Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 вересня 2021 р. Справа№200/7009/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Міністерства соціальної політики України
до відповідача 2: Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобилиській АЕС при Міністерстві соціальної політики України
до відповідача 3: Донецької обласної державної адміністрації
до відповідача 4: Регіональної комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства соціальної політики України, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобилиській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійним діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, зафіксоване у протоколі № 12 від 11.11.2020 року в частині встановлення факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серія НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що доданих до заяви документах відсутня кількість днів виконання робіт у зоні відчуження (у 19889 році не менше 30 календарних днів), визнання протиправним та скасування рішення Комісії зі спірних питань визнання статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, зафіксоване у протоколі № 1 від 16.03.2021 року в частині встановлення відсутності правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією, не підтвердження факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зобов'язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, яка є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації прийняти рішення про видачу (заміну) ОСОБА_1 посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році” (категорії 1) серії А синього кольору і звернутися до уповноваженої особи Донецької обласної державної адміністрації із клопотанням про видачу (заміну) посвідчення, зобов'язання Донецьку обласну державну адміністрацію видати (замінити) ОСОБА_1 посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році” (категорії 1) серії А синього кольору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що посвідчується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 , виданого 03.05.1994 року Донецькою облдержадміністрацією. Згідно з вкладкою № НОМЕР_2 , виданою 18.08.2010 року Донецькою облдержадміністрацією, позивачу додаткового надано статус «учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Позивач зазначає, що відповідно до довідки до акту огляду МСЕК № 159174 від 07.05.2010 йому за результатами повторного обстеження була безстроково встановлена ІІІ група інвалідності, що пов'язана з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до експертного висновку від 01.12.1992 року № 8467/16-12 наявне у позивача захворювання (виразкова хвороба, активна фаза з наявністю виразки шлунку, дисциркуляторна енцефалопатія), пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання обов'язків військової служби.
Позивач вказує на те, що він звернувся до Донецької обласної державної адміністрації із заявою про заміну посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 1) серії А синього кольору, однак, відповідно до витягу з протоколу Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 11.11.2020 року № 12, комісія вирішила встановити факт необґрунтованої видачі посвідчення громадянина, який постраждав в наслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що в доданих до заяви документах відсутня необхідна кількість днів виконання робіт у зоні відчуження (у 1989 році не менше 30 календарних днів), звернутися до обласного медико - соціальної експертизи щодо перегляду причин інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕС у зв'язку з відсутністю у громадянина ОСОБА_1 відповідного статусу.
Крім того, 16.03.2021 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прийнято рішення про відсутність підстав для підтвердження статусу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 , через не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, у зв'язку з чим посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Позивач вважає спірне рішення відповідача 2 та відповідача 4 протиправними, та такими, що підлягають скасуванню. Позивач вказує на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить положень про необхідність підтвердження статусу, у зв'язку із заміною старого посвідчення. Позивач звертає увагу на те, що момент звернення із заявою про заміну посвідчення він мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що наявність у нього статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи чи його попереднє посвідчення недійсним не визнавались, обставини на підставі яких було видано попереднє посвідчення не змінилися, категорія посвідчення не змінюється, обставини передбачені ст. 17 Закону № 769 відсутні, отже у даному випадку має місце не видача посвідчення, що потребує встановлення наявності у особи відповідного статусу, а сама зміна посвідчення аналогічної категорії, що прямо передбачені п. 7 Постанови № 551, жодних застережень чи особливих умов або процедур законодавством не вказано.
З огляду на викладене позивач та представник позивача просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем 1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що справу ОСОБА_1 16.03.2021 року було розглянуто на засіданні Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія), а саме: лист Донецької обласної військово- цивільної адміністрації від 31.12.2002 року № 0.6/14-6541/4-20, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, копія посвідчення категорії 1, копія вкладки, копія довідки МСЕК, копія військового квитка, копія заяви, архівна довідка Об'єднаного трудового архіву селищної, сільських рад Олександрівського району Донецької області від 30.11.2020 року № 123, ксерокопії відомостей з нарахування заробітної плати, копія архівної довідки ЕДА МО України від 24.09.2019 року № 2454, архівна довідка ЕДА МО України від 04.06.2020 року № 179/1/6857, копія довідки Центрального архіву МО України від 12.03.1997 року № 51/1/1383, копія довідки про заробітну плату, копія виписки із наказу від 13.04.2006 року № 3, копія даних особового рахунка донарахування заробітної плати, копія експертного висновку від 01.12.1992 року № 8467/16-12, копія витягу з протоколу № 12 регіональної комісії від 11.11.2020 року витяг комісії ОДА від 17.12.2020 № 13. За результатами розгляду зазначеної справи Комісією було прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією, не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів. У зв'язку із чим посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Відповідач 1 вважає, що оскільки позивачем не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, то рішення комісії були прийнято в межах та у спосіб визначений чинним законодавством. Враховуючи викладене просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 правом для надання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Відповідач 3 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач вказує, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами (частина перша статті 15 Закону № 796). Закон № 796 у редакції станом на 03 травня 1994 року (дата першої видачі посвідчення) так і станом 2010 рік містив посилання на те, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження в 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів (стаття 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції від 23 червня 1993 року). Таким чином, чинне законодавство передбачає, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є певні періоди роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Відповідач вважає, що позивачем не доведено, які саме його права порушені Донецькою обласною державною адміністрацією. У зв'язку з чим, відповідач 3 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 4 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21 серпня 2018 року № 1029/5-18 було утворено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та затверджено її персональний склад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено механізм її фактичної реалізації та зобов'язано обласні державні адміністрації провести заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням їх нових зразків.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Відповідач вказує, що Олександрійською районною державною адміністрацією 25.10.2019 року надіслано подання до Регіональної комісії з питання розгляду особової справи ОСОБА_1 стосовно видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Регіональною комісією 05.11.2019 року розглянуто копії документів ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» та винесено рішення про направлення документів на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, у зв'язку з тим, що у наданих копіях документів заявника, а саме в архівних довідках Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 21.07.1993 року № 51/6877, від 05.09.2019 року № 179/1/13303 недостатня кількість днів виїзду на об'єкти або її населені пункти зони відчуження (менше 30 календарних днів), а в довідці про підвищену оплату праці в зоні відчуження, виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Криниця», відсутні дні виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження (протокол від 05.11.2019 року № 14). Департаментом у справах ветеранів, осіб з інвалідністю та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Мінсоцполітики листом від 05.02.2020 року № 1615/0/290-20/29 повернуто особову справу ОСОБА_1 на доопрацювання. На виконання зазначеного листа Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації 02.03.2020 року направлено запит до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, та після отримання відповіді Регіональною комісією прийнято рішення щодо повторного направлення копії особової справи ОСОБА_1 на розгляд Комісії зі спірних питань (протокол від 07.07.2020 року №7). Департаментом реалізації державної соціальної політики Мінсоцполітики листом від 20.10.2020 року № 16/7345/1/1-20/0.6 повернуто особову справу ОСОБА_1 без розгляду на засіданні Комісії зі спірних питань у зв'язку з відсутністю спірності питання та надано роз'яснення, що у наданих документах факт виконання робіт у зоні відчуження не підтверджено. На виконання зазначеною листа Регіональною комісією 11.11.2020 року повторно розглянуто копії документів ОСОБА_1 та винесено рішення, щодо встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, (категорія 1) серія НОМЕР_1 від 03.05.1994 року, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості днів виконання робіт у зоні відчуження (протокол від 11.11.2020 року №2).
Відповідач зазначає, що у зв'язку з незгодою з рішенням Регіональної комісії позивачем надано заяву щодо направлення особової справи на розгляд Комісії зі спірних питань та додаткові документи. На засіданні Регіональної комісії 17.12.2020 року прийнято рішення щодо направлення особової справи заявника на розгляд Комісії зі спірних питань (протокол від 17.12.2020 року № 13). Комісією зі спірних питань 16.03.2021 року розглянуто особову справу заявника та винесено рішення щодо відсутності правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 , оскільки факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів не підтверджено (протокол від 16.03.2021 року № 1).
Відповідач наголошує, що чинним законодавством передбачено, що у разі встановлення Комісією зі спірних низань факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення такої комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Відповідач вважає не обґрунтованим посилання позивача на пункт 12 Порядку № 551, яким зазначено, що у разі втрати або зіпсування посвідчення, замість нього видасться повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 11 нього Порядку. У даному пункті законодавець ще раз підтвердив, що повинні бути документи, передбачені пунктом 11 Порядку. Оскільки посвідчення позивача не втрачено та не зіпсовано, вважаємо, що посилання на пункт 12 Порядку не має жодного відношення до справи та є недоречним.
Щодо посилання позивача на наявність у нього встановленого причинного зв'язку між захворюванням і виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також встановлення ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, як безспірною підстави для видачі (заміни) посвідчення, відповідач зазначає, що пункт 11 Порядку № 551 дійсно передбачає, що особам з інваліднісатю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. - посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальпої експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, але для застосування даного пункту потрібно наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не викликає сумніву та спірності.
Також, відповідач вважаємо, що наявність причини інвалідності, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії па Чорнобильській АЕС при встановлені Регіональною комісією факту необґрунтованої видачі посвідчення не є безспірною підставою для видачі (заміни) посвідчення.
Відповідач вважає, що комісією не порушено права позивача, оскільки вона діяла в межах своїх повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач не погодившись з доводами відповідача 1 викладених у відзивах на позовну заяву надав відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що відповідач 1 у відзиви наводить перелік документів, що містяться у справі позивача, однак, не надає оцінку відомостям які містяться в них. Позивач наголошує, що відповідач 1 підтверджує той факт, що ним досліджувались копія військового квитка ОСОБА_1 , копія довідки Центрального архіву МО України від 12.03.1997 року № 51/1/1383, копія довідки про заробітну плату, копія виписки з наказу від 13.04.2006 року № 3, копія даних особового рахунку донарахування заробітної плати, копія експертного висновку від 01.12.1992 року № 8467/16-12, з яких на думку позивача вбачається, що він у період з 26.09.1987 року по 27.10.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також, позивачем надано відповідь на відзив відповідача 4, відповідно до якого зазначив, що заперечує проти доводів відповідача та наголошував, що заміна вже наявного посвідчення та видача посвідчення не є аналогічними за правовим змістом. Відповідно Порядок № 551 не уповноважує Регіональну комісію на перевірку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взагалі, так і безпосередньо щодо позивача. Позивач наголошує, ані відповідач 2, ані відповідач 4 не уповноважені проводити перевірку законності встановлення раніше наданого статусу «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Крім того, позивач вказує, що Регіональна комісія не мала інформації стосовно позивача щодо зміни категорії та результатів перегляду у МСЕК, дії Регіональної комісії щодо розгляду питання про заміну раніше виданого посвідчення позивачу, є такими, що вчинені не у порядку визначеному законом. Позивач вказує, що законність (обґрунтованість) видачі посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.05.1994 року має досліджуватися виключно з урахуванням норм саме Порядку № 501, а у ніякому випадку Порядку № 551. Позивач наголошує, що він має право отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році (категорії 1) серії А синього кольору, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 09 серпня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року відкладено підготовче засідання на 07 вересня 2021 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача 4 про відкладення підготовчого засідання відмовити, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що представник позивача не заперечував про розгляд справи по суті в порядку письмового провадження, а представники відповідачів належним чином повідомлений про розгляд справи у судове засідання не з'явився, суд дійшов висновку про розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (а.с. 10).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, виданого 22.06.1999 року Олександрівським районним управлінням соціального захисту населення (а.с. 14)
З копії довідки до акту МСЕК Серії 10 ААА № 159174 від 17.05.2010 року є інвалідом ІІІ групи, захворювання пов'язане з роботами на ЛПА на ЧАЕС, інвалідність встановлено безстроково(а.с. 60).
Згідно посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 , виданого Донецькою обласною державною адміністрацією 03.05.1994 року, мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 13).
З вкладки № НОМЕР_6 до посвідчення громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 , виданою Донецькою обласною державною адміністрацією 18.08.2010 року, позивачу наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 13).
Згідно із копією експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної ради з встановлення причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, від 01 грудня 1992 року № 8467/16-12, ОСОБА_1 встановлений діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія з розсіяною органічною симптоматикою, хронічна ерозійний гастродуоденіт - Висновок: захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та з виконанням обов'язків воєнної служби (а.с. 18-19).
Згідно із копією військового квитка серія НОМЕР_7 , позивач - ОСОБА_1 , приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.09.1989 року по 27.10.1989 року (а.с. 120-124).
Згідно із копією архівної довідки № 51/1/5292 від 20 квітня 1999 року виданою Галузевим державним архівом міністерства оборони України, позивач - ОСОБА_1 , у складі військової частини НОМЕР_8 був призваний на збори і у складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26.09.1989 року по 27.10.1989 року. Отримав дозу опромінення 2 ренген (а.с. 62).
Судом встановлено, що Олександрійською районною державною адміністрацією 25.10.2019 року надіслано подання до Регіональної комісії з питання розгляду особової справи ОСОБА_1 стосовно видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до витягу з протоколу № 12 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 05.11.2019 року комісією вирішено направити документи на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, у зв'язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження ОСОБА_1 (а.с. 45).
Міністерство соціальної політики України листом від 05.02.2020 року № 1615/0/290-20/29 повернуто особову справу ОСОБА_1 на доопрацювання до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (а.с. 54).
З відзиву відповідача 4 на позовну заяву встановлено, що Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 02.03.2020 року за № 01-21/1455/0/201-20 направлено запит до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
На виконання запиту Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 02.03.2020 року за № 01-21/1455/0/201-20 Галузевим державним архівом Міністерства оборони України надано архівну довідку № 179/1/6857 від 04.06.2020 року, відповідно до якої вказано, що в Галузевому державному архіві Міністерства оборони України була виконана архівна довідка за вих. № 179/1/13303 від 05 вересня 2019 року на ОСОБА_1 по документам військової частини НОМЕР_8 , яка повторно перевірена та відповідає достовірності інформації, що міститься в архівних документах, які знаходяться на зберіганні в архів. Підтвердити достовірність видачі архівної довідки від 21 липня 1993 року за вих. № 61/6877 на ОСОБА_1 не має можливості, оскільки листування з другими примірниками знищені в зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 48)
Регіональною комісією прийнято рішення щодо повторного направлення копії особової справи ОСОБА_1 на розгляд Комісії зі спірних питань, яке викладене у протоколі від 07.07.2020 року № 7 (а.с. 49).
Департаментом реалізації державної соціальної політики Мінсоцполітики листом від 20.10.2020 року № 16/7345/1/1-20/0.6 повернуто особову справу ОСОБА_1 без розгляду па засіданні Комісії зі спірних питань у зв'язку з відсутністю спірності питання та надано роз'яснення, що у наданих документах факт виконання робіт у зоні відчуження не підтверджено (а.с. 28).
11.11.2020 року Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вирішила встановити факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що в доданих до заяви документах відсутня необхідна кількість днів виконання робіт у зоні відчуження (у 1989 році не менше 30 календарних днів), звернутися ОСОБА_1 до обласного центру медико - соціальної експертизи щодо перегляду причин інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАСЕ через відсутність відповідного статусу (а.с. 44).
Листом від 23.11.2020 року № 0.6/16-5877/4-20 Донецька обласна державна адміністрація повідомила Олександрівську райдержадміністрацію про розгляд особової справи ОСОБА_1 (а.с. 52).
06.12.2020 року позивач звернувся до голови Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із заявою, відповідно до якої просив перевірити надані документи та надати йому статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 59).
На засіданні Регіональної комісії 17.12.2020 року прийнято рішення щодо направлення особової справи заявника на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України, у зв'язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, яке викладено у протоколі № 13 (а.с. 46).
16.03.2021 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 через не підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, у зв'язку з чим посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке викладене у протоколі № 1 (а.с. 43).
Позивач не погодившись з рішенням Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнятого 11.11.2020 року та рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 16.03.2021 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон №796-XII).
Стаття 9 Закону № 796-XII визначає, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Отже, Закон № 796-XII диференціює осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та виокремлює 2 категорії таких:
- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
У даній справі позивач стверджує про наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням старого зразка та заміні наявного посвідчення на посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорії 1) серії А синього кольору.
Згідно ст. 10 Закону № 796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
У примітці зазначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Стаття 12 Закону № 796-XII, (у редакції на момент складення експертного висновку) визначає, що причинний зв'язок між погіршенням стану здоров'я, захворюванням, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо уповноваженою на те медичною установою не підтверджено відсутність такого зв'язку.
Згідно ст. 14 Закону № 796-XII, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.
Стаття 15 Закону № 796-XII передбачає, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Отже для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС необхідне документальне підтвердження періоду роботи (служби) у зоні відчуження, а диференція пільг і компенсацій залежить від встановленої категорії.
З урахуванням наведеного слідує висновок, що:
- до категорії 1 належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12 Закону) щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу;
- категорія 2 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження протягом певного періоду часу з моменту аварії, а також особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;
- категорія 3 інші учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2).
Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018 року «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Постанова № 551, Порядок № 551, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
У пункті 7 зазначеної Постанови зазначено, що Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
провести до 1 січня 2020 року заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
Згідно п.1 Порядку № 551, цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до п.3 Порядку № 551, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.
Особам з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворим на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, видаються посвідчення "Учасник ліквідації ядерних аварій" (категорія 1) серії Я синього кольору.
Особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 1) серії Б синього кольору.
Особам з інвалідністю, віднесеним до категорії 1, з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов'язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок установлено закладами охорони здоров'я, видаються посвідчення "Потерпілий від радіаційного опромінення" (категорія 1) серії Я синього кольору.
Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис "Безстроково".
У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - уповноважені органи), що скріплюється печаткою.
Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 11 Порядку № 551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Згідно пункту 13 Порядку № 551, спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об'єднань, статутна діяльність яких пов'язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.
Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.
Пунктом 14 Порядку № 551 визначено, що рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами.
Наказом Міністерства соціальної політики України № 1945 від 26.12.2018 р. (набрав чинності 12.02.2019 р.) затверджено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Положення № 1945).
Пунктом 2 розділу І Положення №1945 визначено, що комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія), є постійно діючим міжвідомчим колегіальним органом, що утворюється при Мінсоцполітики для розв'язання спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно пункту 4 розділ ІІІ Положення №1945, прийняті Комісією рішення фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим, секретарем та членами Комісії.
Згідно пункту 5 розділ ІІІ Положення №1945, особові справи громадян надсилаються на розгляд Комісії за рішенням регіональних комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Пункт 6 розділ ІІІ Положення №1945 визначає, що рішення Комісії є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення Комісією факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення Комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Судом встановлено, що Донецькою обласною державною адміністрацією створено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи та 21.08.2018 року затверджено положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до положень про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що Регіональні комісії приймають рішення щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з нормами Порядку № 551 (пункт 4 Положення).
Отже, відповідно до вимог законодавства Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що Регіональні комісії приймають рішення щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень особам.
Наказом Міністерства оборони України № 322 від 08.09.1997р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.10.1997 за № 457/2261) затверджено Перелік військових частин, установ, організацій і підприємств Міністерства оборони України, дислокованих (які дислокувалися) у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення.
Пункт 106 вказаного Переліку передбачає місце дислокації Військової частини № 53893 - Київська область, Іванківський район, с. Оране радіоактивного забруднення 3; період дислокування 09.05.1986р. по 20.11.1990р.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 106 від 23.07.1991р. «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком № 1.
Село Оране Іванківського району Київської області згідно з додатком № 1 (редакція від 12.01.1993 р.) включено до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю.
З наявних у справі доказів судом установлено, що позивач у період з 26.09.1989 р. по 27.10.1989 р. виконував службові обов'язки в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, про що свідчить запис у військовому квитку позивача серії (а.с. 120-124).
Згідно архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони України №61/6877 від 1993 року встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині 53893, прибув на підставі наказу № 255 від 26.09.1989 року, вибув на підставі наказу № 279 від 27.10.1989 року. В наказах командира по виїзди на ЧАЕС значиться: виконував роботи: м. Прип'ять об'єкта «Укриття», дні виїзду: вересень 1989 року - 5 днів, жовтень 1989 року - 26 днів (а.с. 17).
З довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Криниці», відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження з 26.09.1989 року по 27.10.1989 року по місцю роботи колгосп ім. Кірова проведена оплата праці за підвищеними ставками: за 5 днів вересня 1989 рок, 26 днів жовтня 1989 року (а.с. 20).
Відповідно Постановою Кабінетом Міністрів Української РСР № 44 від 18.06.1991 р. затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 501 від 25.08.92р.).
Пунктом 10 вказаного Порядку передбачалось, що видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) воєнний білет з відміткою про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; в) трудова книжка з записом, що засвідчує роботу в зоні відчуження; г) табель обліку робочого часу в зоні відчуження; д)довідка про право на підвищену оплату праці за роботу в населених пунктах, розташованих в зоні відчуження; є) довідка, що дає право на пільгову пенсію за роботу у відповідних зонах небезпеки у 1986 - 1988 роках; ж) посвідчення, видане згідно з постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 02.07.1990 № 148.
У подальшому діяли Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до яких вносилися багаточисленні зміни та доповнення.
Тому, на момент видачі відповідних довідок та надання позивачу у 1992 р. вперше посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та вкладення до посвідчення, яка визначає статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС була відсутня аналогічна діючій, регламентація щодо форми та змісту таких документів. При цьому надані відповідачем документи видані компетентними установами, як за місцем проходження служби, так і за місцем роботи та за формою, чинною на момент їх складення, тобто не у довільній формі.
Жодного рішення, яке б спростовувало чинність вказаних документів, скасовувало або ставило під сумнів дію зазначених установ, суб'єктом владних повноважень суду не надано. Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у зоні відчуження.
За змістом норми ст. 15 Закону № 796-XII підтвердженням саме статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що посвідчується відповідними документами. Визначення відповідного періоду служби у випадку позивача складає не менше 30 днів, про що вказано у ст. 10 цього Закону.
Водночас, для віднесення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до певної категорії для встановлення пільг і компенсацій потрібно застосовувати норму ст. 14, яка, зокрема, до І категорії відносить осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Вказане кореспондує із нормою пункту 10 Положення № 551, відповідно до якого посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів…».
Тобто наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є умовою для набуття відповідної категорії.
У свою чергу норма, на яку посилається відповідач (п. 11) буквально стверджує: «У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії ....».
Тобто мова йде не про підтвердження статусу, а про підтвердження відповідності категорії.
Перелік документів для підтвердження відповідної категорії, передбачений абз. 3 п. 11 Порядку № 551, де серед іншого вказано, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
У матеріалах справи наявний експертний висновок Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання та інвалідності із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №8467/16-12 від 01.12.1992 р., та довідка до акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 159174 від 17.05.2010 р., якими підтверджено, що захворювання (інвалідність) пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та з виконанням обов'язків військової служби, ІІІ група інвалідності.
Тобто з наявних у справі доказів, які були предметом дослідження, судом установлено достатність підстав для визнання/підтвердження у позивача як статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так і відповідність категорії.
Більше того, суд дійшов висновку, що власне Порядок № 551 жодним чином не уповноважує обласну комісію на перевірку статусу.
Позивач має статус учасника, що підтверджується відповідним посвідченням, у вкладці до посвідчення вказано про його безстроковість.
Закон № 796-XII не містить положень про необхідність підтвердження статусу, у зв'язку із заміною старого зразка посвідчення на новий.
Власне Порядок № 551 у п.п. 4 п. 6 визначає випадки, коли посвідчення старого зразка визнаються недійсними і такі не мають жодного відношення до обставин позивача.
При цьому суд акцентує увагу, що п.7 Постанови № 551 розмежовує обов'язки ОДА, зокрема: забезпечити своєчасну видачу посвідчень; провести до 1 січня 2021 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
На законодавчому рівні виокремлено лише декілька груп осіб, посвідчення яких підлягають заміні.
На переконання суду, заміна вже наявного посвідчення та видача посвідчення не є аналогічними за правовим змістом поняттями.
Як було встановлено судом, у 1994 р. позивачу вперше видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 від 03.05.1994р., у вкладці № НОМЕР_2 від 18.08.2010 року позивач визначався учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС уповноваженими органами, в тому числі комісією Донецької обласної державної адміністрації, та підтверджував статус постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, наявний у позивача статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (згідно вкладки учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, категорії 1) чи його попередні посвідчення недійсними не визнавались, обставини на підставі яких були видані попередні посвідчення не змінилися, категорія посвідчення не змінюється, обставини передбачені ст. 17 Закону № 796-XII відсутні, отже, у даному випадку відбувалась не видача посвідчення, що потребує встановлення наявності у особи відповідного статусу, а саме заміна посвідчення аналогічної категорії, що прямо передбачено п. 7 Постанови № 551, жодних застережень чи особливих умов або процедур законодавцем не вказано.
Також, ані положення Постанови № 551, ані Порядку № 551 не вказують, що з метою заміни посвідчення особа має повторно підтвердити відповідний статус, за наявності відповідних підтверджуючих документів.
Аналогічні висновки до обставин даної справи відповідають висновкам Верховного суду, які висловлені у постановах від 20.03.2019 р. у справі № 97/121/17 та від 02.04.2019 р. у справі № 360/2187/16-а.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є постійним діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, зафіксоване у протоколі № 12 від 11.11.2020 року в частині встановлення факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серія НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що доданих до заяви документах відсутня кількість днів виконання робіт у зоні відчуження (у 19889 році не менше 30 календарних днів), та рішення Комісії зі спірних питань визнання статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, зафіксоване у протоколі № 1 від 16.03.2021 року в частині встановлення відсутності правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією, не підтвердження факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Судом встановлено, що Донецькою обласною державною адміністрацією створено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи та 21.08.2018 року затверджено положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до положень про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що Регіональні комісії приймають рішення щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з нормами Порядку № 551 (пункт 4 Положення).
Отже, відповідно до вимог законодавства Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що Регіональні комісії приймають рішення щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень особам.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пп. 2, 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти, зокрема, постанову про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
Згідно частин 3 та 4 цієї ж статті у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При вирішенні питання - чи виконані всі визначені законом умови для прийняття відповідачем певного рішення, та чи не передбачено законом в даному випадку права відповідача діяти на власний розсуд (дискреційні повноваження), суд виходить з наступного.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями мають розумітись повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, в іншому випадку мало б місце порушення принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень та підкреслює, що єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Відповідно, завданням адміністративного судочинства є здійснення контролю легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, дискреційні повноваження - це такі повноваження, які надають адміністративному органу при прийнятті останнім рішення відповідно до чинного законодавства певний ступінь свободи, коли адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати (прийняти) один з кількох передбачених законом варіантів рішення.
Зазначена позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16.09.2015 р. у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення; а також і з практикою Верховного Суду, який у своїх рішеннях від 18.10.2018 р. (справа № 818/1976/17) та від 27.02.2018 р. (справа № 816/591/15-а) також зазначив, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття.
Крім цього, відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24.03.1988 р.), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).
Враховуючи висновок суду щодо протиправності рішення Регіональною комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про відмову у видачі позивачу посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989» (категорії 1) серії А синього кольору, суд вважає, що в даному випадку відсутнє втручання у дискреційні повноваження комісії.
З огляду на вказані обставини, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення нового зразка «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989» (категорії 1) серії А синього кольору.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи звернутись до уповноваженої особи Донецької обласної державної адміністрації із клопотанням щодо прийняття рішення про видачу (заміну) посвідчення, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 551 рішення Регіональної комісії про видачу посвідчення є підставою для видачі Донецькою обласною державною адміністрацією посвідчення нового зразка «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989» (категорії 1) серії А синього кольору.
Враховуючи, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, спосіб порушених прав повинен бути ефективним, отже, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав щодо зобов'язання Донецьку обласну державну адміністрацію видати посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989» (категорії 1) серії А синього кольору є належним.
В свою чергу вимоги позивача про зобов'язання Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи звернутись до уповноваженої особи Донецької обласної державної адміністрації із клопотанням щодо прийняття рішення про видачу (заміну) посвідчення задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобилиській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в частині визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке оформлене протоколом № 12 від 11.11.2020 року в частині встановлення факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серія НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що доданих до заяви документах відсутня кількість днів виконання робіт у зоні відчуження (у 1989 році не менше 30 календарних днів), визнання протиправним та скасування рішення Комісії зі спірних питань визнання статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке оформлене протоколом № 1 від 16.03.2021 року в частині встановлення відсутності правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією, не підтвердження факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зобов'язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році” (категорії 1) серії А синього кольору, зобов'язання Донецьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році” (категорії 1) серії А синього кольору.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобилиській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке оформлене протоколом № 12 від 11.11.2020 року в частині встановлення факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серія НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що доданих до заяви документах відсутня кількість днів виконання робіт у зоні відчуження (у 1989 році не менше 30 календарних днів)ю
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визнання статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке оформлене протоколом № 1 від 16.03.2021 року в частині встановлення відсутності правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією, не підтвердження факт виконання робіт у зоні відчуження у 1989 році впродовж 30 календарних днів, вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Зобов'язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році” (категорії 1) серії А синього кольору.
Зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році” (категорії 1) серії А синього кольору.
В іншій частині позовних вимог щодо зобов'язання Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи звернутись до уповноваженої особи Донецької обласної державної адміністрації із клопотанням щодо прийняття рішення про видачу (заміну) посвідчення відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська