позики з «IDC Holding GmbH», Німеччина, сума позики згідно договору № 1 -1 від 25 травня 2018 р.- 350 тис. Євро. Позика надана для поповнення обігових коштів, процента ставка - 3%, термін повернення - 31 березня 2019 року та додаткова угоду від 25 травня 2018 №1 - термін повернення - 31.05.2019. Отримано у 2018-2019 роках 347500 Євро, у тому числі 04.07.2018 - 305000 Євро, 30.08.2018 - 32500 Євро та 28.02.2019 - 10000 Євро.
ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» укладено договір позики з «IDC Holding GmbH», Німеччина, сума позики згідно договору № 2 -1 від 15 серпня 2018 року - 250 000 євро. Позика надана для поповнення обігових коштів, процента ставка - 3%, термін повернення - 30 грудня 2018 року та додаткову угоду від 29 березня 2019 року №1 - термін повернення 31 липня 2019 року. Отримано у 2018-2019 роках - 130000 Євро, у тому числі 25.09.2018 - 32500 Євро, 26500 Євро, 71000 Євро.
Згідно п 140.2 статті 140 ПК України від 02.12.2010 року ( із змінами і доповненнями) для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Згідно з п. 140.1 ст. 140 ПК України, під борговими зобов'язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.
Підпунктом 14.1.159 ст. 14 ПК України, визначено, що пов'язані особи - юридичні особи та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють з урахуванням критеріїв:
а) для юридичних осіб:
- сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії; (абзац підпункту «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 2245-VIII від 07.12.2017).
Перевіркою визначено середнє арифметичне значення власного капіталу ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини», розрахунок якого наведено в акті перевірки №657/07-16-14-03/34305892 від 22.08.2019 року (стор.62-63).
Сумарне значення власного капіталу ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» за звітні (податкові) періоди, які охоплені перевіркою, має від'ємне значення (в тому числі за рахунок від'ємного значення фінансового результату), тому фінансовий результат коригується на всю суму нарахованих процентів за позиками.
З урахування викладеного, перевіркою у відповідності до п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшено на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за користування позиками, отриманими від нерезидентів «Н.Г.Ц.-NOELLE HOLDING CONSULTING» та «IDC Holding GmbH» над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, за звітні податкові періоди півріччя 2016-2018 роки.
Отже, внаслідок допущення підприємством порушенням вимог пп. 134.1.1. п. 134.1 статті 134 та п. 140.2 ст. 140 ПК України, перевіркою правомірно збільшено різниці, на які збільшується фінансовий результат на суму 4439385 грн.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2016 року №0000082201, прийнятим за результатами планової перевірки ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» (акт перевірки від 04.02.2016р. №112/22-00/34305892) зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1684222 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення товариство оскаржило в судовому порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі №807/2118/16 у справі за позовом ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.02.2016 №0000082201 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 42660,00 грн.
Суд критично оцінює доводи ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» про те, що відповідні зміни в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1631200грн. згідно з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017р. у фінансовій звітності не повинні відображатися, оскільки на даний момент Верховним Судом ухвалою від 08.02.2018 року №К/9901/4100/17 у справі №807/2118/16 відкрито касаційне провадження за касаційною ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення постанови) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанцій за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому проваджені, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для задоволення даної позовної вимоги, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000431403 від 24.09.2019 року.
Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №0000391403, №0000401403 від 24.09.2019 року, судом встановлено під час розгляду справи, що вказані ППР стосуються трьох договорів оренди комплексу фабрики та обладнання (верстатів, станків).
За податковим повідомленням-рішенням №0000391403 контролюючим органом зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72908 грн. У зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на дату складання цього податкового повідомлення-рішення відшкодовано у сумі 72908 грн., то відповідно до п. 57.3 ст. 57 розд. 2 ПК України визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 72908 грн. та штрафні санкції 18227 грн.
За податковим повідомленням-рішенням №0000401403 контролюючим органом зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 725694 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та іноземними фірмами було укладено договори оренди обладнання, а саме:
- Договір оренди комплексу фабрики виробів з деревини (що розташований в селі Бистриця, вул. Шевченка, буд.30) №3 від 01.01.2014 30.01.2017р з фірмою «N.H.C Nolle Holding & Consulting GmbH» (Німеччина) з Додатком від 01.12.2017 року №1;
- Договір оренди обладнання від 29 травня 2012 №1 з фірмою «Michael Jackel Erzgebirgische Burstenfabrik GmbH» (Німеччина) з Додатками від 29.05.2012 №1, від 01.01.2014 №2, від 01.05.2014 №3, від 01.01.2017 №4 від 31.08.2017 №5;
- Договір оренди обладнання від 02 липня 2012 року №9 з фірмою «Karlheinz Wegner» (Німеччина)з Додатками від 02.07.2012 №1, від 01.11.2012 №2, від 15.04.2013 №3, від 01.03.2014 №4, від 08.05.2014 №5, від 01.01.2015 №6, від 15.01.2015 №7, від 15.11.2016 №8, від 30.05.2017 №9, від 30.05.2017 №10, від 11.09.2017 №11, від 02.07.2018 №12.
