Ухвала
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 274/2755/16-ц
провадження № 61-14710ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гуменюком Олександром Володимировичем, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору,
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 липня 2016 року позов ПАТ «ОТП Банк» та зустрічний позов ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № СМ-8МЕ.І02/003/2008 у розмірі 41 756,10 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1 085 241 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року - без змін.
У вересні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гуменюком О. В., на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 26 серпня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції вона не отримувала, а з повним текстом постанови Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2021 року ознайомилася у Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 серпня 2021 року. При цьому вважає дані обставини поважними для поновлення зазначеного строку.
Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки нею не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Заявником не долучено до касаційної скарги доказів, які підтверджують дату отримання копії судового рішення.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заявником не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, ураховуючи те, що апеляційна скарга у справі подавалася саме ОСОБА_1 .
Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гуменюком О. В., не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкий майновий стан у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків її доходу за попередній календарний рік (89 400 грн), просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 5 000 грн, на підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної податкової служби України про суми виплачених доходів від 19 серпня 2021 року № 1546.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Крім того, наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки касаційна скарга не містить підтвердження того, що дохід він зайняття підприємницькою діяльністю, який отримує заявник, є єдиним джерелом її доходу, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для зменшення розміру судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги, суд бере до уваги, предмет спору.
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 378 грн.
У травні 2016 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просило суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № СМ-8МЕ.І02/003/2008 у розмірі 67 782,23 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1 606 006,33 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2021 року в частині вирішення позовних вимог щодо солідарного стягнення з неї та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року № СМ-8МЕ.І02/003/2008 у розмірі 41 756,10 доларів США (за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1 085 241 грн) та позовних вимог щодо відмови у задоволенні зустрічного позову щодо визнання кредитного договору недійсним.
У разі, якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то у випадку незгоди заявника з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів (пункт 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10).
За змістом частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду її зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним.
Проте, заявник не звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду первісного позову ПАТ «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому має сплатити судовий збір в установлених законом порядку і розмірі.
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, за вказану вимогу до сплати підлягала сума у розмірі 16 278,61 грн (1 085 241 грн * 1,5% = 16 278,61 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та становить 32 557,22 грн (16 278,61 грн * 200% = 32 557,22 грн).
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 32 557,22 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гуменюком Олександром Володимировичем, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2021 рокузалишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець