Постанова
Іменем України
16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 333/3910/13-ц
провадження № 61-12663св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомАкціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Кримської О. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2013 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2006 року № б/н у розмірі 36 018,46 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначило, що 23 березня 2006 року між ним і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (без номера), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості на строк, що відповідає строку дії картки. Позичальник не виконувала взятих на себе зобов'язань, унаслідок чого станом на 29 березня 2013 року в неї утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 018,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 9 996,48 грн; заборгованості за процентами - 23 830,62 грн; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн; штраф (процент від суми заборгованості) - 1 691,36 грн. У зв'язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Комунарський районний суд міста Запоріжжя заочним рішенням від 24 липня 2013 року позов задовольнив у повному обсязі.
Комунарський районний суд міста Запоріжжя ухвалою від 21 вересня 2020 року скасував заочне рішення від 24 липня 2013 року, справу призначив до судового розгляду.
Комунарський районний суд міста Запоріжжя рішенням від 12 листопада 2020 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2006 року № б/н у розмірі 9 996,48 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки позивач довів наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 996,48 грн. Відмовляючи в задоволенні інших вимог, суд виходив з того, що надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ не містять підпису відповідачки, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, немає підстав уважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
У травні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 12 листопада 2020 року.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 07 червня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 12 листопада 2020 року залишив без руху та надав строк для надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням поважних доводів (причин) для поновлення строку, і роз'яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 15 липня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 12 листопада 2020 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пропустило визначені ЦПК України строки на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції більш ніж на п'ять місяців та не навело поважних і об'єктивних обставин, які перешкоджали б оскаржити судове рішення в апеляційному порядку в межах цих строків.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У липні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року, а справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримало копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції 29 квітня 2021 року, а до суду з апеляційною скаргою звернулося 27 квітня 2021 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. За таких обставин позивач мав передбачене статтею 354 ЦПК України право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Станом на день ухвалення заочного рішення судом першої інстанції Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України. Таким чином всупереч статті 272, підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, апеляційний суд надав помилкову оцінку клопотанню про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, визначених у пункті 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 серпня 2021 року справа № 333/3910/13-ц надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд залишаючи апеляційну скаргу без руху та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, встановив, що вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції проголошено 12 листопада 2020 року за відсутності представника позивача. Повний текст рішення суду першої інстанції складений 16 листопада 2020 року.
Згідно із супровідним листом копію судового рішення суд першої інстанції надіслав АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 16 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало засобами поштового зв'язку до суду першої інстанції лише 27 травня 2021 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною першою статті 354 ЦПК України.
При цьому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначило, що копію оскаржуваного рішення суду воно отримало 29 квітня 2021 року, апеляційну скаргу подано 27 квітня 2021 року, тобто строк на апеляційне оскарження не пропущений.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у своїй апеляційній скарзі чи в окремому клопотанні не порушувало питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, як це передбачено пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України.
Також апеляційний суд встановив, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надало жодного доказу щодо дати отримання копії повного тексту рішення суду першої інстанції, що не дало апеляційному суду підстав дійти іншого висновку про дотримання заявником строків на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Крім того суд встановив, що 04 червня 2021 року на електронну пошту апеляційного суду надійшов витяг з кабінету «Електронного суду», наданий Комунарським районним судом міста Запоріжжя, про отримання 17 листопада 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» копії судового рішення в електронній формі, яке було предметом апеляційного оскарження.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У частині третій статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Постановляючи 07 червня 2021 року ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд виходив із того, що рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя ухвалено 12 листопада 2020 року. Апеляційна скарга на це рішення була направлена на адресу суду 27 травня 2021 року.
Установивши, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 354 ЦПК України, і заявник не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд залишив її без руху й надав строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Копія цієї ухвали була отримана представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 16 червня 2021 року, що підтверджується розпискою на аркуші справи 208 том 1.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Постановляючи 15 липня 2021 року оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник фактично не усунув недоліки апеляційної скарги, не надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення на виконання вимог ухвали від 07 червня 2021 року, тому суд, застосувавши положення пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Оскільки позивач не вчинив належних процесуальних дій щодо виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, не подав до апеляційного суду жодної заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження чи мотивів, чому ухвала суду не виконується, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, а також не містять підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун