Ухвала
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 185/2312/20
провадження № 51-3547 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2021 року щодо ОСОБА_5 .
Оскаржені судові рішення
1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КПК)
та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання
з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
2. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 13 січня 2020 року, в період
з 21 години до 21 години 30 хвилин, більш точного часу слідством
не встановлено, під час прогулянки зі своїм приятелем ОСОБА_6 , знаходячись в районі перехрестя вул. Нової та вул. Кравченка в м. Павлограді Дніпропетровської області, біля магазину ТОВ «АТБ-маркет» № 553, зустрівши раніше знайомого йому ОСОБА_7 , який прогулювався зі своїм товаришем ОСОБА_8 , під час розмови побачивши, що в його руках є мобільний телефон марки «Meizu» моделі «М5», шляхом ривку відкрито вихопив його під приводом тимчасового користування. Не звертаючи уваги на неодноразові прохання ОСОБА_7 про повернення належного йому майна, керуючись корисливим мотивом, бажаючи отримати наживу за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 відкрито, не приховуючи, поклав мобільний телефон
до кишені свого одягу та усвідомлюючи очевидність своїх злочинних дій,
з метою подолання можливого опору зі сторони ОСОБА_7 та утримання мобільного телефону в себе, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним
для життя чи здоров'я потерпілого, наніс не менше трьох ударів кулаком в область голови потерпілого, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 1 200 гривень.
Вимоги і доводи, наведені в касаційній скарзі
3. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить судові рішення щодо
ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
4. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено та вручено слідчим ОСОБА_9 , який не мав на те повноважень, оскільки, згідно з наявним в матеріалах кримінального провадження витягу
з Єдиного реєстру досудового розслідування, сформованого 10 березня 2020 року, слідчими, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , за останньою датою доручення, було визначено ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
5. Також захисник вказує, що поза увагою апеляційного суду залишилися доводи його апеляційної скарги про необґрунтовану необхідність керівників органу досудового розслідування «передоручати» здійснення досудового розслідування різним слідчим, без зазначення на те реальних підстав.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга подана належною особою, протягом визначеного законом строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 426 КПК, її зміст відповідає вимогам, зазначеним у статті 427 КПК. Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень убачається, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 424-428 КПК,Суд
постановив:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 05 січня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 травня
2021 року щодо ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3