На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем надано акти здачі-приймання виконаних послуг.
Оскаржуючи податкові повідомлення-рішення №0000391403, №0000401403 від 24.09.2019 року позивач доводив, що прострочення терміну реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, оскільки в такому випадку не реалізується мета захисту будь-яких інтересів держави, суспільства чи окремих платників-контрагентів за операцією. Така податкова накладна по суті є технічним звітом, а будь-якої шкоди контрагенту не може бути завдано, то прострочення терміну реєстрації податкової накладної не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за ст.120-1 Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд констатує, що податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 р. №0000421403, яким до позивача застосовані штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» не оскаржується.
Крім того, суд виходив із того, що стаття 185 ПК України визначає об'єкти оподаткування за переліком операцій платників податку, в тому числі згідно п. 185 .1 цієї статті за підпунктом «б» - постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу «в» пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 ПК України місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі, що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном - інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі, що будується.
Згідно з вимогами абзацу «ґ» п.186.3 ст.186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання для послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів.
Пункт 190.2 статті 190 ПК України, визначає, що для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
Відповідно до п.208.2 ст.208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача №0000391403, №0000401403 від 24.09.2019 року відповідають критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України та відповідно позов у цій частині не підлягає до задоволення.
Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0000451403 від 24.09.2019 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1503793,25 грн., у тому числі 1203035 грн. - основний платіж та 300758,25 грн. - штрафна санкція.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини за перевіряємий період при виплаті доходів нерезидентам, а саме «Michael Jackel Erzgebirgische Burstenfabrik GmbH», «Karlheinz Wegner»
Судом встановлено, що позивачем укладено договори оренди обладнання з фірмами-нерезидентами «Michael Jackel Erzgebirgische Burstenfabrik GmbH», «Karlheinz Wegner».
Між Україною і Федеративною Республікою Німеччина є діюча Угода про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно Угоду ратифіковано Законом N 449/95-ВР від 22.11.1095р. Відповідно до Статті 7 Угоди (Конвенції) «Прибуток від комерційної діяльності» прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва. Позивач доводив, що жодний з вище згаданих контрагентів (з якими укладено договори оренди) не здійснює комерційної діяльності, на території України. Тому, ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини», скориставшись правом та маючи на це всі підстави, не утримувало податок на прибуток з джерела виплати, що також узгоджується із вимогами п. 103.4 ст. 103 ПК України.
На підтвердження позовних вимог в цій частині позивачем надано копії довідок, які підтверджують, що нерезиденти «Michael Jackel Erzgebirgische Burstenfabrik GmbH», «Karlheinz Wegner» є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір.
Разом з тим суд констатує, що копії довідок, які підтверджують, що фірма «Karlheinz Wegner» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, момент отримання доходів, що звільняються від податків за якими встановлений за період 01.01.2014 по 31.12.2018, перекладені з німецької мови на українську директором ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» ОСОБА_1 ..
Щодо копій довідок, які підтверджують, що фірма «Michael Jackel Erzgebirgische Burstenfabrik GmbH» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, момент отримання доходів, що звільняються від податків за якими встановлений за період 01.01.2014 по 31.12.2018, то такі легалізовані (перекладені відповідно до законодавства України) 30.09.2019 року, тобто вже після прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 103.4. ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Пунктом 103.5 ст. 103 ПК визначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.103.10 ст.103 ПКУ у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Відповідно до абз. «ґ» пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Отже, відсутність оригіналу довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, позбавляє можливості застосування пільг в оподаткуванні.
Щодо наданих до суду належним чином легалізованих довідок, які підтверджують, що фірма «Michael Jackel Erzgebirgische Burstenfabrik GmbH» є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, то суд констатує наступне.
Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, суд не може брати до уваги документи, надані платником податків на підтвердження доводів про неправомірність прийнятого щодо нього за результатами перевірки рішення, які не були надані під час перевірки або протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, оскільки ці документи не відповідають вимозі щодо допустимості доказів у адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №826/13307/17, від 23.10.2020 року у справі № 816/2932/15.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення виконало.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, суд -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини» до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відпустці з 16 вересня 2021 року по 17 вересня 2021 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 вересня 2021 року.
СуддяЯ. М. Калинич