Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2021 р. Справа №200/9249/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., позивача ОСОБА_1 , представниці відповідача Жаворонкової Ю.О., розглянувши на підготовчому засіданні клопотання представниці відповідача щодо залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні.
Суд зазначає, що представницею Донецької обласної прокуратури через відділ документообігу та архівної роботи у відзиві заявлено клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду через пропущення строків звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання у відзиві зазначено, що місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби не стосується позовних вимог про стягнення заробітної плати. Але, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 711/4010/13-ц від 18.03.2020 вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки такої допомоги) не належить до структури заробітної плати. Тому, на переконання відповідача, ОСОБА_1 пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом.
На підготовчому засіданні представниця відповідача заявлене клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Позивач на підготовчому засіданні проти задоволення заявленого відповідачем клопотання заперечував. На переконання позивача, строк звернення до суду з цим позовом ним порушено не було, а отже, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що наказом від 04.05.2020 № 396-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 04.05.2020. Цим же наказом зобов'язано відділ фінансування провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем на момент його звільнення 04.05.2020 не було здійснено повний розрахунок, а саме не виплачена вихідна допомога у розмірі середньої заробітної плати у розмірі 22 532, 83 грн.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що саме у травні 2020 року позивачу стало відомо про порушення його прав.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у постанові від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.
Верховний Суд в своїх постановах від 22.01.2020 (справа № 620/1982/19) та від 04.12.2019 (справа № 815/2681/17) зазначив, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону, котрі визначають місячний строк звернення до суду.
За таких обставин для звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки при звільненні з публічної служби застосовується місячний строк, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Отже, суд вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із даним позовом.
На переконання суду, лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
Європейський суд з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» визначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Суд зауважує, що відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення суд враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
З огляду на те, що позивачем не зазначено жодного обґрунтування та не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду з позовом, суд доходить висновку про порушення останнім строків звернення до суду.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Проте з метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин даної справи суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Суд зауважує, що у разі не надання позивачем клопотання про поновлення строків звернення до суду або у випадку визнання судом причин пропуску строку неповажними, позовна заява буде залишена без розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 160, 171, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 29 вересня 2021 року, протягом якого позивач має надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Призначити підготовче засідання на 13 год 00 хв 29 вересня 2021 року.
Повний текст ухвали складено 20.09.2021.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Голуб